Відповідальність за порушення договору в цивільному праві

ЦК України зазначає про можливість встановлення інших співвідношень неустойки та відшкодування збитків лише за договором. Тому постає питання, щодо того, чи встановлена норма ст. 625 ЦК України є імперативною і сторони можуть самостійно визначати лише розмір відсотків, чи ця стаття встановлює загальне правило, яке застосовується якщо в договорі не визначена інша форма відповідальності. При визначенні відповіді на це питання, на мою думку, слід виходити з загальних положень ЦК України, а саме із ч. 3 ст. 6 ЦК України, яка встановлює, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства й врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає зі змісту або із суті відносин між сторонами.

ЦК України не вказує прямо на неможливість відступу від положень ст. 625 ЦК, і тому в договорі оренди можна встановлювати відповідальність орендаря за порушення обов'язку сплати орендної плати, встановленої у грошовій формі не лише у формі неустойки (відсотків), а й у формі відшкодування збитків.

Таким чином, за договором оренди відповідальність орендаря за неналежне виконання зобов'язань по оплаті орендної плати може встановлюватися як у формі неустойки, так і у формі відшкодування збитків.

Законодавством визначено, що навіть у випадках, коли в договорі встановлено натуральну або грошово-натуральну форму орендної плати в тому разі, коли законодавством або договором оренди передбачено майнові санкції за порушення умов договору, вони можуть стягуватися виключно в грошовій формі.

Слід зазначити, що в разі прострочки сплати орендної плати заборгованість по сплаті орендної плати може стягуватися з урахуванням індексу інфляції. Як вже зазначалося, ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Можливість стягнення заборгованості по орендній платі встановлюється й у відповідних положеннях Типових договорів оренди: орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації й стягується в бюджет та орендодавцю у визначеному законом співвідношенні відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені за прострочку платежу обчислюється від суми простроченого платежу й не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Ст. 611 ЦК України встановлюється, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

- припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

- зміна умов зобов'язання;

- сплата неустойки;

- відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, ЦК України встановлює загальний перелік правових наслідків, які настають у результаті порушення зобов'язання.

За договором оренди (найму) встановлено такий обов'язок орендаря, як обов'язок передати об'єкт оренди орендарю.

Слід зазначити, що ЦК України встановлює спеціальні правила стосовно правових наслідків невиконання обов'язку з передачі речі, визначеної індивідуальними ознаками. Так, відповідно до ч. 1 ст. 620 ЦК України встановлено, що в разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або в користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передачі відповідно до умов зобов'язання.

Ч. 3 ст. 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлює, якщо орендодавець у строки й на умовах, визначених у договорі оренди, не передасть орендареві об'єкт оренди, орендар має право вимагати від орендодавця передачі об'єкта та відшкодування збитків, завданих затриманням передачі або відмовитися від договору й вимагати відшкодування збитків, завданих йому невиконанням договору оренди Науково - практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. - 3-е вид., перероб. і доп./ За ред.. О. В. Дзери (кер. авт.кол.), Н.С.Кузнецової, В.В. Луця. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - Т.І. - 832 с..

З огляду на це постає питання щодо можливості встановлення в договорі оренди умови про відповідальність орендодавця за невиконання обов'язку передати орендарю орендоване майно у формі неустойки, а не лише у формі відшкодування збитків. Виходячи із загальної норми, встановленої ст. 611 ЦК України, можна позитивно відповісти на це питання, оскільки серед загальних наслідків порушення зобов'язання встановлюються і такі наслідки, як нарахування неустойки. Деякі науковці пропонують при порушеннях договору оренди державного та комунального майна, які мають тривалий характер, застосовувати безперервно спливаючі (відповідно до величини прострочки) санкції - неустойку (штраф, пеню). Можливим є застосування неустойки як санкції за такі тривалі порушення: несвоєчасний розгляд ініціативи, що надходить до орендодавця; ухилення орендодавця від укладення договору оренди; несвоєчасне внесення орендарем орендної плати тощо. Крім того, варто до переліку порушень, за які доцільно застосовувати відповідальність у формі неустойки, віднести й таке порушення як затримання передачі об'єкта оренди.