Тимчасове припинення ЗЕД щодо українських суб'єктів ЗЕД та іноземних суб'єктів господарської діяльності означає позбавлення права займатися всіма видами ЗЕД, передбаченими ст. 4 Закону України "Про ЗЕД", за виключенням:

– завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, при яких з боку українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності були перераховані кошти до вживання цієї санкції;

– завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями за продукцію, яка була відправлена за межі України українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або відправлена до України іноземними суб'єктами господарської діяльності до застосування цієї санкції.

Санкції у вигляді тимчасового припинення зовнішньоекономічної діяльності можуть застосовуватися Міністерством економіки України до суб'єктів ЗЕД у випадку здійснення ними дій у сфері зовнішньоекономічних відносин:

– які можуть пошкодити інтересам національної економічної безпеки;

– які призводять до порушень міжнародних зобов'язань України;

– якщо суб'єкт ЗЕД, до якого раніше була застосована санкція - індивідуальний режим ліцензування, протягом року після її застосування не вжив заходів з приведення своєї діяльності у відповідність з вимогами чинного законодавства у сфері зовнішньоекономічних відносин [14].

Специфіка господарської відповідальності за деякими видами зовнішньоекономічної діяльно

Господарська відповідальність за порушення валютного законодавства

Враховуючи специфіку зовнішньоекономічної діяльності, особливої уваги заслуговують санкції за порушення валютного законодавства.

Відповідно до ст. 386 ГК України суб'єкти ЗЕД мають право відкривати будь-які не заборонені законом валютні рахунки в банківських установах, розташованих на території інших держав. Порядок відкриття валютних рахунків у банківських установах на території інших держав регулюється законодавством відповідної держави. У разі відкриття валютного рахунку в банківській установі за межами України суб'єкт ЗЕД зобов'язаний повідомити про це Національний банк України не пізніше ніж в триденний термін. Порушення цієї вимоги спричиняє адміністративно-господарську відповідальність в порядку, встановленому законом. Відкриття валютного рахунку в установі банку за межами України суб'єктом ЗЕД, в статутній фундації якого є частка державного майна, здійснюється за узгодженням з Фундацією державного майна України. Суб'єкти ЗЕД зобов'язані надавати відомості про використання своїх валютних рахунків податковим органам в порядку, встановленому законодавством. Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті суб'єктами ЗЕД встановлюється законом [7].

Порядок розрахунків в іноземній валюті суб'єктами ЗЕД встановлюється Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР. За загальним правилом виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках в терміни, зазначені в контракті, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується, а у разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акту або іншого документа, що свідчить про виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Порушення резидентами законодавчо встановлених термінів тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % суми неотриманої виручки в іноземній валюті, перерахованій в грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості [17].

Ст. 387 ГК України встановлює, що суб'єкти ЗЕД після сплати передбачених законом податків і зборів (обов'язкових платежів) самостійно розпоряджаються валютною виручкою від проведених ними операцій, окрім випадків, визначених законом. Законом може бути впроваджений режим обов'язкового розподілу виручки від зовнішньоекономічних операцій в іноземній валюті між суб'єктами ЗЕД і уповноваженими державними валютними фундаціями, а також порядок і розміри відрахувань іноземної валюти. Інформація про упровадження вказаного режиму повинна бути опублікована в офіційному друкованому органі Кабінетом Міністрів України не пізніше, ніж за два місяці до упровадження цього режиму.

До того ж, згідно з ч. 2 ст. 245 ГК України при недобросовісній конкуренції, незаконному розміщенні валютних цінностей на рахунках і внесках за межами України, а також в інших випадках, при діях, що спричиняють збиток економіці України, експортно-імпортні операції таких суб'єктів господарювання припиняються на умовах і в порядку, передбачених законом [7].

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" встановлена відповідальність за порушення положень чинного валютного законодавства.

Ст. 16 даного Декрету передбачає відповідальність за такі порушення валютного законодавства:

1. Незаконні скупки, продаж, обмін або використання валютних цінностей як засоби платежу або як застави, тобто здійснення цих дій без відповідного дозволу (ліцензії), якщо наявність такого дозволу (ліцензії) є обов'язковою, тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України;

2. До резидентів, нерезидентів, винних в порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю застосовуються наступні заходи відповідальності (фінансові санкції):

– за здійснення операцій з валютними цінностями без отримання генеральної ліцензії Національного банку України - штраф в сумі, еквівалентній сумі (вартості) вказаних валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку з Республіканської книги реєстрації банків або без такого виключення;

– за здійснення операцій з валютними цінностями без отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України - штраф в сумі, еквівалентній сумі вказаних валютних цінностей, перерахованій у валюті України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій;

– за торгівлю іноземною валютою банками й іншими кредитно-фінансовими установами без отримання ліцензії Національного банку України та (або) з порушенням порядку і умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком України - штраф в сумі, еквівалентній сумі вартості вказаних валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку з Республіканської книги реєстрації банків або без такого виключення;

– за невиконання уповноваженими банками належних обов'язків - позбавлення генеральної ліцензії Національного банку України на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі, встановлюваному Національним банком України;

– за порушення резидентами порядку розрахунків - штраф в розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, які використовувалися при розрахунках, перерахованої у валюті України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків;

– за невчасне подання, приховування або спотворення звітності про валютні операції - штраф в сумі, встановлюваній Національним банком України;

– за невиконання резидентами вимог по декларуванню валютних цінностей й іншого майна - штраф в сумі, встановленій Національним банком України [18].

Ці санкції застосовуються Національним банком України і за його визначенням підлеглими йому установами. Оскарження справ щодо накладення стягнень Ведеться в судовому порядку.

Суми стягнутих штрафів направляються до державного бюджету України.

Господарська відповідальність за порушення порядку здійснення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

З метою подальшого удосконалення організації наявного обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за дотриманням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку Ведення операцій з готівкою в національній валюті, посилення відповідальності за дотримання ними норм з регулювання обігу готівки і виконання своїх зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фундаціями був виданий Указ Президента "Про штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 р. № 436/95, в якому закріплювалося, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами і особами без громадянства, суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через яких повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, встановлюваних Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

– за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі суми, виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

– за неоприбутковування (неповне та/або невчасне) оприбутковування в касах готівки - в п'ятикратному розмірі неоприбутковуваної суми;

– за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (окрім засобів, отриманих з кас установ банків) на виплати, пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин), за наявності податкової заборгованості - у розмірі здійснених виплат;

– за перевищення встановлених термінів використання виданих під звіт готівок, а також за видачу наявних засобів під звіт без повного звіту про раніше видані кошти - у розмірі 25 % виданих під звіт сум;

– за проведення готівкових розрахунків без представлення одержувачем засобів платіжного документу (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем наявних засобів - у розмірі сплачених засобів;

– за використання отриманих в установі банку наявних засобів не за цільовим призначенням - у розмірі витраченої готівки.

Правила організації контролю за дотриманням норм з регулювання обігу готівки встановлюються Національним банком України за узгодженням з Державною податковою адміністрацією України. Штрафи в повному обсязі стягаються до державного бюджету в порядку, встановленому законодавством.

Для законного здійснення перекладу грошей за розрахунками за зовнішньоекономічними операціями (акредитив, інкасо, трансферти тощо) був прийнятий Закон України "Про платіжні системи і переказ грошей в Україні" від 5.04.2001 р. № 2346-III, відповідно до ст. 32 якого була передбачена відповідальність банків при здійсненні перекладу. Так, якщо всупереч отриманому документу на відгук сума перекладу була списана з рахунку платника і переведена одержувачу, повернення одержувачем платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. В цьому випадку банк, що не виконав документ на відгук або що прострочив його передачу банку платнику, повинен сплатити платнику штраф у розмірі 1 % суми переказу.

Стаття 36 цього ж закону передбачає відповідальність установ небанківських платіжних систем. Так, у разі втрати суми перекладу, установа - член платіжної системи, повинна повернути ініціатору цю суму, сплачену вартість наданих послуг, а також сплатити штраф у розмірі 25 % сплаченої вартості наданих послуг [16].

Господарська відповідальність при здійсненні деяких видів ЗЕД.