Міністерство освіти і науки України

Реферат

на тему:

Державне регулювання інноваційної діяльності

Київ-2011

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Поняття інноваційної діяльності та загальні засади її державного регулювання

2. Засоби державного регулювання інноваційної діяльності

3. Компетенція органів, що здійснюють державне регулювання інноваційної діяльності

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Активізація інноваційної діяльності стала одним із пріоритетних напрямів науково-технічного прогресу, важливим елементом науково-технічної політики у багатьох країнах.

В Україні курс на інноваційний розвиток визначає перехід економіки до нового якісного стану. Він супроводжується активізацією інноваційної діяльності, яка дає змогу реорганізувати економіку на основі розвитку наукоємних виробництв, впровадження у виробництво прогресивних високотехнологічних процесів, розробки та випуску нової конкурентоспроможної продукції. Для реалізації стратегії інноваційного розвитку є всі необхідні передумови, серед яких науково-технічний, виробничий та кадровий потенціал, що визначають конкурентні переваги країни. Досвід економічно розвинутих країн переконливо свідчить, що в сучасних умовах зазначені параметри вирішальним чином залежать від масштабів та якісного рівня інноваційної діяльності, структурно-технологічних змін на основі інновацій Гаман М.В. Державне управління інноваційною діяльністю в Україні: Автореф. дис... д-ра наук з держ. упр.: 25.00.02 / М.В. Гаман; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. - К., 2005. - Ст. 9..

На даному етапі інноваційна діяльність в Україні переживає тяжкі часи. Головні труднощі в реалізації інноваційного потенціалу країни пов'язані з нестачею власних коштів, обмеженістю бюджетного і позабюджетного фінансування інноваційної діяльності.

Успішний розвиток інноваційної діяльності суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин позитивно відображатиметься на розвитку економіки в цілому, адже господарювання повинно базуватися на основі розвитку наукоємних виробництв, впровадження у виробництво прогресивних високотехнологічних процесів, розробки та випуску нової конкурентоспроможної продукції. Ефективне здійснення інноваційної діяльності та дотримання балансу між приватними інтересами суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин та публічними інтересами територіальної громади, суспільства в цілому при здійсненні такої діяльності повинно досягатися за рахунок оптимальної системи державного регулювання інноваційної діяльності.

1. Поняття інноваційної діяльності та загальні засади її державного регулювання

Дослідження інноваційної діяльності та її державного регулювання займають вагоме місце в роботах вчених з різних галузей правових знань, зокрема Атаманової Ю.Є., Вінник О.М., Ворони Д.М., Кравець І.М., Мамутова В.К., Сімсон О.Е. та інші.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 року інноваційна діяльність - це діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг Про інноваційну діяльність : Закон України від 04.07.2002 р. №40-І\/ // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - №36. - Ст. 266..

Ст. 325 Господарського Кодексу України по-іншому визначає інноваційну діяльність. Так, під інноваційною діяльністю у сфері господарювання є діяльність учасників господарських відносин, що здійснюється на основі реалізації інвестицій з метою виконання довгострокових науково-технічних програм з тривалими строками окупності витрат і впровадження нових науково-технічних досягнень у виробництво та інші сфери суспільного життя Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-І\/ // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - №18. - Ст. 144..

Атаманова Ю.Є. у своїй дисертації досліджує економічний зміст та законодавче визначення інноваційної діяльності. Так, на її думку, інноваційна діяльність може розглядатися як з вузького, так і з широкого погляду. Відповідно до першого інноваційна діяльність є діяльністю, пов'язаною із розробкою, підготовкою, комерціалізацією, впровадженням (використанням) інноваційних продуктів як інновацій у сфері суспільного виробництва з метою отримання нової або суттєво удосконаленої продукції, надання інноваційних робіт, послуг, а також підвищення техніко-технологічних показників відповідної господарської діяльності та виробничого процесу. Вона становить лише один із видів діяльності, що опосередковують реалізацію інноваційного процесу, поряд із науковою та науково-технічною, патентно-ліцензійною та інноваційно-впроваджувальною (інноваційно-виробничою) діяльністю. Однак відповідно до широкого підходу інноваційна діяльність охоплює повний інноваційний цикл від винайдення та розроблення певної ідеї до отримання результатів від її впровадження, а тому до її складу також відносять і наукову та науково-технічну діяльність Атаманова Ю.Є. Основні проблеми системного господарсько-правового регулювання відносин в інноваційній сфері: автореф. дис... д-ра юрид. наук : 12.00.04 / Ю.Є. Атаманова; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. - Х., 2009. - Ст. 11..

Враховуючи вище викладене, Атаманова Ю.Є. вважає, що під інноваційною діяльністю у сфері господарювання слід розуміти діяльність зі створення на підставі об'єктів права інтелектуальної власності інноваційних продуктів, готових до безпосереднього впровадження (використання) в умовах конкретного виробництва чи господарської діяльності, їх комерціалізації та впровадження (використання) як інновацій у виробництві та соціальній сфері, що здійснюється на основі реалізації інвестицій, з отриманням нової або суттєво удосконаленої продукції, виконанням інноваційних робіт, наданням інноваційних послуг, а також підвищенням техніко-технологічних показників відповідної господарської діяльності та виробничого процесу Атаманова Ю. До питання про правові режими інноваційної діяльності / Ю. Атаманова // Право України. - 2010. - №8. - Ст. 73..

Спасибо-Фатєєва І. розглядає стадії інноваційної діяльності у більш широкому аспекті та розрізняє: творчу діяльність з генерування ідей; втілення їх в об'єкт інтелектуальної власності або інший об'єкт творчої діяльності, що не піддається регулюванню нормами права інтелектуальної власності; їх впровадження на практиці (якщо йдеться про науково-технічні ідеї, то впровадження у виробництво). Втім, науково-виробничою сферою інновації не обмежуються, оскільки важливими є також інновації в політиці, правових і соціальних сферах, тому сфера застосування інновацій може охоплювати: нововведення, перетворення в економіці, техніці, соціальній та інших галузях, що сприяють створенню інтелектуальної власності; синтезування нових ідей, розроблення нових теорій і моделей (як у науково-технічній сфері, на виробництві, так і в соціальній сфері), у тому числі правових концепцій, соціальних і політичних програм; впровадження у виробництво ідей, програм, об'єктів інтелектуальної власності з одержанням кінцевого продукту або результату Спасібо-Фатєєва І. Правовий аспект інновацій в українських реаліях // Вісник Академії правових наук України. - Х., 2005. - 2004. - Ст. 17..

На думку М. Пашути та О. Шкільнюк, інноваційна діяльність, як правило, являє собою цілий комплекс наукових, технологічних, виробничих, організаційних, фінансових і комерційних заходів, сукупність яких приводить до інновації у вигляді нового або удосконаленого продукту Пашута М.Т. Інновації: понятійно-термінологічний апарат, економічна сутність та шляхи стимулювання : Навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. / М.Т. Пашута, О.М. Шкільнюк; МОНУ. - Київ : Центр навчальної літератури, 2005. - Ст. 25..

Провівши глибоке наукове дослідження всієї системи відносин, які складаються при функціонуванні національної інноваційної системи Атаманова Ю.Є. наводить такі основні ознаки інноваційної діяльності:

1) основним предметом є впровадження, використання та комерціалізація результатів наукових досліджень й розробок у виробництво і соціальну сферу;

2) об'єктом виступають нематеріальні блага - результати інтелектуальної діяльності (результати наукових досліджень і розробок), які доводяться до стану інноваційного продукту та впроваджуються як інновації;

3) довгостроковий характер;

4) високий ступінь непередбачуваності наслідків та результатів, тобто ризиковий характер;

5) супроводжується інвестуванням коштів у нематеріальні об'єкти - результати наукових досліджень і розробок - з метою їх впровадження та/або використання;

6) викликає позитивні соціально-економічні зрушення;

7) одним із результатів її здійснення є підвищення конкурентоздатності суб'єктів господарювання та продукції, що ними випускається на базі реалізації інновацій Атаманова Ю.Є. Основні проблеми системного господарсько-правового регулювання відносин в інноваційній сфері: автореф. дис... д-ра юрид. наук : 12.00.04 / Ю.Є. Атаманова; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. - Х., 2009. - Ст. 14..

У регулюванні інноваційної діяльності важливу роль відіграє держава. Наукова діяльність традиційно вважається сферою активної державної політики. Наукові ідеї не можуть бути безпосередньо використані в господарській діяльності, метою якої є прибуток. Тому організації і компанії стримано йдуть на пряме фінансування досліджень, хоча мають велику потребу в їх результатах. У сучасних умовах держава багато в чому бере на себе відповідальність за забезпечення бізнесу одним із найважливіших результатів інноваційного процесу - науковими знаннями й ідеями Франчук Т.О. Стан державного регулювання інноваційної діяльності // Держава та регіони : науково-виробничий журнал / Гуманітарний університет «Запорізький інститут державного та муніципального управління». - Запоріжжя, 2006. - Ст.180 - (Державне управління ; №4)..

Проте в ринкових умовах роль держави в інноваційних процесах зводиться до мінімуму у зв'язку з різким скороченням асигнувань державного бюджету на проекти, результати яких можуть очікуватися лише в довгостроковій перспективі.

У сучасному світі існує безліч форм державного регулювання інноваційних процесів. Окремі компанії і корпорації, розуміючи важливість інноваційної діяльності для свого розвитку, часто також проводять власну інноваційну політику в тій чи іншій формі Пулина Т.В. Активизация инновационной деятельности в Украине: проблемы и перспективы // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2003. - Ст. 74. - (Економіка ; Вип. 64/65).. Проте у всіх випадках основними цілями інноваційної діяльності є стимулювання інноваційної активності та розвиток науково-технічного потенціалу.