1.2 Загальна характеристика виборчої системи в Україні Термін "виборча система" в конституційному праві використовується в двох значеннях - широкому і вузькому. У широкому значенні під виборчою системою розуміють систему спільних відносин, які регулюються конституційно-правовими нормами і в сумісності утворюють конституційно-правовий інститут виборчого права. У вузькому ж значенні - це спосіб розподілу депутатських мандатів між кандидатами залежно від результатів голосування виборців або інших уповноважених осіб. Виокремлюють три основні види виборчих систем: 1. Система більшості - під назвою мажоритарна система; 2. Система пропорційного представництва - під назвою пропорційна система; 3. Змішана система - під назвою пропорційно-мажоритарна система. Мажоритарна виборча система - це порядок визначення результатів голосування, коли обраним вважається кандидат, який одержав під час виборів більшість голосів виборців. Подібна система може бути застосована як в одномандатних так і в багатомандатних округах. В останньому випадку від округу обирається визначена кількість депутатів або ж виборці голосують за список політичної партії і всі депутатські мандати по округу забирає список партії, який набирає більшість голосів. Мажоритарна система може бути: ь Відносної більшості. За умови, що обраним вважається депутат, який отримав найбільшу кількість голосів виборців, що взяли участь у голосування, а у випадку рівності голосів питання вирішується шляхом жеребкування або проведенням повторних виборів. ь Абсолютної більшості. За умови, що обраним вважається депутат, за якого проголосувало більше половини виборців, що прийшли на вибори (50 % +1). У разі, якщо жоден кандидат не набрав необхідної кількості голосів, організовуються повторні вибори, в яких беруть участь два кандидата, які набрали найбільше голосів. ь Кваліфікованої більшості. За умови, що обраним вважається кандидат або список, який отримав певну кваліфіковану більшість голосів виборців, яка є більшою за абсолютну систему. Така система зустрічається дуже рідко через її низьку результативність. Пропорційна виборча система - це система при які голосування за кандидатів проводиться за партійними списками, відповідно до кількості голосів виборців поданих за кожний партійний список розподіляються мандати між партіями. За пропорційної системи розподіл мандатів між політичними партіями здійснюються за допомогою виборчої квоти. Розрізняють пропорційні системи за впливом на розташування кандидатів у списку для голосування: ь З жорстокими списками. Виборець голосує за список партії в цілому. У виборчому бюлетені вказується тільки назва партій, певна кількість перших кандидатів за партійними списками. ь З преференціями. Надає можливість виборцю голосувати не лише за конкурентну партію, а й робити помітку навпроти номеру того кандидата від партії, якому він віддає свій голос. ь З напівжорсткими списками. Виборці відзначають цифрами напроти прізвищ кандидатів, в якому порядку за них голосують. ь Система панаширування. Виборець має право висловитися стосовно певної кількості кандидатів від різних партій. Змішана виборча система - заснована на поєднанні елементів мажоритарної та пропорційної систем. Останнім часом набуває широкого застосування. В Україні застосовуються різні виборчі системи: на виборах Президента України та місцевих виборах застосовується мажоритарна система, на виборах народних депутатів України - змішана. Процедура призначення виборів передбачає встановлення уповноваженим органом дати голосування. Відповідно до положень Конституції України виборче законодавство встановлює порядок призначення виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів в залежності від виду виборів, які можуть бути черговими, позачерговими, повторними, проміжними, першими. Вибори Президента України і до Верховної Ради України: 1. Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю березня п'ятого року повноважень Президента України. (частина 5 статті 103 в редакції Законів № 2952-VI від 01.02.2011, № 742-VI від 21.02.2014). 2. Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Верховної Ради України. (частина 1 статті 77 в редакції Законів № 2852-VI від 01.02.2011, № 742-VIІ від 21.02.2014). 3. Позачергові вибори Президента України проводяться в період 90 днів з дня припинення повноважень. (частина 5 статті 103 в редакції Законів № 2952-VІ від 01.02.2011, № 742-VІІ від 21.02.2014). 4. Позачергові вибори до Верховної Ради України призначаються Президентом України і проводяться в період 60 днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України. (частина 2 статті 103 Конституції України). Місцеві вибори: 1. Місцеві чергові вибори призначаються не пізніше як за 120 днів до дня виборів, а їх виборчий процес розпочинається за 90 днів до дня виборів. 2. Місцеві позачергові вибори призначаються не пізніше як за 70 днів до дня виборів. 3. Проміжні місцеві вибори проводяться в останню неділю 60-ти денного строку з дня опублікування рішення про призначення виборів. 4. Перші місцеві вибори призначаються не пізніше як за 120 днів до дня виборів. А початок їх виборчого процесу оголошується не пізніше як за 90 днів до дня виборів. Охарактеризувавши виборчу систему знаходяться свої недоліки, які певним чином перешкоджають повному розвиткові виборчої системи на території України. В Україні запроваджено варіант пропорційної виборчої системи, коли суспільство ніяким чином не може впливати на виборчі списки політичних сил, склад яких залежить від тієї чи іншої партії. Наявна виборча система на основі закритих списків не в змозі задовольнити потреби демократичного розвитку та унеможливлює в повному обсязі реалізацію принципу народовладдя. Це призводить до спотворення конституційної природи рад, представниками якої виявляються не стільки територіальні громади, скільки політичні партії. В Україні громадянин голосуючи за певну політичну силу одночасно не голосує за конкретну людину. Але все ж таки в виборчій системі України є певні недоліки. В Україні запроваджено варіант змішаної виборчої системи, коли суспільство ніяким чином не може вливати на виборчі списки політичних сил, склад яких залежить від тієї чи іншої партії. Наявна виборча система на основі закритих списків не в змозі задовольнити потреби демократичного розвитку та унеможливлює в повному обсязі реалізацію принципу народовладдя. Це призводить до спотворення конституційної природи рад, представниками якої виявилися не стільки територіальні громади, скільки політичні партії. В Україні громадянин голосуючи за певну політичну силу одночасно не голосує за конкретну людину. 1.3 Процедура виборів на території України За умов демократичного суспільства і правової держави вибори організовуються і проводяться у порядку передбаченому законодавством. На сьогодні утвердження положення про те, що вибори - це юридичний процес, подібний до кримінального, цивільного, утвердилося. Термін "виборчий процес" вживається безпосередньо у всіх спеціальних виборчих законах України практично з 2001 року. Фундаментальність основних принципів і засад виборчого процесу пов'язана з політичною, правовою, юридичною природою цього інституту, вона спрямована на реалізацію виборчих прав громадян України, проведення виборів на конкурентній основі та забезпечення прийняття в суспільстві результатів виборів. Мова йде про дотримання принципів загального, рівного, прямого виборчого права при таємному голосуванні, законності та забороні незаконного втручання будь-кого у цей процес політичного плюралізму та багатопартійності, публічності та відкритості, свободи передвиборної агітації, рівного доступу усіх кандидатів і інших суб'єктів виборчого процесу брати участь у виборчому процесі. Виборчий процес має упорядкований організаційно-правовий механізм, елементами якого є суб'єкт, об'єкт, стадії, строки, які складаються з юридичних процедур та дій. В залежності від кількості представницьких мандатів у одному виборчому окрузі є два типи округів: одномандатний - тільки на одне місце проводяться вибори в усьому виборчому окрузі, а також багатомандатний - де обирається кілька депутатів. Виборчі округи створюються для забезпечення рівної ваги голосів виборців та їх вільного представництва при формуванні представницьких органів як державних, так і місцевого самоврядування. Для голосування на території України створюють виборчі дільниці. Виборчі дільниці - це територіальні виборчі одиниці, що об'єднують виборців за загальним місцем голосування. Виборчі дільниці для виборів Президента України утворюються у кількості від 20 до 3000 виборців, для організації та проведення парламентських і місцевих виборів утворюються у кількості від 20 до 2500 виборців, а у виняткових випадках - з меншою або більшою кількістю від відповідних граничних значень. Виборчі дільниці поділяються на: малі - з кількістю виборців до 500 осіб; середні - з кількістю виборців від 500 до 1500 осіб; великі - з кількістю виборців понад 1500 осіб. Слід зазначити, що дільнична виборча комісія не є юридичною особою. Вона утворюється відповідно окружною виборчою комісією у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії. Кількість членів дільниці малої виборчої комісії складає 10 - 18 осіб, середньої - 14 - 20 осіб, великої - 18 - 24 особи. Списки виборців складаються у два етапи. На першому етапі складаються загальні списки виборців, що повинні бути сформовані, наприклад до 1 жовтня року, який передує рокові проведення чергових виборів народних депутатів, або до 1 березня року, що передує рокові проведення виборів Президента України. На другому етапі складання списків виборців формується список виборців для кожної утвореної виборчої дільниці. До загального списку виборців включаються громадяни України, які досягли або на день виборів досягнуть 18 років і мають право голосу та які на час складання загального списку виборців проживають на відповідній території або перебувають на строковій службі у військових частинах. Фінансування виборів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Головним розпорядником цих коштів є Центральна виборча комісія. Кабінет Міністрів України визначає порядок перерахування необхідних коштів виконавчим органом рад або органам, що відповідно до закону здійснюють їх повноваження. Голосування проводиться в день виборів із 8-ї до 20-ї без перерви, на закордонних виборчих дільницях голосування проводиться за місцем часом країни, де утворено ці дільниці. При голосуванні бюлетенями розрізняють два види голосування - позитивне і негативне. Відповідно до чинного законодавства України про вибори у нашій державі запроваджено процедуру позитивного голосування. Підрахунок голосів виборців здійснюється виключно членами дільничних виборчих комісій на їх засіданнях, яке проводиться в тім же приміщенні, де відбулося голосування, починається відразу після закінчення голосування, проводиться без перерви і закінчується лише після складення та підписання протоколу про підрахунок голосів. Протокол про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці та інші документи дільничної виборчої комісії передаються відповідній територіальній виборчій комісії.