Система розгляду скарг на адміністрацію в особливих установах, яка виникла у Франції, прийнята у більшості держав Західної Європи і має спеціальну назву - адміністративна юстиція. Пізніше у західноєвропейських країнах була створена система адміністративних судів, які є однією із систем, що забезпечує дотримання законів посадовими особами. У зазначений період наука адміністративного права поступово перетворювалася на самостійну дисципліну. На базі німецької та французької шкіл розвивалася адміністративно-правова наука і в інших європейських державах. Висновки Усвідомлення суспільством необхідності управління, як основи діяльності суспільства, поступово трансформуючись спочатку в камералістику, потім в поліцейське право і нарешті перетворюється в адміністративне право. В становленні науки адміністративного права можна виділити такіі етапи: Виникнення науки камералістики, який припадає на початок XVIII ст., основний розвиток відбудеться в Німеччині. Зростання потреби у фінансах для утримання держави, чиновників і війська стали головними чинниками виникнення та розвитку наукових знань, що вивчалися камералістикою. У цілому ж слід зазначити, що саме камералістика передовсім забезпечувала раціональне управління державним майном. Саме ця обставина (управлінська) свідчить про зв'язок камералістики та сучасного адміністративного права. Розподіл камералістики на "стару" (вивчала питання фінансів, економіки господарства) та "нову" (питання поліції, мануфактурної, гірничої справи та ін.) Становлення поліцейського права (як галузі, призначеної здійснювати внутрішнє управління), родоначальником якого прийнято вважати французького вченого Ніколаса Даламара, який у 1722 р. у своїй праці "Трактат про поліцію" окреслив предмет поліцейського права, а також вказав групи суспільних відносин, об'єднані поліцейською діяльністю. До них належали релігія, охорона здоров'я, громадський порядок, торгівля, дорожнє господарство тощо. Отже, поліцейське право, як слушно зазначає трансформувавшись із "нової" камералістики, наприкінці XVIII ст. відігравало значну роль у регулюванні суспільних відносин у різноманітних внутрішніх сферах держави. Перехід до адміністративного права (друга половина ХІХ ст.), що стався під впливом буржуазних революцій насамперед Французької революції 1789 р.), коли права та свободи людини були протиставлені всемогутності держави. Методи прямого примусу, що використовувалися поліцейським правом, було модифіковано на підставах верховенства права, ідей про те, що управління повинно базуватися на вимогах закону, з обов'язковим урахуванням прав і свобод громадян, що державне управління не може здійснюватися на власний розсуд чиновників. Список використанних джерел

1. Авер'янов В. Нова доктрина українського адміністративного права: концептуальні позиції // Право України. - 2006. - № 5. - С.11 - 15.

2. Адміністративна юстиція. Адміністративне судочинство: Навчальний посібник / За заг. ред. Т.О. Коломоєць, Г.Ю. Гулевської. - К.: Істина, 2007. - 152 с.

3. Адміністративне право України: Підручник / За ред. Ю.П. Битяка. - К.: Юрінком Інтер, 2006.

4. Бандурка О.М., Тищенко М.М. Адміністративний процес: Підручник для вищих навчальних закладів. - К.: Літера ЛТД, 2002. - 288 с.

5. Васильев А.С. Административное право Украины (общая часть): Учебное пособие. - Харьков; "Одиссей", 2003. - С.237-242.

6. Перепелюк В.Г. Адміністра-тивний процес. Загальна частина: Навчальний посібник. - Чернівці: Рута, 2003. - 367 с.

7. Штейн Л. Учение об управлении и право управления. - Спб., 1874

8. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник - С.В. Кивалов Харьков "Одиссей" 2004

9. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ Академічний курс Том 1. Загальна частина / Рсд. колегія: В.Б. Авер'янов (голова). - К,: Видавництво "Юридична думка", 2004. - 584 с.

10. Курс общего административного права. Старилов Ю.Н. Издательство НОРМА, 2002

11. Старилов Ю.Н. Курс административного права: в 3 т. / Ю.Н. Старилов. - М., 2002. - Т.1: История. Наука. Предмет. Нормы. Субъекты. - 728с.