Види цивільно-господарських санкцій за правопорушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності:

1) відшкодування збитків;

2) штрафні санкції;

3) оперативно-господарські санкції [3].

Кримінальна відповідальність

Кримінальна відповідальність має зовнішньоекономічний майновий покарання.

Кримінальна відповідальність - юридична відповідальність, яка наступає за вчинення суспільно-небезпечного діяння, що містить склад злочину, передбаченого „Кримінальним кодексом України" [10]. Суб'єктами кримінальної відповідальності можуть бути лише фізичні осудні особи. Юридичні особи не можуть нести кримінальної відповідальності. За законодавством України кримінальна відповідальність за вчинення злочинів у сфері зовнішньоекономічної діяльності може бути покладена як на громадян України, так і на іноземців та осіб без громадянства. Кримінальна відповідальність застосовується у формі кримінального переслідування, а в разі засудження суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - у формі покарання.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність: особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При призначенні покарання суд може визначити обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання засудженого. Перелік таких обставин наведено в табл. 1.2.

До осіб, визнаних у вчиненні злочину в сфері зовнішньоекономічної діяльності, судом можуть бути застосовані види покарань:

а) покарання, не пов'язані з обмеженням і позбавленням волі;

б) покарання, пов'язані з обмеженням і позбавленням волі. Всі покарання в сфері зовнішньоекономічної діяльності об'єднані в три групи:

в) основні - громадські роботи, виправні роботи, арешт, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі;

г) додаткові - позбавлення спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та конфіскація майна;

д) змішані - такі, що можуть застосовуватися як основні, так і як додаткові - штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю.

За один злочин може бути призначено лише одне основне покарання. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбаченому "Кримінальним кодексом України" [10].

До кримінальної відповідальності, не пов'язаної з обмеженням і позбавленням волі, в сфері зовнішньоекономічної діяльності відносяться такі види покарання;

- штраф;

- позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю;

- громадські роботи;

- виправні роботи;

- конфіскація майна.

Таблиця 1.2 - Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання засудженого за злочини в сфері зовнішньоекономічної діяльності

Обставини, які пом'якшують покарання

Обставини, які обтяжують покарання

1. З'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину.

1. Вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів.

2. Добровільне відшкодування завданого збитку або усунення зало діяної шкоди.

2. Вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою.

3. Вчинення злочину неповнолітнім.

3. Вчинення злочину на ґрунті 1 расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату.

4. Вчинення злочину жінкою в стані вагітності.

4. Вчинення злочину у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку.

5. Вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних та інших обставин.

5. Тяжкі наслідки, завдані злочином.

6. Вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність.

6. Вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного.

7. Вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або моральними діями потерпілого.

7. Вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством.

8. Вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності.

8. Вчинення злочину з особливою жорстокістю.

9. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднання з вчиненням злочину у випадках, передбачених „Кримінальним кодексом України" тощо.

9. Вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів тощо.

До кримінальної відповідальності, пов'язаної з обмеженням або позбавленням волі, відносяться такі види покарання:

1) арешт;

2) обмеження волі;

3) позбавлення волі на певний строк;

4) довічне позбавлення волі.

2. Господарська відповідальність під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності

Оперативно-господарські санкції в зовнішньоекономічній діяльності

Порушення порядку здійснення зовнішньоекономічної діяльності (особливо валютних розрахунків) приносить Україні величезні збитки.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про ЗЕД" за порушення законодавства України про ЗЕД до суб'єктів ЗЕД або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані наступні спеціальні санкції:

– накладення штрафів у випадках невчасного виконання або невиконання суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з законами України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

– застосування до конкретних суб'єктів ЗЕД та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами положень законів України, які встановлюють певні заборони, обмеження або режими здійснення зовнішньоекономічних операцій з дозволу держави;

– тимчасове припинення ЗЕД у випадках порушення законів України, здійснення дій, що можуть завдати збитку інтересам національної економічної безпеки [14].

Вищезгадані санкції застосовуються Міністерством економіки України за рішенням судових органів України або за поданням органів державної податкової і контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, комісії з питань повернення до України валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами, і Національного банку України.

У господарській практиці України подання про вживання спеціальних санкцій виносять, в основному, органи державної податкової служби - близько 85 %, оскільки під час податкових перевірок виявляються порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.

Як правило, після відповідного представлення Міністерства економіки з питань Європейської інтеграції України ухвалюється рішення про вживання санкцій. Виняток становлять лише окремі правопорушення, наприклад, у випадку, коли у крупного експортера невелика заборгованість за зовнішньоекономічними контрактами порівняно із загальним обсягом продажів. Кожний такий випадок розглядається в робочому порядку за узгодженням з органом, що направив подання. Таким чином, вживання даних норм може носити і диференційований характер.

Вживання санкцій має важливе значення для регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Вірність введення відповідальності за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність підтверджується наявністю аналогічних правових інститутів в економічно розвинених країнах Європи та Америки. Відсутність подібної відповідальності призвела б до хаосу у сфері ЗЕД.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, які здійснили експорт або імпорт товарів, робіт, послуг з бартерного договору, зобов'язані протягом п'яти робочих днів з дня підписання акту або іншого документа, що засвідчує виконання робіт або надання послуг, повідомити органи державної митної служби України (при імпорті або експорті за договором товарів) або органи державної податкової служби України (при імпорті або експорті роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). За кожний день неподання або невчасного надання вказаної інформації нараховується пеня у розмірі одного відсотка вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення.

Відповідно до Наказу Кабінету Міністрів і Національного банку України від 12.02.1998 р. № 1968 "Про посилення контролю за проведенням розрахунків резидентів і нерезидентів за зовнішньоекономічними операціями" у разі вживання до суб'єкта ЗЕД - резидента відповідно до ст. 37 Закону України "Про ЗЕД" спеціальної санкції - тимчасового припинення зовнішньоекономічної діяльності, уповноважені банки не приймають від нього доручень на перерахування коштів на користь нерезидентів. У випадку вживання до суб'єкта ЗЕД - нерезиденту відповідно до ст. 37 Закону України "Про ЗЕД" спеціальної санкції - тимчасового припинення ЗЕД, уповноважені банки не приймають від резидента доручень на перерахування коштів на користь такого нерезидента. У разі вживання до суб'єктів ЗЕД або іноземних суб'єктів господарської діяльності відповідно до ст. 37 Закону України "Про ЗЕД" спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування уповноважені банки здійснюють розрахунки за зовнішньоекономічними договорами (контрактам) тільки за наявності у резидентів разової індивідуальної ліцензії, що надається органом, який застосував вказану спеціальну санкцію.

Положення про порядок застосування до суб'єктів ЗЕД України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених ст. 37 Закону України "Про ЗЕД" [14], затверджено наказом Міністерства економіки від 17.04.2000 р. № 52.

Індивідуальний режим ліцензування

Індивідуальний режим ліцензування ЗЕД українських суб'єктів ЗЕД та іноземних суб'єктів господарської діяльності передбачає здійснення Міністерством економіки України індивідуального ліцензування кожної окремої зовнішньоекономічної операції певного вигляду ЗЕД, вказаної у ст. 4 Закону України "Про ЗЕД" [14].

Вживання індивідуального режиму ліцензування як санкції за порушення у сфері ЗЕД, окрім вищезгаданого закону, регламентується:

а) ч. 1 ст. 245 ГК України [7];

б) "Положенням про порядок вживання до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України і іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених ст. 37 Закону України "Про ЗЕД" [14], затвердженим наказом Міністерства економіки України і з питань Європейської інтеграції України від 17.04.2000 р. № 52;

в) "Положенням про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій", затвердженим наказом того ж міністерства № 47 від 17.04.2000 р., яке встановлює, що разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для здійснення окремої зовнішньоекономічної операції суб'єктами ЗЕД, до яких була застосована спеціальна санкція - індивідуальний режим ліцензування.

З метою контролю за діяльністю суб'єктів ЗЕД, які припустилися порушення в цій сфері, оформляється разова (індивідуальна) ліцензія, яка видається Міністерством економіки і з питань Європейської інтеграції України або уповноваженими ним органами. Разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для митного оформлення товарів і здійснення зовнішньоекономічних розрахункових операцій суб'єктів ЗЕД, до яких були застосовані спеціальні санкції. Ліцензія видається на період не менший, ніж необхідно для здійснення відповідної зовнішньоекономічної операції і не підлягає переданню іншим особам [5].

Тимчасове припинення ЗЕД