Відповідальність за порушення вимог законодавства в області державного експортного контролю регулюється Законом України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення і подвійного використання" від 20.02.2003 р. № 549-IV, відповідно до ст. 24 якого порушеннями вимог законодавства в області державного експортного контролю є:

1) проведення діяльності, пов'язаної з міжнародними передачами товарів, без отримання в установленому порядку дозволу, висновку або документа про гарантії;

2) здійснення міжнародних передач товарів на підставі дозволів, висновків або документів про гарантії, отримані шляхом представлення підроблених документів або документів, що містять недостовірні відомості;

3) висновок зовнішньоекономічних договорів (контрактів) за міжнародними передачами яких-небудь товарів або участь в їх виконанні яким-небудь іншим способом, ніж передбаченим у законодавстві, якщо суб'єкту ЗЕД стало відомо, що такі товари можуть бути використані іноземною державою або іноземним суб'єктом господарської діяльності з метою створення зброї масового знищення або засобів її доставки;

4) здійснення міжнародної передачі товару, не дивлячись на те, що суб'єкту ЗЕД стало відомо, що товар буде використаний в інших цілях або іншим кінцевим споживачем, ніж це було визначено в зовнішньоекономічному договорі (контракті) або пов'язаних з ним документах, на підставі яких був отриманий дозвіл, висновок або міжнародний імпортний сертифікат;

5) навмисне приховування відомостей, що мають значення для вирішення питання про надання дозволу, висновку або міжнародного імпортного сертифікату;

6) здійснення міжнародних передач товарів з порушеннями умов, визначених в дозволах, висновках або міжнародних імпортних сертифікатах, у тому числі після внесення без узгодження із спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань державного експортного контролю змін в зовнішньоекономічний договір (контракт), найменувань і реквізитів експортерів, імпортерів, посередників і кінцевих споживачів, а також найменувань товарів, що стосуються, зобов'язань про їх кінцеве використання і надання відповідних документів про гарантії;

7) проведення переговорів, пов'язаних з висновком зовнішньоекономічних договорів (контрактів) зі здійснення експорту товарів військового призначення, а також товарів подвійного використання, на поставки яких у відповідну іноземну державу встановлено часткове ембарго, без отримання відповідного позитивного висновку спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю;

8) неуявлення або невчасне представлення спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю звітів і відповідних документів про підсумки проведення переговорів, а також про фактично здійснені міжнародні передачі товарів військового призначення і подвійного використання на підставі отриманих дозволів або висновків, а також про використання цих товарів в заявлених цілях;

9) створення перешкод для виконання службових обов'язків посадовцями спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю й інших державних органів, що здійснюють державний експортний контроль, під час виконання ними своїх службових зобов'язань або невиконання законних вимог цих осіб;

10) безпідставна відмова в наданні інформації і документів, витребуваних спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань державного експортного контролю або іншим державним органом, що здійснює державний експортний контроль в межах своїх повноважень, їх навмисне спотворення або приховування;

11) навмисне знищення документів, пов'язаних з укладанням і виконанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) зі здійснення міжнародних передач товарів, на підставі яких були отримані дозволи, висновки або міжнародні імпортні сертифікати, до закінчення терміну їх зберігання [12].

Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань державного експортного контролю накладає на суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів - юридичних осіб штрафи:

– за порушення, вказані в пп. 2, 3, 4 у розмірі 150 % вартості товарів, які були об'єктом відповідної міжнародної передачі;

– за порушення, передбачені пп. 5, 6, 7 - у розмірі 100 % вартості товарів, які були об'єктом відповідної міжнародної передачі;

– за порушення, передбачені пп. 8, 12 у розмірі 1000 н. п. м. д. г.;

– за порушення, передбачені п. 9 - у розмірі 500 н. п. м. д. г.;

– за порушення, передбачені пп. 10, 11 - у розмірі 100 н. п. м. д. г.

Відповідальність за порушення законодавства про виняткову (морську) економічну зону України регулюється Законом України "Про виняткову (морську) економічну зону України" від 16.05.1995 р. № 162/95-ВР, ст. 22 якого передбачає відповідальність за незаконну розвідку або розробку природних ресурсів виняткової (морської) економічної зони України, а також створення штучних островів, будівництво установок і споруд, встановлення навкруги них зон безпеки без дозволу спеціально уповноваженого органу України - спричиняє за собою накладення штрафу від 440 до 4000 н. п. м. д. г., або конфіскацію засобів і знарядь, із застосуванням яких вчинені порушення, або без неї; ст. 23 вищезгаданого закону передбачає відповідальність за незабезпечення установок або інших споруд, що знаходяться у винятковій (морській) економічній зоні України, постійними засобами попередження про їх наявність, порушення правил підтримки цих засобів в належному стані або порушення правил ліквідації тих споруд, експлуатація яких остаточно була припинена, у вигляді штрафу від 270 до 4000 н. н. м. д. г.; ст. 24 передбачає відповідальність за незаконну здобич природних ресурсів у межах виняткової (морської) економічної зони України у вигляді штрафу від 440 до 6000 н. п. м. д. г. з конфіскацією засобів і знарядь, із застосуванням яких вчинені порушення, або без неї, з безвідплатним вилученням незаконно здобутих ресурсів; ст. 25 передбачає відповідальність за незаконне ведення у винятковій (морській) економічній зоні України морських наукових досліджень у вигляді штрафу від 90 до 2600 н. п. м. д. г.; ст. 26 передбачає відповідальність за незаконне забруднення будь-яким чином морського середовища виняткової (морський) економічної зони України у вигляді штрафу від 660 до 6600 н. п. м. д. г. з конфіскацією морського, повітряного судна або споруди, з якої вчинено забруднення, або без неї.

Відповідальність за порушення суб'єктами ЗЕД митних правил передбачається Митним Кодексом України від 11.07.2002 р. № 92-IV.

Так, ст. 329 МК України передбачає відповідальність за порушення режиму митного контролю у вигляді штрафу в розмірі до 100 н. п. м. д. г.

Ст. 330 МК України передбачає відповідальність за непредставлення митному органу документів, необхідних для здійснення митного контролю у вигляді попередження або штрафу в розмірі до 10 н. п. м. д. г.

Ст. 331 МК України передбачає відповідальність за видачу товарів, транспортних засобів без дозволу митного органу або їх втрати у вигляді штрафу в розмірі від 500 до 1000 н. п. м. д. г.

Ст. 332 МК України передбачає відповідальність за недоставлення до митних органів товарів, транспортних засобів, документів у вигляді штрафу в розмірі від 50 до 100 н. п. м. д. г.

Ст. 333 МК України передбачає відповідальність за незупинку транспортного засобу у вигляді штрафу в розмірі до 5 н. п. м. д. г.

Ст. 334 МК України передбачає відповідальність за зупинку транспортного засобу без дозволу митного органу у вигляді штрафу в розмірі до 10 н. п. м. д. г.

Ст. 335 МК України передбачає відповідальність за причалювання до судів, що знаходяться під митним контролем у вигляді попередження або штрафу до 30 н. п. м. д. г.

Ст. 336 МК України передбачає відповідальність за неправомірні операції з товарами, транспортними засобами, що знаходяться під митним контролем, зміна їх стану, користування і розпорядження ними у вигляді штрафу в розмірі від 50 до 500 н. п. м. д. г.

Ст. 337 МК України передбачає відповідальність за вантажні та інші операції, що проводяться без дозволу митного органу у вигляді штрафу в розмірі до 20 н. п. м. д. г.

Ст. 338 МК України передбачає відповідальність за попередження або втрату митного забезпечення у вигляді штрафу в розмірі до 20 н. п. м. д. г.

Ст. 339 МК України передбачає відповідальність за порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю у вигляді штрафу в розмірі від 50 до 100 н. п. м. д. г.

Ст. 340 МК України передбачає відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів у вигляді штрафу в розмірі від 100 до 1000 н. п. м. д. г. або конфіскацію цих товарів, транспортних засобів.

Ст. 342 МК України передбачає відповідальність за перешкоду посадовцю митного органу в доступі до товарів, транспортних засобів і документів у вигляді штрафу в розмірі до 30 н. п. м. д. г.

Ст. 343 МК України передбачає відповідальність за ненадання митному органу звітності з товарів, що знаходяться під митним контролем або на територіях спеціальних митних зон у вигляді штрафу в розмірі від 3 до 50 н. п. м. д. г.

Ст. 344 МК України передбачає відповідальність за непредставлення митному органу документів і зразків товарів для проведення дослідження (аналізу, експертизи) у вигляді попередження або штрафу в розмірі до 30 н. п. м. д. г.

Ст. 345 МК України передбачає відповідальність за причалювання до судів, що знаходяться під митним контролем у вигляді попередження або штрафу в розмірі до 30 н. п. м. д. г.

Ст. 346 МК України передбачає відповідальність за неправомірні операції з товарами, транспортними засобами, що знаходяться під митним контролем, зміну їх стану, користування і розпорядження ними у вигляді штрафу в розмірі від 50 до 150 н. п. м. д. г. або конфіскацію цих товарів, транспортних засобів [11].

Особливості господарської відповідальності за договором перевезення

Особливу увагу при розгляді господарської відповідальності необхідно приділити господарській відповідальності сторін за окремими видами зовнішньоекономічних договорів. Найбільш цікавою і врегульованою є відповідальність перевізника за договором перевезення вантажу.

При перевезеннях вантажів морським транспортом перевізник несе відповідальність за збереження вантажу і виконання договору відповідно до розділу IV Кодексу торговельного мореплавання України від 23 травня 1995 р. № 176/95-ВР.

Перевізник несе відповідальність за втрату або пошкодження прийнятого для перевезення вантажу в розмірах:

– за втрату вантажу - у розмірі вартості втраченого вантажу;

– за пошкодження вантажу - у розмірі суми, на яку знизилася його вартість;

– у разі втрати вантажу, прийнятого для перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної вартості вантажу;

– за перевезення вантажу з оголошеною цінністю з відправника або одержувача стягується додаткова плата, розмір якої визначається договором морського перевезення вантажу;

– перевізник повертає отриманий ним фрахт, якщо він не входить у вартість втраченого або пошкодженого вантажу.

Перевізник не несе відповідальності за втрату або пошкодження прийнятого для перевезення вантажу або за прострочення його доставки, якщо доведе, що втрата, пошкодження або прострочення відбулися внаслідок: