Віднесення інформації до державної таємниці в Україні як складова системи охорони держаної таємниці

- технічний та криптографічний захист секретної інформації.

Висновки до розділу 1: отже, правову основу створення і функціонування системи охорони державної таємниці в Україні закладено з Законом України «Про державну таємницю», який регулює суспільні відносини пов'язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною.

2. Суб'єкти та етапи віднесення інформації до державної таємниці

2.1 Суб'єкти, що приймають участь у процесі віднесення , їх правовий статус

В Законі України «Про державну таємницю» та в Указі Президента України від 01.12.2009 № 987/2009 чітко дається визначення віднесення інформації до ДТ і ДЕзПТ, а також дається чіткий перелік посадових осіб на яких покладаються функції ДЕзПТ.[28,26,39]

І перш за все потрібно розглядати посадову особу, яка уповноважена відносити інформацію до державної таємниці у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, зниження ступеня секретності цієї інформації та її розсекречення. Тобто йдеться мова про суб'єкта, який приймає участь у процесі віднесення інформації до державної таємниці. [28,32]

В законодавстві чітко визначено правовий статус ДЕзПТ і тому на законодавчому рівні на нього покладені такі зобов'язки:

1) погоджувати за посередництвом Служби безпеки України свої висновки про скасування рішень щодо віднесення інформації до міждержавних таємниць з відповідними посадовими особами держав - учасниць міжнародних договорів України про взаємне забезпечення збереження міждержавних таємниць та повідомляти їх про прийняті рішення щодо віднесення інформації до державної таємниці, на яку поширено чинність цих договорів;

2) подавати Службі безпеки України не пізніш як через десять днів з моменту підписання рішення про віднесення відомостей до державної таємниці або про скасування цих рішень, а розгорнуті переліки відомостей, що становлять державну таємницю, - у той же строк з моменту їх затвердження;

3) розглядати протягом одного місяця пропозиції Служби безпеки України про віднесення інформації до державної таємниці, скасування чи продовження терміну дії раніше прийнятого рішення про віднесення інформації до державної таємниці;

4) надавати відповідний гриф секретності рішенням про віднесення інформації до державної таємниці та про скасування цих рішень залежно від важливості їх змісту;

5) брати участь у засіданнях державних експертів з питань таємниць;

6) ініціювати питання щодо притягнення до відповідальності посадових осіб, які порушують законодавство України про державну таємницю.[28,13]

Ну і звісно, якщо говорити про обов'язки, які покладено на Державного експерта з питань таємниць, він має право:

1) безперешкодно проводити перевірку виконання державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у сфері його діяльності, рішень про віднесення інформації до державної таємниці, скасування цих рішень, додержання порядку засекречення інформації та у разі виявлення порушень давати обов'язкові для виконання приписи про їх усунення;

2) створювати експертні комісії з фахівців і науковців, які мають допуск до державної таємниці, для підготовки проектів рішень про віднесення інформації до державної таємниці, зниження ступеня її секретності та скасування зазначених рішень, висновків щодо обізнаності з державною таємницею громадян, які мають чи мали допуск до державної таємниці, а також для підготовки відповідних висновків у разі розголошення секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої інформації;

3) скасовувати безпідставні рішення про надання носію інформації грифа секретності, зміну або скасування цього грифа;

4) клопотати про притягнення до відповідальності посадових осіб, які порушують законодавство України про державну таємницю;

5) одержувати в установленому порядку від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для виконання своїх функцій.[28,5]

Державним експертам з питань таємниць, а також фахівцям, які залучаються до підготовки рішень та висновків державних експертів з питань таємниць, встановлюються додаткові виплати у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.[26]

Державний експерт з питань таємниць несе персональну відповідальність за законність і обгрунтованість свого рішення про віднесення інформації до державної таємниці або про зниження ступеня секретності такої інформації чи скасування рішення про віднесення її до державної таємниці, а також за умисне неприйняття рішення про віднесення до державної таємниці інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам національної безпеки України. [28].

З цього слід сказати, що ДЕзПТ бере участь у процедурі віднесення інформації до ДТ, а саме:

- попередня селекція інформації, що може належати до державної таємниці

- остаточна селекція інформації, що може належати до державної таємниці

- збір додаткових матеріалів

- визначення рівня можливої шкоди національній безпеці України

- прийняття рішення щодо віднесення інформації до державної таємниці та визначення ступеня її секретності;

- узгодження рішення державного експерта із СБ України.

Також слід говорити про Положення відповідно до Законів України "Про інформацію", "Про державну таємницю", інших нормативно-правових актів у сфері охорони державної таємниці визначає завдання та загальні засади діяльності експертних комісій, що створюються в органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, визначених у статті 3 Закону України "Про державну таємницю" (далі - підприємства, установи, організації), які провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею, та тих експертних комісій, що створюються для забезпечення діяльності державних експертів з питань таємниць.[27,28,13]

Експертні комісії створюються за рішенням державних експертів з питань таємниць, керівників підприємств, установ, організацій, що провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею.

Основним завданням експертних комісій, які створюються державними експертами з питань таємниць, є розгляд матеріалів та підготовка пропозицій про:

- віднесення інформації до державної таємниці, продовження терміну дії рішення про віднесення інформації до державної таємниці та скасування рішення про віднесення інформації до державної таємниці;

- визначення та зміну ступеня секретності інформації, віднесеної до державної таємниці.[26,32,34]

Основними завданнями експертних комісій, які створюються на підприємствах, в установах і організаціях, є:

- підготовка пропозицій про віднесення інформації до державної таємниці, визначення ступеня секретності науково-дослідних, дослідно-конструкторських, проектних робіт та їх складових частин, а також відомостей, які містяться в документах та інших матеріальних носіях інформації, підготовка проектів рішень про зміну чи скасування грифів секретності, наданих матеріальним носіям секретної інформації;

- проведення експертної оцінки документів, інших матеріальних носіїв інформації, які плануються для передачі іноземним делегаціям, групам чи окремим іноземцям під час здійснення міжнародного співробітництва та тих, що передбачається використовувати працівниками підприємства, установи, організації у закордонних відрядженнях (текстові чи технічні документи, відео-, аудіо-, аудіовізуальні матеріали тощо), а також матеріалів, які готуються для публікації у друкованих виданнях, передачі на телебаченні та радіо, оголошенні на міжнародних, зарубіжних і відкритих загальнодержавних з'їздах, конференціях, нарадах, симпозіумах, публічного захисту дисертацій, демонстрації в кінофільмах, відеофільмах, діафільмах, діапозитивах та слайд-фільмах, експонування в музеях, на виставках, ярмарках, депонування рукописів тощо (далі - відкрите опублікування);

- визначення фактичної обізнаності громадян у відомостях, що становлять державну таємницю, яким було надано допуск та доступ до державної таємниці в порядку, установленому законодавством, та які порушили клопотання про виїзд на постійне проживання в іноземну державу;

- проведення експертизи цінності документів та інших матеріальних носіїв секретної інформації з метою їх відбору для передачі до секретних архівних підрозділів на зберігання або для знищення;

- надання пропозицій щодо підготовки номенклатури секретних справ, а також інші завдання, визначені законодавством.

Також за законодавством чітко визначено правовий статух експертних комісій, які беруть участь у віднесені інформації і тому вони мають такі права:

- одержувати в установленому порядку від структурних підрозділів підприємства, установи, організації, інших підприємств, установ, організацій та громадян інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;

- надавати державному експерту з питань таємниць, керівнику підприємства, установи, організації пропозиції щодо вдосконалення системи охорони державної таємниці.

З цього слідує, що експертні комісії, які створюються ДЕзПТ беруть не від'ємну участь в процесі віднесення тому як саме комісія надає пропозиції щодо вдосконалення СОДТ і також:

- попередня селекція інформації, що може належати до державної таємниці

- остаточна селекція інформації, що може належати до державної таємниці

- збір додаткових матеріалів

- визначення рівня можливої шкоди національній безпеці України

- прийняття рішення щодо віднесення інформації до державної таємниці та визначення ступеня її секретності;

Віднесення інформації до ДТ - це дуже важлива процедура, яка вимагає співпраці та взаємодії між Міністерством Юстиції України, Службою безпеки України та РСО, який створюється на підприємствах, організаціях та установах де циркулює інформація як така, що може відноситись до державної.[13,25,32]

Тому слід сказати про правовий статус МЮУ, як суб'єкта віднесення інформації,а саме:

- експертну оцінку нормативно-правових актів з питань охорони державної таємниці.

- реєстрацію нормативно-правових актів з питань охорони державної таємниці.

А що ж стосовно самої процедури віднесення інформації то МЮУ бере участь на завершальній стадії «формалізація рішення» де на МЮУ виділений етап :

- внесення змін у ЗВДТ;

- юридичне оформлення внесених змін у ЗВДТ.

В Законі України «Про державну таємницю» зазначається провів статус СБ України та режимно-секретних органів, які беруть участь у віднесені інформації до ДТ.[25,39]

Правовий статус РСО, як суб'єкта, що приймає участь у віднесені інформації до ДТ.

У Законі України «Про державну таємницю» вказано, що РСО мають право:

- вимагати від усіх працівників органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, а також відряджених неухильного виконання вимог законодавства щодо забезпечення охорони державної таємниці;

- брати участь у розгляді проектів штатних розписів органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації та підвідомчих їм установ, підприємств у частині, що стосується РСО, вносити пропозиції щодо структури та чисельності працівників цих органів;

- брати участь у проведенні атестації працівників, що виконують роботи, пов'язані з державною таємницею, а також у розгляді пропозицій щодо виплати в установленому нормативними актами порядку компенсації за роботу в умовах режимних обмежень;

- залучати спеціалістів органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації до здійснення заходів щодо охорони державної таємниці;