юстиції // Голос України. - 2003. - № 39. - с. 10. У теорії конституційного права вважається, що органи, подібні Вищій раді юстиції України належать до органів суддівського самоврядування. Також вважається, що Вища рада юстиції нарівні з прокуратурою, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Рахунковою палатою, Центральною виборчою комісією належить до системи контрольнонаглядових органів. У сфері адміністративного права Вища рада юстиції розглядається навіть як державний орган, що здійснює державне управління в органах судової влади. Існує думка, що в цьому разі при здійсненні своєї діяльності Вища рада виконує функції управління, що зв'язують в єдине ціле запланований результат, практичну діяльність по виконанню намічених завдань та отриманий результат. При вирішенні цього питання велике значення мають особливості національної правової системи країни, а саме: особливості судоустрою, наявної системи органів суддівського самоврядування, розподіл повноважень по формуванню суддівського корпусу. Так, відповідно до Конституції Угорської Республіки Державна рада правосуддя здійснює адміністративне керівництво судами, а органи суддівського самоврядування з нею у цьому співпрацюють. Конституція Іспанії визначає Генеральну раду судової влади як керівний орган у сфері заснування і діяльності судів та роботи суддів і магістратів. Конституція Республіки Польща покладає на Загальнопольську судову раду обов'язок стояти на сторожі незалежності судів і незалежності суддів. У Португалії, Молдові, Польщі, Угорщині, Словенії, Македонії, Казахстані повноваження рад поширюються тільки на суди. У Франції, Італії, Іспанії, Хорватії, Вірменії, Румунії повноваження рад поширюються як на суддів, так і на працівників прокуратури. У Болгарії Вища судова рада призначає, переміщає і звільняє з посад не тільки суддів, але і прокурорів та слідчих. У вказаних країнах це пов'язано із подібністю правового статусу суддів та прокурорів. Таким чином, ради юстиції можна поділити на три види: 1) компетенція яких поширюється тільки на суддів; 2) компетенція яких поширюється на суддів і прокурорів (до цього виду належить і Вища рада юстиції України); 3) компетенція яких поширюється на суддів, прокурорів та інших осіб. Зважаючи на зазначене та на частину 1 ст.1 Закону України "Про Вищу раду юстиції", пропонуємо визначити Вищу раду юстиції як державний, колегіальний, незалежний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, у системі судоустрою, що відповідає за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатний кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також приймати рішення стосовно порушень суддями і прокурорами вимог несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність. Розділ ІІ. Повноваження вищої ради юстиції Відповідно до статі 3 Закону України "Про вищу раду юстиції" встановлено такі повноваження цього органу: 1) вносить подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад; Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 16.10.2001 №14-рп/2001 "щодо внесення Вищою радою юстиції подань про призначення суддів судів загальної юрисдикції на посади, в тому числі на адміністративні, положення пункту 1 частини першої статті 131 Конституції України у системному зв'язку з пунктом 27 частини першої статті 85, частиною четвертою статті 126, частиною третьою статті 127, статтею 128 Конституції України треба розуміти так, що Вища рада юстиції вносить подання Президенту України про перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років". При цьому "за змістом пункту 1 частини першої статті 131 Конституції України право внесення подань Верховній Раді України про обрання суддів безстроково та призначення суддів на адміністративні посади в судах загальної юрисдикції на Вищу раду юстиції не поширюється"99 Рішення Конституційного Суду України від 16. 10.2001 №14-рп/2001 - п. 2. При вирішенні питання про дачу подання про призначення судді вперше на засіданні ВРЮ вивчаються передбачені Законом України "Про Вищу раду юстиції" матеріали кандидата на посаду судді, а також персонально розглядається сама кандидатура (ст.29 Закону України "Про Вищу раду юстиції"). Під час персонального розгляду кандидатури ВРЮ повинна переконатися не лише у наявності професійних знань для кваліфікованого відправлення правосуддя, але і в наявності необхідних моральних і ділових якостей, які б забезпечили здійснення правосуддя цим кандидатом сумлінно і неупереджено. 2) розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності; Згідно з статтею 127 Конституції України: "Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої". У випадку встановлення фактів порушення правил несумісності з посадою судді чи прокурора відповідно до вказаної статті Вища рада юстиції може прийняти рішення: а) про визнання заняття суддею або прокурором іншою діяльністю, не сумісною з подальшим перебуванням на посаді судді або прокурора, і запропонувати йому у встановлений Вищою радою юстиції строк визначитися з питанням про продовження роботи на посаді судді або прокурора чи заняття іншою діяльністю з повідомленням Вищої ради юстиції; б) про визнання порушення суддею або прокурором вимог щодо несумісності їх посади із заняттям іншою діяльністю і направити подання відповідним органам про звільнення їх з посади. Пропозицію розглянути питання щодо несумісності діяльності судді чи прокурора із займаною посадою можуть подати: а) народний депутат України; б) Голова Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, Міністр юстиції України - щодо суддів; в) Генеральний прокурор України - щодо прокурорів; г) Вища кваліфікаційна комісія суддів України. 3) здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів; Вища рада юстиції - єдиний орган, що вповноважений розгляд ати питання про дисциплінарну відповідальність Голови, заступника Голови і суддів Верховного Суду України, голови, заступників голови і суддів вищих спеціалізованих судів. За наявності підстав Вища рада юстиції може прийняти рішення про накладення на зазначених суддів дисциплінарного стягнення або направити до органу, що призначив або обрав суддю, рішення про невідповідність судді займаній посаді разом з поданням про звільнення такого судді з посади. Дисциплінарні стягнення, які вправі накладати Вища рада юстиції: догана; пониження кваліфікаційного класу. 4) розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів. Судді спеціалізованих, апеляційних і місцевих судів, а також прокурори можуть подавати скарги до Вищої ради юстиції про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. За результатами розгляду скарги може бути прийняте наступне рішення: а) скарга може бути задоволена, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності скасовано, дисциплінарне провадження закрито; б) скарга може бути задоволена цілком або частково зі зміною рішення органу, що наклав дисциплінарне стягнення; в) скарга може бути залишена без задоволення, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності - без зміни. Таким чином, виходячи з повноважень Вищої ради юстиції можна сказати, що основним її призначенням і головним завданням є участь і контролювання процесу формування високопрофесійного суддівського корпусу, безпосереднє здійснення та контроль за застосуванням до суддів дисциплінарних заходів. При цьому ВРЮ покликана не тільки забезпечити добір кандидатів на посади суддів на якісно новому рівні, але й бути, відповідно до своєї компетенції, гарантом незалежності суддів при здійсненні правосуддя. Розділ ІІІ. Склад і порядок формування вищої ради юстиції 3.1 Склад Вищої ради юстиції і вимоги до її членів Згідно з другою частиною статті 131 Конституції України, положення якої (статті) дублюються в статті 5 Закону України "Про Вищу Раду Юстиції", Вища Рада Юстиції складається з 20 членів. "Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції. До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України". Конституція України від 28. 06.1996 (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141). Ред. від 15. 05.2014. - стаття 131 Таким чином, в процесі формування Вищої Ради Юстиції беруть участь три гілки влади, а також представники прокуратури, адвокатури та науки. Це здійснено з метою збалансування всіх гілок влади під час ухвалення відповідних рішень і щоб представники жодної з частин державної влади не мали вирішального голосу під час прийняття рішення щодо кандидата на посаду судді чи притягнення судді до відповідальності. Згідно з вимогами Закону України "Про Вищу раду юстиції" на посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України, не молодший тридцяти п'яти років і не старший шістдесяти чотирьох років, який проживає в Україні не менш як десять останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років. У разі якщо відповідно до цього Закону на посаду члена Вищої ради юстиції має бути призначений суддя, він призначається з числа суддів, обраних на посаду судді безстроково. Вказані вимоги не поширюються на осіб, які входять до складу Вищої ради юстиції за посадою. Законом також встановлені певні гарантії діяльності членів Вищої ради юстиції. Зокрема шестирічний строк повноважень члена Ради (крім членів Ради, які входять до її складу за посадою) та заборона впливу на нього у будь-який спосіб. Не можуть бути членами Вищої ради юстиції особи, визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними, особи, які мають незняту або непогашену судимість, особи, які були членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні", крім членів Вищої ради юстиції, які повинні увійти до нового складу Вищої ради юстиції за посадою, а також особи, які перебувають на адміністративних посадах у судах, крім членів, які входять до її складу за посадою. 3.2 Порядок утворення Вищої ради юстиції Члени Вищої ради юстиції призначаються парламентом таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на посади членів Вищої ради юстиції вносяться депутатськими групами та фракціями. Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається той кандидат, який за результатами таємного голосування одержав більшість голосів від конституційного складу Верховної Ради України. Президент України видає указ про призначення членів Вищої ради юстиції. При цьому двоє з трьох членів, що призначаються як Верховною Радою, так і Президентом, повинні бути суддями. Кандидатури на посади членів Вищої ради юстиції з'їздом суддів України визначаються за пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду і включаються в бюлетень для прийняття рішення шляхом таємного голосування по кожній кандидатурі. Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду суддів України.