17

Курсова робота

з дисципліни «Цивільне право України»

на тему «Відповідальність за порушення договору в цивільному праві»

Київ, 2012

План

Вступ

1. Поняття цивільно-правової відповідальності

1.1 Умови (підстави) цивільно-правової відповідальності

1.2 Види та форми цивільно-правової відповідальності

2. Відповідальність за порушення умов договору в цивільному праві

2.1 Відповідальність сторін за договором купівлі-продажу

2.2 Відповідальність у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг)

2.3 Відповідальність сторін за порушення умов договору перевезення

2.4 Відповідальність сторін у разі невиконання чи неналежного виконання договору оренди

2.5 Відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов договору поставки

3. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Цивільно-правова відповідальність є важливим інститутом цивільного права України. Це поняття сягає далекої давнини, адже навіть у додержавному суспільстві людина відповідала за свої дії. Такий інтерес до інституту цивільно-правової відповідальності ще в додержавному суспільстві вказує на його значущість та неминучість застосування його норм для регулювання відносин між сторонами.

Так як і цивільно-правова відповідальність в цілому, договірна відповідальність відіграє неабияке значення під час укладення сторонами договору. Тому актуальність теми полягає в тому, що в наш час має місце невиконання умов договору, нехтування умовами, які є запорукою успіху в договірних відносинах та допущення помилок, які через некомпетентність або неуважність сторін договору можуть проявитися в настанні негативних та неочікуваних наслідків для сторін договору. Ознайомлення з нормами законодавства, що визначають відповідальність сторін за порушення умов договору дозволяє дивитися на закон не як на догму, а як на правило, яке можна змінити.

Мета роботи - дослідити інститут відповідальності, а саме відповідальність за порушення умов договору в цивільному праві.

Основними завданнями курсової роботи є:

- з'ясувати суть поняття цивільно-правової відповідальності;

- охарактеризувати та проаналізувати види цивільно-правової відповідальності;

- дослідити питання відповідальності за порушення умов договору;

- розглянути види цивільно-правової відповідальності, що виникає внаслідок порушення умов договорів.

Предметом є нормативні акти, які регулюють договірні відносини, погляди сучасних цивілістів на проблему відповідальності, порядок її застосування до сторін в результаті порушення умов договору.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, врегульовані нормами цивільного права, що складаються у сфері порушення умов договору.

У процесі написання курсової роботи були використані праці Канфазарової І. С., Бервено С. М., Сібільова С.М., Примака В. та інших. Крім цього, досліджувалися нормативно-правові акти, що регулюють відповідальність за порушення умов договору в цивільному праві.

Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел.

1. Поняття цивільно-правової відповідальності

Для з'ясування поняття цивільно-правової відповідальності необхідно порівняти його з поняттям «санкція».

Цивільно-правова санкція - це встановлені законом або договором певні наслідки, що настають для особи внаслідок невиконання чи неналежного виконання ним свого обов'язку. Санкції поділяються на 2 групи:

1) заходи захисту;

2) заходи відповідальності.

Заходи захисту спрямовані на попередження та припинення порушення права, на відновлення порушених інтересів, на захист правопорядку Конституція України від 28 червня 1996 року. // Відомості Верховної Ради України - 1996. - № 30.. Застосування заходів захисту, як правило, не тягне за собою настання негативних майнових наслідків для правопорушника. Наприклад, такими засобами захисту можуть бути спростування недостовірної інформації, визнання правочину недійсним, двостороння реституція тощо.

Цивільно-правова відповідальність -- це самостійний вид юридичної відповідальності, який полягає в застосуванні державного примусу до правопорушника шляхом позбавлення його певних благ чи покладення обов'язків майнового характеру . Бервено С. М. Загальні засади цивільної відповідальності за порушення договірного зобов'язання / С. М. Бервено // Юридична Україна. - 2006. - № 5. . До правопорушника застосовуються санкції майнового характеру, які спрямовані на відновлення порушених прав та полягають у відшкодуванні збитків, стягненні неустойки чи пені.

Особливостями цивільно-правової відповідальності є :

1) майновий характер;

2) стягується на користь потерпілої сторони;

3) компенсаційна природа, тобто спрямованість на відновлення майнової сфери потерпілого.

Цивільно-правова відповідальність виконує такі функції:

* компенсаційну, сутність якої полягає у відновленні стану, що існував до порушення суб'єктивного права, а в разі неможливості такого -- грошового чи іншого відшкодування заподіяної шкоди;

* виховну, яка спрямована на попередження таких цивільно-правових порушень у майбутньому як з боку правопорушника, так й інших учасників цивільних правовідносин;

* стимулюючу, що розкриває позитивний аспект відповідальності та полягає в тому, що встановлення в законодавстві цивільно-правової відповідальності стимулює інших учасників до належної поведінки.

Виходячи з цього, можна виділити такі ознаки цивільно-правової відповідальності:

1) державний примус - встановлюється в правових нормах, на відміну від інших видів соціальної відповідальності;

2) несприятливі (негативні) наслідки, що настають для боржника (як правило, майнового характеру, майнові втрати - відшкодування збитків, стягнення неустойки);

3) державний і суспільний осуд порушника та його діяння.

Цивільно-правова відповідальність ґрунтується на таких принципах, як:

1) невідворотність відповідальності - обов'язково застосовується за будь-яке правопорушення відносно кожного порушника;

2) принцип індивідуалізації відповідальності - відповідальність настає з урахуванням ступеню суспільної небезпеки делікта, форм вини порушника, інших факторів;

3)принцип повного відшкодування шкоди - відновлення майнового становища, яке існувало до вчинення порушення Канфазарова І. С. Деякі проблеми теорії цивільно-правової відповідальності в контексті кодифікації цивільного законодавства України / І. С. Канзафарова // Правова держава [Щорічник наукових праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України]. - Вип. 14. - 2003. .

1.1 Умови (підстави) цивільно-правової відповідальності

Цивільно-правова відповідальність може мати місце за наявності складу правопорушення, що є підставою цивільно-правової відповідальності. (Правопорушення - це юридичний факт, що являє собою винне протиправне діяння деліктоздатної особи).

Юридичною підставою цивільно-правової відповідальності є закон, а фактичною -- вчинення цивільного правопорушення. Тому особа підлягає цивільно-правовій відповідальності за наявності сукупності умов, які утворюють склад цивільного правопорушення:

* протиправність поведінки (дія чи бездіяльність);

* наявність майнової та (або) моральної шкоди;

* причинний зв'язок між протиправною поведінкою і заподіяною шкодою;

* вина особи, яка заподіяла шкоду.

Цивільно-правова відповідальність настає за умови, якщо дія чи бездіяльність, якими заподіяно шкоду, є протиправними чи заборонені законом. Протиправною поведінкою визнається така поведінка, яка порушує приписи правової норми, незалежно від того, знав чи не знав правопорушник про неправомірність своєї поведінки. Це може бути протиправна дія або бездіяльність особи, а також протиправне рішення.

У випадках, передбачених законом, може виникати обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну правомірною поведінкою. Прикладом цього може бути заподіяння шкоди у стані крайньої необхідності, якою визнаються дії особи, спрямовані на усунення небезпеки, що загрожує самому заподіювачеві шкоди чи іншим особам, за умови, що її за цих обставин не можна бути усунути іншими засобами. Вказані дії є правомірними за умови, що відвернута шкода є меншою від тієї, що могла бути заподіяною.

Другою обов'язковою підставою настання цивільно-правової відповідальності є наявність наслідків у формі заподіяння шкоди, посягання на права та інтереси, які охороняються законом. Залежно від того, якому об'єкту права заподіяно шкоду, її слід розрізняти як таку, що заподіяна майну, а також заподіяну особі Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки» // Право України. - 1995. - № 9 - 10. .

У цивільному праві використовують поняття "шкода" та "збитки", зміст котрих тривалий час був предметом суперечок науковців і практиків.

Шкода -- це будь-яке знецінення блага, що охороняється правом, тому її поділяють на майнову і немайнову. Поряд із поняттям "шкода", законодавець використовує поняття "збитки". Відповідно до ст. 22 ЦК збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода) Цивільний кодекс України. - К.: Велес, 2006. . Збитки визначають з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора в місці, де зобов'язання має бути виконано, а якщо вимогу не було задоволено добровільно, -- у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наслідком порушення цивільно-правових норм може бути також і моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала через каліцтво або інше ушкодження здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ст. 23 ЦК) Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.95 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2004. - №11.. Зазначена шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування.