Віднесення інформації до державної таємниці в Україні як складова системи охорони держаної таємниці
Сторінки матеріалу:
- здійснювати перевірки стану й організації роботи з питань захисту державної таємниці і забезпечення режиму секретності у підрозділах органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, а також у підвідомчих їм установах та підприємствах, давати відповідні рекомендації;
- здійснювати перевірки додержання режиму секретності на робочих місцях працівників, що мають допуск до державної таємниці, вмісту спецсховищ (приміщень, сейфів, металевих шаф, спецчемоданів, спецпапок тощо), наявності документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації;
- порушувати перед керівником органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації питання про призначення службових розслідувань за фактами порушень режиму секретності та секретного діловодства, про притягнення осіб до відповідальності згідно з законом, а також давати рекомендації щодо обов'язкових для виконання вказівок керівникам підрозділів органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації та підвідомчих їм установ, підприємств з питань забезпечення режиму секретності;
- брати участь у службових розслідуваннях, у встановленому порядку вимагати від працівників органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації письмових пояснень щодо фактів розголошення ними секретних відомостей, втрати матеріальних носіїв секретної інформації, інших порушень режиму секретності;
- вносити пропозиції керівникові органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації про припинення робіт, пов'язаних з державною таємницею, в структурних підрозділах, якщо умови для їх виконання не відповідають вимогам режиму секретності; опечатувати приміщення, де ведуться такі роботи або зберігаються матеріальні носії секретної інформації;
- одержувати від громадян, яким оформляються документи на допуск до державної таємниці, анкетні дані;
- використовувати засоби зв'язку та вести в установленому порядку поштово-телеграфне листування з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами іорганізаціями та їх РСО з питань забезпечення режиму секретності;
- мати печатку з найменуванням РСО, а також інші печатки та штампи установленої форми.
При процедурі віднесення інформації РСО бере участь на початкових стадіях віднесення, а саме:
- ініціювання процесу віднесення
- передача питання про віднесення певної інформації до державної таємниці на розгляд державному експерту з питань таємниць;
- збір додаткових матеріалів.
Відповідно до Закону України «Про державну таємницю» визначається правовий статус де говориться, що Служба безпеки України є пеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці.[21,22,34]
Законодавчо закріплені права СБ України, як суб'єкта віднесення інформації до ДТ, а саме:
- брати участь у розробці і здійсненні відповідно до Закону
України "Про державну таємницю" та інших актів
законодавства заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці
та конфіденційної інформації,що є власністю держави, сприяти у
порядку, передбаченому законодавством, підприємствам, установам,
організаціям та підприємцям у збереженні комерційної таємниці,
розголошення якої може завдати шкоди життєво важливим інтересам
України;
- на підставі експертних висновків формувати ЗВДТ;
- реєструє рішення ДЕзПТ.
Ну і звісно самої процедури віднесення інформації СБ України відіграє одну із основних ролей тому, як на неї покладено завершальну стадію самої процедури (формалізація рішення), а саме:
- узгодження рішення державного експерта із СБ України
- внесення змін у ЗВДТ та їх юридичне оформлення
- оприлюднення змін до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю.[26,31,32,]
2.2 Процедура, складові та основні етапи віднесення інформації до ДТ
Віднесення інформації до ДТ є ключовим моментом реалізації практичних аспектів ОДТ.
Закон України «Про державну таємницю», який діє на сьогодні в нашій державі, є єдиним нормативно-правовим актом, що регулює суспільні відносини, пов'язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречування, розсекречування її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України.
Віднесення інформації до державної таємниці - процедура прийняття (державним експертом з питань таємниць) рішення про віднесення категорії відомостей або окремих відомостей до державної таємниці з установленням ступеня їх секретності шляхом обгрунтування та визначення можливої шкоди національній безпеці України у разі розголошення цих відомостей, включенням цієї інформації до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, та з опублікуванням цього Зводу, змін до нього [28].
Процедура віднесення інформації до ДТ - це складне багатоаспектне явище , яке не можна зводити лише до трьох перерахованих вище формалізованих дій.Відносячи інформацію до ДТ СбСОДТ виконують певні посдовні дії. Звідси, віднесеню характерна тривалість у часі та алгоритмість, при якій після виконання певних дій повина наступити чітко визначена наступна. А отже з цього слід сказати , що віднесення інформації - це процес, а не одномоментна дія. Будь-який який процес з метою кращої якості та чіткішого його дотримання варто розбити на послідовні ланки - етапи(стадії). Нормативна визначеність віднесення як процесу із виокремленням конкретних послідовних етапів поряд із вимогою обов'язкового їх дотримання дасть змогу забезпечити належне проходження інформації через нього, тобто унеможливить будь-які затягування чи інші зловживання на шляху розгляду інформації на предмет її належності до ДТ, а також убезпечить суспільство від незаконного віднесення інформації , оскільки забезпечить прозорість у виділеної етапної структурі віднесення, що на мою думку, і є явним недоліком подолання якого дозволить зрозуміти , зокрема, хто і в яких межах є відповідальний за кожну із ланок віднесення.[43]
До державної таємниці у порядку, встановленому цим Законом, може бути віднесена інформація:
1) у сфері оборони:
- про зміст стратегічних і оперативних планів та інших документів бойового управління, підготовку та проведення військових операцій, стратегічне та мобілізаційне розгортання військ, а також про інші найважливіші показники, які характеризують організацію, чисельність, дислокацію, бойову і мобілізаційну готовність, бойову та іншу військову підготовку, озброєння та матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань;
- про напрями розвитку окремих видів озброєння і військової техніки, їх кількість, тактико-технічні характеристики, організацію і технологію виробництва, науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, пов'язані з розробкою нових зразків озброєння і військової техніки, а також про інші роботи, що плануються або здійснюються в інтересах оборони країни;
- про дислокацію, характеристики пунктів управління, зміст заходів загальнодержавного та регіонального, у разі необхідності міського і районного рівня, щодо приведення у готовність єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій до виконання завдань в особливий період та про організацію системи зв'язку (оповіщення) в особливий період, можливості населених пунктів, регіонів і окремих об'єктів щодо евакуації, розосередження населення і забезпечення його життєдіяльності; забезпечення виробничої діяльності об'єктів національної економіки у воєнний час;
- про геодезичні, гравіметричні, картографічні, гідрографічні та гідрометеорологічні дані і характеристики, які мають значення для оборони країни;
2) у сфері економіки, науки і техніки:
- про зміст мобілізаційних планів державних органів та органів місцевого самоврядування, мобілізаційні потужності, заходи мобілізаційної підготовки і мобілізації та обсяги їх фінансування, запаси та обсяги постачання стратегічних видів сировини і матеріалів, а також зведені відомості про номенклатуру та рівні накопичення, загальні обсяги поставок, відпуску, закладення, освіження, розміщення і фактичні запаси державного матеріального резерву;
- про використання транспорту, зв'язку, інших галузей та об'єктів інфраструктури країни в інтересах забезпечення її безпеки;
- про плани, зміст, обсяг, фінансування та виконання державного оборонного замовлення;
- про плани, обсяги та інші найважливіші характеристики добування, виробництва та реалізації окремих стратегічних видів сировини і продукції;
- про державні запаси дорогоцінних металів монетарної групи, коштовного каміння, валюти та інших цінностей, операції, пов'язані з виготовленням грошових знаків і цінних паперів, їх зберіганням, охороною і захистом від підроблення, обігом, обміном або вилученням з обігу, а також про інші особливі заходи фінансової діяльності держави;
- про наукові, науково-дослідні, дослідно-конструкторські та проектні роботи, на базі яких можуть бути створені прогресивні технології, нові види виробництва, продукції та технологічних процесів, що мають важливе оборонне чи економічне значення або суттєво впливають на зовнішньоекономічну діяльність та національну безпеку України;
3) у сфері зовнішніх відносин:
- про директиви, плани, вказівки делегаціям і посадовим особам з питань зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України, спрямовані на забезпечення її національних інтересів і безпеки;
- про військове, науково-технічне та інше співробітництво України з іноземними державами, якщо розголошення відомостей про це завдаватиме шкоди національній безпеці України;
- про експорт та імпорт озброєння, військової і спеціальної техніки, окремих стратегічних видів сировини і продукції;
4) у сфері державної безпеки і охорони правопорядку:
- про особовий склад органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність або розвідувальну чи контррозвідувальну;
- про засоби, зміст, плани, організацію, фінансування та матеріально-технічне забезпечення, форми, методи і результати оперативно-розшукової, розвідувальної і контррозвідувальної діяльності; про осіб, які співпрацюють або раніше співпрацювали на конфіденційній основі з органами, що проводять таку діяльність;
- про склад і конкретних осіб, що є негласними штатними працівниками органів, які здійснюють оперативно-розшукову, розвідувальну і контррозвідувальну діяльність;
- про організацію та порядок здійснення охорони адміністративних будинків та інших державних об'єктів, посадових та інших осіб, охорона яких здійснюється відповідно до Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб»;
- про систему урядового та спеціального зв'язку;
- про організацію, зміст, стан і плани розвитку криптографічного захисту секретної інформації, зміст і результати наукових досліджень у сфері криптографії;
- про системи та засоби криптографічного захисту секретної інформації, їх розроблення, виробництво, технологію виготовлення та використання;
- про державні шифри, їх розроблення, виробництво, технологію виготовлення та використання;
- про організацію режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, державні програми, плани та інші заходи у сфері охорони державної таємниці;
- про організацію, зміст, стан і плани розвитку технічного захисту секретної інформації;
- про результати перевірок, здійснюваних згідно з законом прокурором у порядку відповідного нагляду за додержанням законів, та про зміст матеріалів дізнання, досудового слідства та судочинства з питань, зазначених у цій статті сфер;