Наведення інших відомостей щодо стягувача чи боржника не є обов'язковим для суду чи іншого органу, що видає виконавчий документ. Державний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст. 6 Закону України «Про державну виконавчу службу» зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституціє України та Законами України та використовувати надані йому права у точній відповідності до закону. Тому відкривати виконавче провадження державний виконавець в праві лише при дотриманні у виконавчому документі всіх зазначених у ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» реквізитів.

У разі виявлення невідповідності виконавчого документа вимогам, державний виконавець повинен відмовити у відкритті виконавчого провадження, про що він виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, і не пізніше наступного дня надіслати її заявникові. При цьому державний виконавець зобов'язаний роз'яснити заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, про приведення виконавчого документа у відповідність вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Після усунення недоліків виконавчого документа заявник в праві звернутися до державної виконавчої служби на загальних підставах.

Зміст виконавчих документів, виданих на підставі судових рішень та рішень інших юрисдикційних органів, має певну специфіку, що полягає у встановленні іншими законодавчими актами додаткових вимог до виконавчих документів.

Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3 - денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує боржнику на строк для самостійного виконання рішення, який не може перевищувати 7 днів, а рішень про примусове виселення - 15 днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку із стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією і проведенням виконавчих дій. При цьому вказується дата виконання. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу та боржнику.

За заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно та кошти боржника. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному Законом. Якщо в постанові зазначено потребу опису майна, то копія такої постанови вручається боржнику при проведенні опису майна.

Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами начальнику відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду в 10 - ти денний строк. У разі, якщо після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження буде встановлено, невідповідність виконавчого документа вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкладає проведення виконавчих дій та негайно повідомляє стягувачу про необхідність звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, про приведення виконавчого документа у відповідність чинного законодавства. У разі усунення обставин, що стали підставою для відкладення проведення виконавчих дій, державний виконавець продовжує виконання рішення у порядку, установленому Законом. Якщо зазначені обставини до закінчення строку відкладення з поданням до начальника органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований для прийняття рішення відповідно до вимог Закону.

Виконавчі документи, що видаються судами та іншими органами, можуть бути пред'явлені до виконання в межах певних строків, визначені статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження».

Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:

1) Посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - трьох місяців;

2) Інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено Законом.

3) Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання встановлюються для кожного окремо.

4) Виконавчі дії проводяться державним виконавцем відповідного органу виконавчої служби, який розташований:

5) За місцем проживання . перебування , роботи боржника - фізичної особи або за місцем знаходження йог майна;

6) За місцем постійно діючого керівного органу або майна боржника - юридичної особи;

7) За місцем здійснення певних дій, які зобов'язаний вчинити боржник за відповідним рішенням суду або іншого органу (посадової особи) щодо виконання рішень немайнового характеру.

Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть учиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

У разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження або встановлення місця проживання, або перебування чи місце знаходження боржника, його майна, місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходження боржника, місце його роботи чи місцезнаходження майна боржника, про що повідомляє стягувачу.

Виконавчий документ разом з копією акта не пізніше наступного дня держаний виконавець зобов'язаний надіслати до органу державної виконавчої служби за новим місцем проживання боржника, місцем його роботи чи місцезнаходження майна боржника, про що одночасно, в копії супровідного листа, повідомляє стягувача та орган, який видав виконавчий документ.Порядок передачі матеріалів виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого або виконавчої групи, від одного державного виконавця до іншого.

Відповідні територіальні органи державної виконавчої служби сприяють державному виконавцеві, який вчиняє виконавчі дії на їх території.

Отже для виконання завдань захисту прав громадян, юридичних осіб і держави, цивільне судочинство покликано забезпечити, як правильний та своєчасний розгляд і вирішення підвідомчих йому справ, так і виконання постановлених щодо них рішень. Ця мета досягається за допомогою процесуального порядку їх примусової реалізації. Отже,виходячи з вище викладеного відкриття виконавчого провадження має важливе значення.

3.2 Заходи примусового виконання рішення

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів. По кожному виконавчому документу відкривається виконавче провадження У постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених Законом України „Про виконавче провадження».

За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

У разі ненадання боржником у строки, встановлені для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Законом України „Про виконавче провадження» передбачено ряд примусових заходів виконання виконавчих документів, серед яких:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

При добровільному виконанні рішення боржник не несе додаткових витрат (не сплачує виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій) та не позбавляється права на володіння, користування та розпорядження особистим майном.

3.3 Виконання рішення та закриття виконавчого провадження

Порядок закінчення виконавчого провадження залежить від підстави закінчення. Закон “Про виконавче провадження” передбачає 15 підстав закінчення виконавчого провадження. Зокрема, у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом боржник або стягувач можуть звернутися з відповідною заявою до державного виконавця з проханням закрити виконавче провадження, додавши підтверджуючі документи .

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому законом. У разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови про закриття виконавчого провадження для їх пред'явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.

Висновки

Безперечно, забезпечити надійний захист прав та свобод людини і громадянина та виконання рішення суду та інших органів та посадових осіб , як того вимагає Основний Закон України, може орган державної виконавчої служби , яка діятиме винятково на засадах, визначених Конституцією: законності, рівності всіх учасників виконавчого провадження перед законом .