План

Вступ

1. Поняття, види та загальна характеристика злочинів проти здоров'я особи

2. Характеристика об'єктивних ознак побоїв, мордування та катування

3. Характеристика суб'єктивних ознак побоїв, мордування та катування

4. Кваліфікуючі ознаки

5. Відмежування побоїв, мордування від катування

Висновки

Список використаної джерел

Вступ

Актуальність теми дослідження. Конституція України проголошує визнання і гарантію прав і свобод людини і громадянина відповідно до загальновизнаних принципів і нормам міжнародного права .Відповідно до Основного закону держави, кожен має право на свободу та особисту недоторканність, ніхто не повинен зазнавати тортур, насильству, іншому жорстокому або такому, що принижує людську гідність, поводженню чи покаранню. Дані конституційніположення аналогічні нормам, закріпленим в різних міжнародно-правових документах і є прямою реалізацією норм міжнародного права в національному законодавстві. Проголошені на рівні Конституції держави декларативні норми, що гарантують аналізовані права і свободи людини і громадянина, знаходять реалізацію за допомогою встановлення відповідальності за їх порушення в Кримінальному кодексі.

Серед злочинів проти здоров'я людини особливо виділені побої які, згідно з буквою закону, не пов'язані із заподіянням певного ступеня тяжкості шкоди здоров'ю, проте, пов'язані із заподіянням жертві особливих мук, фізичних і психічних страждань.

У зв'язку з неоднозначністю юридичної природи побоїв, двоїстістю їх кримінально-правового становища, а також сопряженностью з нормами міжнародного права, аналіз розглянутих складів викликає науковий і практичний інтерес.

Незважаючи на досить рідкісне застосування даних норм на практиці останнім часом відзначається зростання насильницької злочинності, особливо сімейно-побутової, у сфері якої простежується тенденція збільшення кількості різних злочинів, скоєних з особливою жорстокістю, садизмом, знущанням або муками для потерпілого, а так само пов'язаних з жорстоким поводженням з неповнолітніми.

Теоретична нерозробленість та законодавче "ігнорування" юридичної сутності та кримінально-правового призначення побоїв, а також негативні тенденції зростання насильницької злочинності проти здоров'я особи, ставлять питання вдосконалення даної норми в розряд актуальних проблем сучасної кримінальної політики.

Зв'язок роботи із іншими дослідженнями. Ґрунтовно проаналізоване в роботах багатьох учених, зокрема як Александров Ю.В., Аниянц М.К., Гродзинський М.М., Гуревич Л.І,, Даурова Т.Г., Дубовець П.А., Жижиленко А.А., Загородников Н.І., та ін

Такі теоретики кримінального права, як Петін І.А., Сердюк Л.В., Сидоренково Т.А., Тюменев А.В., Шарапов Р.Д. звертаються до норм ККУ у зв'язку з розглядом насильницької злочинності в цілому.

Мета і завдання дослідження. Основною метою цієї роботи є системний аналіз складів побоїв, катування та мордування встановлення їх соціально-юридичної та кримінально-правової сутності, а також визначення місця даних норм в системі КК і вирішення питань кваліфікації діянь. Конкретними завданнями є:

1. Вивчення практики застосування даних норм в історичному ракурсі і на теперішньому етапі, аналіз доктринального тлумачення побоїв, а також зв'язаних з ними злочинів і понять.

2. Визначення об'єкта аналізованих злочинів, місця та значення даних норм серед інших злочинів проти здоров'я.

3. Встановлення об'єктивних і суб'єктивних ознак побоїв, з'ясування їх змісту та впливу на кваліфікацію даних діянь.

4. Аналіз кваліфікуючих ознак, виявлення спірних моментів у вирішенні питань їх застосування, а також пошук оптимальних шляхів усунення труднощів, що виникають при кваліфікації злочинів.

5. Розробка пропозицій з удосконалення конструкцій кримінально - правових норм, передбачених статтями.

Об'єктом дослідження виступає сукупність суспільних відносин, що забезпечують охорону здоров'я і особисту недоторканність людини. В якості предмета використовуються норми чинного кримінального законодавства про відповідальність за побої, норми, що містяться в нормативно-правових актах російського дорадянського і радянського періодів.

Предметом дослідження є норми кримінального законодавства передбачена ст.. 126-127 ККУ

1. Поняття, види та загальна характеристика злочинів проти здоров'я особи

Відповідно до ст.3 Конституції України, життя особи та її здоров'я є однією із основних цінностей держави. Життя та здоров'я в першу чергу охороняється кримінальним законом України. Саме тому розділ другий Особливої частини КК України містить усі можливі посягання на особу, її життя і здоров'я (ст.ст.115-145 КК України).. [1, ст. 3].

Держава гарантує охорону здоров'я кожної людини та іншими законодавчими актами, зокрема, кримінальним законом, що передбачає відповідальність за злочини проти здоров'я .

Заподіяння шкоди здоров'ю людини є одним з найбільш поширених видів злочинів проти особистості. Умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю віднесено законом до категорії тяжких злочинів, а за наявності обтяжуючих обставин-до розряду особливо тяжких злочинів . У спеціальній літературі давно дискутувалося питання про поняття "тілесні ушкодження" і "шкоду здоров'ю". Одні вчені виключали з поняття існуючого тоді в законі терміну "тілесні ушкодження" нанесення ударів, побої, катування ,інші вважали, що до тілесних ушкоджень не можна відносити не тільки удари, побої й інші насильницькі дії, а й дії, що порушують цілісність тканин, пов'язані з крововиливом (наприклад, подряпини, прокусив), якщо вони не викликають загального розладу здоров'я людини , треті визнавали нанесення ударів, побоїв та інших насильницьких дій причиняющими шкоду здоров'ю, проте не відносили ці дії до тілесних ушкоджень, так як заподіяну ними шкоду не може бути визначений судовим експертом . Зміна термінології з "тілесних ушкоджень" за Кримінальним кодексом 1960 на "шкоду здоров'ю" не поставило крапку в суперечці про поняття та зміст "шкоди здоров'ю". в спеціальній літературі і раніше висловлюються різні погляди на поняття "шкода здоров'ю". В цілому, погоджуючись з позицією законодавця про зміну терміну "тілесні ушкодження" на "шкоди здоров'ю", автори Коментаря до Кримінального кодексу вважають, що далеко не всякий шкоду здоров'ю, навіть якщо він виник від впливу факторів зовнішнього середовища, можна розглядати як тілесне ушкодження. Окремі автори до шкоди здоров'ю відносять всі діяння даної групи злочинів, крім катувань та побоїв . Тому правильне встановлення поняття і змісту шкоди здоров'ю актуально і в даний час. [7, с.467].

Шкоду здоров'ю розкривається наукою кримінального права на основі положень медицини. Під шкодою здоров'ю людини слід розуміти або тілесні ушкодження, тобто порушення анатомічної цілості органів і тканин або їх фізіологічних функцій, або захворювання або патологічні стани, що виникли в результаті впливу різних факторів зовнішнього середовища: механічних, фізичних, хімічних, біологічних, психічних. Отже, шкода здоров'ю людини може полягати:

а) у заподіянні тілесного ушкодження, об'єктивно викликало порушення анатомічної цілості органів або тканин організму людини або розлад їх фізіологічних функцій,

б) в тому чи іншому захворюванні, включаючи реактивні психічні та невротичні розлади, наркоманію, токсикоманію, венеричні або професійні захворювання, внаслідок зараження однієї людини від іншого;

в) в особливому патологічному стані, наприклад, шок, кома різної етіології, гнійно-септичні стани і т.п.

Побої, мордування і катування не складають-якого виду ушкоджень і є особливим способом посягання на здоров'я людини. Слід враховувати, що побої, мордування і інші насильницькі дії, які заподіюють фізичний біль, завжди пов'язані з певними змінами в клітинах і тканинах організму і завжди завдають певної шкоди здоров'ю. У більшості випадків побої і мордування характеризуються многократностью заподіяння, тобто нанесенням певного їх числа одночасно (в один час, одному і тому ж особі). До злочинів проти здоров'я законодавець відносить і такі діяння, які безпосередньо не завдають шкоди здоров'ю, безпосередньо на нього не впливають, але ставлять в небезпечний стан саме здоров'я і життя людини

Тому в кримінально-правовому сенсі заподіяння шкоди здоров'ю іншої людини можна визначити як протиправне умисне або необережне діяння, що полягає в порушенні анатомічної цілісності чи фізіологічних функцій тканин і органів людини або організму в цілому, або заподіює йому фізичний біль, а також ставить в небезпеку здоров'я людини.

Безпосереднім об'єктом усіх злочинів проти життя та здоров'я особи є життя особи, її фізична недоторканість (здоров'я). Досить часто злочини, що закріплені в другому розділі посягають і на інші безпосередні об'єкти (додаткові) - вбивство заручника, залишення в небезпеці, порушення прав пацієнта та ряд інших. Такими додатковими безпосередніми об'єктами є воля, честь і гідність особи, її статева недоторканість, власність, громадський порядок та безпека. Ряд злочинів даного розділу як обов'язкову ознаку складу передбачають предмет злочину (розголошення лікарської таємниці, незаконне донорство, порушення встановленого законом України порядку трансплантації органів чи тканин людини та ін.) Такими предметами є: лікарська таємниця, відомості про медичний огляд на виявлення ВІЛ-інфекції, кров живої людини, органи або тканини. . Посягання на власне здоров'я, наприклад членоушкодження з метою ухилення від виконання обов'язків військової служби, розглядається як інший злочин, а не злочин проти здоров'я, оскільки винний посягає на інший об'єкт - порядок проходження військової служби. Таке діяння утворює самостійний склад злочину. . Згода потерпілого на заподіяння шкоди його здоров'ю, як правило, не звільняє винного від відповідальності, за винятком випадків, коли така згода і дії спрямовані на досягнення соціально корисних цілей.

В ряді випадків обов'язковою ознакою є і потерпіла особа (вбивство малолітньої дитини або вагітної жінки, залишення в небезпеці, вбивство при перевищенні меж необхідної оборони, незаконне проведення аборту та ряд інших). Ними є заручник, малолітня дитина, вагітна жінка, особа, що вчинила злочин, при затриманні якої були перевищені межі, пацієнт, хвора особа та ін.) [9, с.793].

Із об'єктивної сторони злочини проти життя та здоров'я особи сконструйовані по різному. Абсолютна їх більшість - злочини з матеріальним складом (вбивство, тілесні ушкодження, катування, незаконна лікувальна діяльність та ін.). Для них обов'язковими ознаками є суспільно небезпечне діяння, суспільно-небезпечний наслідок та причинний зв'язок між ними. Мають місце і злочини з формальним складом (погроза вбивством, залишення в небезпеці та ін.) Обов'язковою ознакою таких складів є вчинення лише суспільно-небезпечного діяння, незалежно від того, чи настали наслідки.

Більшість злочинів проти життя та здоров'я особи вчиняються шляхом активних дій (нанесення удару, скидання з висоти та ін.). Однак, є склади, що характеризуються бездіяльністю (ненадання допомоги особі, що перебуває у небезпечному для життя стані, невиконання обов'язків медичними або фармацевтичними працівниками та ін.).

В окремих випадках обов'язковими ознаками об'єктивної сторони також можуть бути спосіб вчинення злочину (незаконне донорство шляхом обману, вбивство з особливою жорстокістю); час вчинення злочину (умисне тяжке тілесне ушкодження під час стану афекту, вбивство матір'ю новонародженої дитини під час пологів або одразу після них); обстановка вчинення злочину (умисне вбивство в обстановці захисту).