- розгляду документації із землеустрою, іншої проектної документації, пов'язаної з використанням та охороною земель.

Також у даному проекті детально і чітко розписана процедура проведення громадської експертизи, визначається її предмет і умови здійснення. Громадська експертиза здійснюється незалежними групами спеціалістів, а також окремими спеціалістами - експертами з ініціативи об'єднань громадян, що здійснюють громадський контроль за використанням та охороною земель, і місцевих органів влади за рахунок їх власних коштів або на громадських засадах.

Основними принципами здійснення громадської експертизи є її обґрунтованість, компетентність, об'єктивність та прозорість.

Об'єктами громадської експертизи можуть бути регіональні програми та схеми використання та охорони земель, проекти землеустрою щодо організації територій об'єктів природно-заповідного фонду, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, проекти розмежування земель державної та комунальної власності, проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь, впорядкування території населених пунктів, земельно-кадастрова і земельно-відвідна документації.

До містобудівної документації, яка може бути об'єктом громадської експертизи, відносяться генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій, затвердження яких без проведення громадських слухань забороняється.

Громадська експертиза може провадитися незалежно від державної експертизи одних і тих же об'єктів.

Висновки громадської експертизи можуть враховуватися органами, які здійснюють державну експертизу або органами (замовниками), які розглядають, погоджують і затверджують відповідну документацію.

Координація органів громадської експертизи та окремих експертів провадиться центральним органом виконавчої влади з контролю за використанням та охороною земель і його територіальними органами.

Висновок

контроль громадський земельний наглядач

Таким чином можна зробити невтішний висновок, що хоча громадський контроль за використанням і охороною земель і передбачений чинним Земельним кодексом, правові механізми для його реалізації є дуже слабкими. Потрібно прийняти спеціальний нормативний акт, оскільки без нього стаття 190 Земельного кодексу виглядає самотньо і є лише декларативною. Земля є основним природнім багатством україни, і усувати громадськість від її охорони є нерозумним і недемократичним.

Але на даний момент доводиться задовільнятись певною кількість нормативних актів, що містять положення, які лише у певній площині стикаються з питанням громадського контолю за використанням і охороною земель. Зокрема у своїй індивідуальній я проаналізувала такі документи:

- Закон України «Про охорону земель»;

- Закон України «Про охорону навколишнього природнього середовища»;

- Закон України «Про екологічну експертизи»;

- Закон України «Про благоустрій населених пунктів»

- Наказ Міністерства екології та природніх ресурсів України №88 від 27.02.2002 р. «Про затвердження положення про громадських інспекторів з охорони довкілля»;

- Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства №7 від 16.01.2007 р. «Про затвердження положення про громадський контроль у сфері благоустрою населених пунктів».

Список використаної літератури

1. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України http://www.undp.org.ua/files/ua_1392706._commentary_to_land_code-_01.pdf

2. Мірошниченко А.М. Земельне право України. Навчальний посібник. - К: Алерта, ЦУЛ, 2011. - 678 c.

3. Проект Закону «Про громадський контроль за використанням та охороною земель» w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34? id=&pf3511=47717…э

4. А.П. Шеремет Земельне право України. навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 632 с.

5. Ю.В. Корнєєв. Земельне право.

http://pidruchniki.ws/15840720/pravo/zemelne_pravo_-_kornyeyev_yuv