У разі якщо голосування проводиться по кандидатурах, кількість яких перевищує квоту для призначення на посади членів Вищої ради юстиції, призначеними вважаються кандидати, які набрали більшість голосів щодо інших кандидатів. За результатами голосування головуючим і секретарем з'їзду підписуються рішення про призначення членів Вищої ради юстиції. "З'їзд адвокатів України призначає трьох членів Вищої ради юстиції, один з яких призначається з числа суддів. Висування кандидатів і призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом адвокатів України здійснюється у порядку, передбаченому частинами першою - третьою статті 10 цього Закону, крім вимог до кандидатів на посаду члена Вищої ради юстиції, встановлених частиною першою цієї статті. "88 Закон України «Про Вищу раду юстиції" від 15. 01.1998 (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 25, ст. 146). Ред. від 26. 10.2014. - стаття 11 Порядок скликання і проведення з'їзду адвокатів України визначаються Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012, стаття 54). З'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ скликається Радою юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ України. Призначає трьох членів Вищої ради юстиції, один з яких призначається з числа суддів. Висування кандидатів і призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ здійснюється у порядку, аналогічному для з'їздів суддів і та адвокатів України, крім вимог до кандидатів на посаду члена Вищої ради юстиції, встановлених частиною першою статті 10 Закону "Про Вищу Раду Юстиції". Згідно Закону делегати на з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ обираються на республіканській (Автономної Республіки Крим), обласних, міських (міст Києва і Севастополя) конференціях працівників цих закладів та установ. Від вищих навчальних юридичних закладів, факультетів та наукових установ Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя обираються на з'їзд по п'ять делегатів. Всеукраїнська конференція працівників прокуратури призначає двох членів Вищої ради юстиції, один з яких призначається з числа суддів. Положеннями Закону встановлено, що висування кандидатів для призначення членами Вищої ради юстиції і голосування на всеукраїнській конференції працівників прокуратури здійснюються у тому ж самому порядку (відповідно до статті 10 Закону "Про Вищу раду юстиції"). У разі, якщо на конференції були висунені на посаду членів Вищої ради юстиції більш як два кандидати і ніхто з них не був обраний або був обраний тільки один, проводиться повторне голосування по двох кандидатурах, які набрали в першому турі більше голосів делегатів конференції, ніж інші. У разі, якщо при повторному голосуванні не було обрано в межах квоти необхідної кількості членів Вищої ради юстиції, то нове голосування проводиться з висуненням інших кандидатів на вільні посади членів Вищої ради юстиції у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті. У разі якщо на конференції були висунені не більше двох кандидатів і ніхто з них не отримав необхідної більшості голосів, то для заміщення вільних посад членів Вищої ради юстиції проводиться нове голосування з висуванням інших кандидатів. "З'їзди суддів, адвокатів, працівників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, всеукраїнська конференція працівників прокуратури з метою призначення членів Вищої ради юстиції проводяться не пізніше ніж за один місяць до закінчення повноважень відповідних членів Вищої ради юстиції. Форми бюлетенів для голосування на з'їзді та конференції затверджуються згідно з Законом"88 Закон України «Про Вищу раду юстиції" від 15. 01.1998 (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 25, ст. 146). Ред. від 26. 10.2014. - стаття 15. Таким чином, у Вищій Раді Юстиції з 20 членів більше половини складають судді (враховуючи ще Голову Верховного Суду України). У Європейській хартії про статус суддів від 10 липня 1998 року визначено, що орган, який добирає суддів, призначає, переміщує в посаді та розглядає питання про їхню дисциплінарну відповідальність, має біти незалежним від виконавчої та законодавчої влади, не менш ніж наполовину складатися з суддів, обраних їхніми колегами, щоб це гарантувало якомога ширше представництво суддівства. Дисциплінарні санкції можуть накладатися лише "на підставі рішення, прийнятого за пропозицією чи висновком суду або органу, принаймні половина членів якого мають бути обрані суддями"111 Пояснювальна записка до Європейської хартії про статус суддів від 10 липня 1998 року. - п. 5. 11. Тому, у 2010 році було внесено зміни до Закону "Про Вищу раду юстиції". Згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 збільшено представництво суддів у її складі. Такий крок було зроблено як наближення до європейських стандартів. Однак Венеціанська комісія (CDL (2010) 098) та Європейський суд з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" від 9 січня 2013 року дійшли висновку, що такі зміни є недостатніми, оскільки "призначення відбувається тими ж органами, а не суддівським корпусом"112 Справа «Олександр Волков проти України»: Рішення Європейського суду з прав людини2. Серед вітчизняної наукової та суддівської еліти також неоднозначно висловлювалися міркування про необхідність того, щоб більшість складу Вищої ради юстиції становили судді. Цікавим стосовно формування аналогічного органу є досвід сусідніх країн (Угорщина, Болгарія, Польща, Румунія, Туреччина). "Так, в Угорщині до складу Національної ради юстиції за посадою входять: голова Верховного суду (очолює зазначену раду), міністр юстиції, Генеральний прокурор, голова Ради юристів, два представники профільних комітетів парламенту та дев'ять суддів, яких обирає з'їзд суддів. Окрім того, відповідно до ст. ст.35 і 53 закону "Про організацію та управління судами Угорщини" (1997 р.), з'їзд суддів одночасно з основними обирає дев'ять резервних членів Національної ради юстиції, які автоматично замінюють вибулих. Верховна судова рада Болгарії складається з 25 осіб. За посадою до її складу входять голови двох вищих суддів і Головний прокурор. По 11 членів обирають Народні збори та органи судової влади. У такому ж кількісному складі працює Національна рада суддівства в Польщі. Однак замість прокурора до її складу за посадою входить міністр юстиції, а 15 членів ради обираються з числа суддів. До складу Вищої магістратської ради Румунії входять 15 магістратів: 10 суддів (чотири від Верховного суду та шість від апеляційних судів) і п'ять прокурорів або помічників суддів Верховного суду. У Туреччині до Вищої ради суддів і державних обвинувачів входять лише шість членів. За посадою - міністр юстиції, який і є головою цієї ради. Трьох основних і трьох резервних членів призначає глава держави із числа кандидатур, включених до списку суддів, номінованих на цю діяльність на загальних зборах суддів Вищого апеляційного суду. Двох основних і двох резервних членів призначають загальні збори Державної ради Туреччини"113 Бринцев В.Д. Вища рада юстиції: міжнародний досвід, формування та нормативно-правове забезпечення її діяльності в Україні/В.Д. Бринцев. Вісник Верховного Суду України №12 (124) '2010. - с. 33-343. Отже, більшість складу відповідної ради цих країн формують судові органи. 3.3 Повноважність Вищої ради юстиції Кожний член Вищої ради юстиції перед вступом на посаду, а отже, набуттям відповідних повноважень, складає на засіданні Верховної Ради України присягу такого змісту: "Присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів". Прийняття присяги має важливе правове значення, оскільки Вища рада юстиції є повноважною за умов призначення до складу не менше 15 членів Ради (3/4 складу) та складення ними присяги (враховуючи тих осіб, які входять до складу Ради за посадою). Як встановлює Закон, відмова скласти присягу має наслідком втрату членства у Вищій раді юстиції. Разом з тим, чинне законодавство України не визначає, які саме дії чи бездіяльність новопризначеного члена Ради свідчать про таку відмову. Лише у регламенті Верховної Ради України зазначено, що відмова має бути письмовою. Немає у Законі й положень, що встановлюють обов'язковість чи необов'язковість складення присяги членами Вищої ради юстиції, повторно призначеними на цю посаду, під час перебування на посаді за попередньою каденцією, а отже, під присягою. З огляду на це, виникає питання про початок повноважень таких членів Вищої ради юстиції. Таким чином, незалежно від часу складання присяги після повторного призначення, їх повноваження починаються лише після закінчення попереднього шестирічного строку перебування на посаді. Розділ IV. Повноваження членів та організація роботи вищої ради юстиції 4.1 Повноваження члена Вищої ради юстиції "Член Вищої ради юстиції має право: знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд ради, брати участь у їх з'ясуванні та перевірці, заявляти клопотання, наводити свої мотиви, подавати відповідні документи; звертатися до Вищої ради юстиції з пропозицією щодо внесення подання про звільнення суддів місцевих та апеляційних судів; звертатися до Вищої ради юстиції з поданням про відкриття дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів України; при виконанні доручень Вищої ради юстиції, Голови та його заступника знайомитися з матеріалами витребуваних судових справ, розгляд яких закінчено, та безпосередньо в судах знайомитися з матеріалами судових справ, розгляд яких не закінчено; одержувати письмові пояснення від суддів, прокурорів скарги або справи яких мають розглядатися Вищою радою юстиції, а також письмову інформацію від посадових та службових осіб, установ, організацій, підприємств, громадян та їх об'єднань з цих питань"114 І. Є. Марочкін, Н.В. Сібільова, В.П. Тихий та ін. За ред. І.Є. Марочкіна, Н.В. Сібільової. Організація судових та правоохоронних органів: підручник для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів. - Х.: ТОВ «Одіссей», 2007. - 528 с. 4. При цьому, згідно Закону існують такі обмеження: 1) Член Вищої ради юстиції не може витребувати оригінали судових справ, розгляд яких не закінчено; 2) За зверненням органів прокуратури перевірка відомостей про порушення суддею присяги, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, які були допущені при розгляді судової справи, в якій брав участь прокурор, здійснюється лише в разі, якщо така судова справа не перебуває у провадженні суду будь-якої інстанції або якщо встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної чи касаційної скарги закінчився. Перевірка таких відомостей не може бути доручена члену Вищої ради юстиції, який є прокурором або був прокурором на момент призначення членом Вищої ради юстиції. 4.2 Повноваження Голови ВРЮ та його заступника Голова Вищої ради юстиції обирається з членів ради на три роки без права переобрання на першому засіданні.