Розділ Конституції України про Кабінет Міністрів України не охоплює всіх сторін його діяльності, які потребують законодавчого врегулювання. Тому Конституція України в статті 120 передбачає прийняття окремого закону щодо цього питання. У ньому будуть більш детально викладені повноваження та організація діяльності, порядок формування і склад Кабінету Міністрів України, його відносини з Президентом України, Верховною Радою України, іншими органами виконавчої влади., врегулювання механізму здійснення виконавчо-розпорядчих функцій, виключення випадків їх дублювання і неузгодженості, забезпечення ефективного нагляду та підвищення професійної відповідальності державних службовців будь-якого рангу за виконання прийнятих рішень.

2. Апарат держави як система державних органів

Для здійснення своїх завдань і функцій кожна держава створює різноманітні організації. Така система всіх державних організацій, що беруть участь у здійсненні завдань і функцій держави, називається її механізмом. Серед названих організацій є державні органи, що наділені державно-владними повноваженнями. Систему таких органів і називають апаратом держави. Звідси механізм держави криє в собі: - апарат держави; - державні підприємства; - державні установи; - інші державні організації. Державні підприємства - вид державних організацій, які безпосередньо реалізують функції та завдання держави у сфері матеріального виробництва. Сюди слід віднести державні підприємства з виробництва товарів, надання послуг, торгівлі, громадського харчування та ін. Державні установи - вид державних організацій, на які покладено завдання з реалізації функцій держави у сфері нематеріального виробництва. До них слід віднести установи у сфері культури, охорони здоров'я тощо. Це, наприклад, державні дошкільні дитячі установи, школи, училища, середні й вищі навчальні заклади, система лікарень, санаторіїв та інших установ охорони здоров'я. Апарат держави - система всіх державних органів, які здійснюють завдання та виконують певні функції держави. Державний апарат організується й діє на підставі законів. Його діяльність спрямовується на виконання законів у порядку, передбаченому чинним законодавством. Державний апарат є єдиним носієм влади на засадах самостійності й незалежності, виразником суверенітету народу і нації. Державна влада в Україні здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу й судову. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Кабінет Міністрів України. Правосуддя в Україні здійснюється виключно Конституційним, загальними та господарськими (арбітражними) судами. Первинною клітинкою державного апарату є орган держави. Це окремий службовець чи структурно оформлений колектив державних службовців, наділений владними повноваженнями, відповідними матеріально-технічними засобами, утворений на законних підставах для виконання конкретних завдань і функцій держави. Один службовець як орган держави - це Президент України, що є главою держави і виступає від її імені. Структурно оформлений колектив службовців має керівників і виконавців. Керівник виступає від імені певного органу. Кожний орган наділяється на підставі закону владними повноваженнями, які полягають у тому, що орган держави спроможний встановлювати формально обов'язкові правила поведінки (як нормативні, так і індивідуальні) та домагатися їх здійснення. В юридичній літературі розглядають різні підстави класифікації державних органів. Розрізняють, наприклад, такі види органів держави:

- за місцем у системі державного апарату; первинні (створюються через вибори всім населенням або його частиною);

- вторинні (створюються первинними, походять від них і підзвітні їм); - за змістом або напрямками державної діяльності: органи державної влади, глава держави, органи державного управління чи виконавчо-розпорядчі органи, судові органи, контрольно-наглядові органи; - за способом утворення: виборні, призначувані, ті, що можуть успадковуватися; - за часом функціонування: постійні, тимчасові; - за складом: одноособові, колегіальні; - за територією, на яку поширюються їхні повноваження: загальні, або центральні; місцеві, або локальні.

До системи державних органів України належать: законодавчий орган - Верховна Рада України; глава держави - Президент України; виконавчі органи, що поділяються на вищі Кабінет Міністрів України, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, центральні (міністерства, державні комітети і відомства України та Автономної Республіки Крим), місцеві (обласні й районні, міст Києва і Севастополя, районів у містах Києві й Севастополі державні адміністрації на чолі з головами цих адміністрацій та їхні відділи й управління, а також адміністрації державних підприємств і установ); виконкоми й голови сільських, селищних, міських (міст районного та обласного підпорядкування) рад у частині виконання державних повноважень, що були їм делеговані органами державної влади. Органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст, тобто обласні й районні ради, а також органи місцевого самоврядування: міські, сільські, селищні ради та їхні виконавчі органи є самостійною системою об'єднань громадян у громадянському суспільстві. Система судових органів охоплює: Конституційний Суд України; загальні [Верховний Суд України, суди Автономної Республіки Крим, обласні, міські (міст Києва і Севастополя) суди, міжрайонні, районні, міські (міст обласного підпорядкування), районні в місті народні суди]; арбітражні [Вищий арбітражний суд України, арбітражний суд Автономної Республіки Крим, обласні, міські (міст Києва і Севастополя) арбітражні суди, інші спеціальні суди]. У самостійну систему органів держави виокремлюються контрольно-наглядові органи України. До них належать: Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори; податкові адміністрації, санітарні, пожежні, контрольно-ревізійні та інші державні інспекції.

Отже, апарат держави посідає головне місце в системі організацій державного механізму, оскільки здійснює державну владу і управління в суспільстві і складається з такої системи державних органів:

Орган законодавчої влади: Верховна Рада України (парламент).

Глава держави: Президент України.

Органи виконавчої влади:

- вищий - Кабінет Міністрів України (Уряд);

- центральні - міністерства, інші органи виконавчої влади;

- місцеві місцеві державні адміністрації (областей, районів, міст Київ, Севастополь), очолювані головами;

- територіальні підрозділи міністерств, інших органів виконавчої влади, які не входять до складу місцевих державних адміністрацій - керування й відділи МВС, КРУ й ін. (їх біля тридцяти в кожній області й більше десяти в кожному районі);

- адміністрації державних підприємств, установ, організацій.

Органи судової влади:

- вищі - Верховний Суд України, Вищий арбітражний Суд України;

- місцеві - обласні, міжобласні, міжрайонні, районні (міські), військові суди (регіонів, гарнізонів, ВМС);

- арбітражні суди областей;

Конституція України передбачає діяльність апеляційних судів, спеціалізованих судів (крім нині діючих арбітражних).

Контрольно-наглядові органи:

- Конституційний Суд України;

- Прокуратура України (генеральна й підлеглі їй на місцях обласні, районні й інші прокуратури);

- Уповноважений Верховної Ради України по правах людини (здійснює парламентський контроль дотримання конституційних прав і воль людини й громадянина).

При огляді органів української держави необхідно бачити, що органи місцевого самоврядування не входять у систему цих органів, тобто органи місцевого самоврядування в сучасній Україні мають недержавний статус, але законом їм можуть бути делеговані окремі повноваження органів виконавчої влади. З питань, пов'язаним зі здійсненням ними цих повноважень, вони підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

Автономна Республіка Крим входить у систему адміністративно-територіального устрою України. В Автономній Республіці Крим (АРК) Верховна Рада є представницьким органом АРК, приймає Конституцію АРК, рішення, постанови . АРК має свій Уряд. В АРК діє Представництво Президента України. Правосуддя в АРК здійснюють суди, що входять у єдину систему судів України.

3. Принципи діяльності апарату держави

Єдність системи органів держави забезпечується за допомогою системи принципів. Саме вони забезпечують основу організації та діяльності державного апарату. Принципи апарату держави -- це основні ідеї та положення, що закріплюються нормативно і покладаються в основу його функціонування.

Необхідно зазначити, що ці принципи мають динамічний характер і виникають чи змінюються відповідно до потреб суспільного розвитку та етапу функціонування держави. Як правило, вони закріплюються конституційно і мають програмно-декларативний характер. Це, звичайно, не позбавляє необхідності втілення вказаних положень у діяльність системи державних структур, однак забезпечує можливість встановлення принципів, до яких держава має намір наблизитись у майбутньому.

Розглянемо основні принципи діяльності апарату держави. Важливого значення для ефективної реалізації завдань держави має принцип оптимальності організації та функціонування державного апарату. Саме він забезпечує правильне ставлення до структури апарату держави, формулювання його завдань і функцій. Адже громіздкий, ускладнений апарат не може забезпечити чіткості, якісності і простоти управлінського впливу держави, а спрощений підхід до апарату держави не забезпечить комплексності та єдності процесу управління суспільством. Змістом зазначеного принципу є:

-- виваженість функціональної характеристики структур державного апарату;

-- відповідність системи органів можливості вирішення поставлених завдань;

-- достатня чисельність чиновників, яка забезпечує ефективне функціонування державного апарату;

-- доцільний зв'язок та взаємодія елементів апарату держави, що забезпечує його несуперечливість і цілісність;

-- існування лише тих структур, які об'єктивно обумовлені рівнем розвитку суспільства та його потребами.

Важливе практичне значення має принцип ефективної діяльності державного апарату, який визначає ступінь реальності його функціонування. Він надає можливість:

-- забезпечити прийняття апаратом тих рішень, які відповідають інтересам суспільства;

-- досягти чіткості та повноти формулювання покладених на державні структури повноважень;

-- визначити можливості реального впливу державних органів на суспільство з метою надання йому рису системності;

-- визначити ступінь практичної реалізації функцій та завдань відповідних органів держави;

-- обґрунтувати шляхи підвищення ефективності діяльності апарату держави як системної комплексної категорії.

За умов побудови соціальної демократичної держави значно зростає роль такого принципу діяльності апарату держави, як гуманізм. Його змістом є:

-- конституційне закріплення прав та свобод людини як основної соціальної цінності суспільства та держави;

-- визнання у діяльності державних структур верховенства інтересів, прав і свобод людини;

-- закріплення засобів відповідальності посадових осіб та владних структур держави за порушення конституційно передбачених прав і свобод особи;

-- забезпечення компромісу інтересів різноманітних соціальних груп у процесі реалізації владних повноважень.

Конституційне проголошення держави правовою зумовлює необхідність функціонування владних структур на основі принципу законності та конституційності. Його зміст складають наступні положення:

-- можливість функціонування лише тих владних органів, які передбачені конституцією держави;

-- наявність нормативно закріплених повноважень державних структур;

-- функціонування органів у межах, визначених законодавством;