Витратний метод не враховує ринкових факторів (характер попиту, рівень платоспроможності попиту, політику конкурентів), а ціна, визначена за таким методом, практично завжди завищена і в конкурентній ситуації чревата негативними наслідками для продавця. Однак є й позитивні оцінки цієї моделі: якщо в рамках однієї галузі всі виробники використовують витратний метод ціноутворення, цінова конкуренція мінімальна, а ціни більш реальні й виключають наживу за рахунок покупців. Згідно даного методу ціна визначається за залежністю: де Ц - ціна одиниці товару, грн; С - собівартість одиниці товару, грн; П - величина прибутку, яку бажає отримати підприємство від реалізації одиниці товару, грн. Ефективність діяльності підприємства - це категорія, яка виражає відповідність результатів і витрат підприємства цілям діяльності та інтересам власників. Поняття "ефективність" передбачає порівняння отриманих результатів діяльності з величиною витрачених ресурсів. Ефективність діяльності можна визначити за формулою: Діяльність підприємства є ефективною згідно з показниками вказаними в таблиці 2.1 3. Аналіз договірних зобов'язань ТОВ "АТБ-маркет" 3.1 Роль і функції господарських договорів підприємства Роль господарських договорів найбільш повно розкривається через їх функції - основні напрями дії господарських договорів та/або ті економічні результати, досягнення яких забезпечується у разі застосування правової форми господарського договору. Господарський договір виконує низку важливих функцій. Одні з них (функції) притаманні будь-яким договорам (регулятивна, координаційна, контрольно-інформаційна, охоронна), інші - переважно господарським (планування, опосередкування відносин між суб'єктами господарювання, узгодження економічних інтересів сторін договірного зв'язку з врахуванням загальногосподарського інтересу). Регулятивна функція виявляється в тому, що за допомогою господарського договору здійснюється регулювання відносини між сторонами. Хоча договір укладається на підставі закону, але водночас забезпечує врахування специфіки конкретного господарського зв'язку і відповідно - містить положення, що конкретизують положення закону (щодо порядку та строків виконання договірних зобов'язань, кількісних та якісних характеристик предмета договору тощо) чи заповнюють його прогалини (наприклад, встановленням конкретного розміру санкцій за порушення умов договору, якщо такі санкції не передбачені законом). Регулятивна дія господарського договору обумовлена двома чинниками: а) господарський договір є індивідуальним правовим актом, що забезпечує юридичне оформлення складних і різноманітних господарських зв'язків; б) складність і різноманітність цих зв'язків з необхідністю вимагає належного пристосування загальних вказівок закону до змісту і середовища функціонування певного господарського зв'язку: характеру конкретної господарської операції, економічних інтересів і технічних можливостей сторін, їх фінансового становища, перспектив розвитку. Координаційна функція проявляється в тому, що сторони господарського договору розробляють умови цього договору шляхом погодження між учасниками договірних відносин умов договору. Оскільки інтереси сторін господарського зв'язку, як правило, не збігаються, а задовольнити свої потреби кожна з них може, лише співпрацюючи з контрагентом, сторони на стадії укладання договору змушені так скоординувати свої потреби і можливості, інтереси і передбачення, щоб шляхом компромісу виробити обопільно прийнятну правову модель відповідного господарського зв'язку; на стадії виконання договору сторони координують свою діяльність відповідно до його умов. Контрольно-інформаційна функція виявляється в тому, що за допомогою господарського договору здійснюється контроль за ефективністю діяльності суб'єктів господарювання. Так, позитивні результати договірної кампанії (найчастіше проводиться напередодні наступного фінансово-господарського року і полягає в укладенні суб'єктом господарювання договорів на збут продукції, робіт, послуг) свідчать про суспільний попит на результати його діяльності. Якщо укладеними договорами покривається незначна частина виробничого потенціалу суб'єкта господарювання, це свідчить, що результати його діяльності не мають достатнього попиту, а сама його діяльність є неефективною і в перспективі може призвести до неплатоспроможності та банкрутства такого суб'єкта. Попередити настання подібних негативних наслідків можна шляхом вжиття активних заходів щодо вдосконалення діяльності (оновити асортимент, поліпшити якість, зменшити ціну продукції, робіт, послуг; у разі доцільності та можливості - змінити виробничий профіль), якщо суб'єкт господарювання має намір продовжити своє функціонування на ринку та забезпечити конкурентоспроможність своїх товарів. Ступінь ефективності охоронної функції господарського договору (виявляється в можливості забезпечити захист прав та законних інтересів сторін договору) залежить від форми та змісту договору. Сама наявність договору в передбаченій законом формі, зафіксовані в ньому права і обов'язки сторін, а також санкції за невиконання (неналежне виконання) останніх дозволяють здійснити в судовому порядку захист прав та законних інтересів сторін у разі порушення договірних зобов'язань з боку однієї з них чи обопільного порушення. Відтак, найбільш повно ця функція виявляється за умови укладення договору в повній письмовій формі з максимальною деталізацією зобов'язань сторін, способів забезпечення належного виконання договору, позитивного (у формі заохочень за належне або поліпшене виконання договірних зобов'язань) та негативного (у формі санкцій за їх невиконання чи неналежне виконання) стимулювання. Господарський договір виконує також функцію планування - як господарських зв'язків, так і поточної діяльності суб'єктів господарювання. Як інструмент планування договір використовується на різних рівнях: загальнодержавному, регіональному (щодо територіальних громад) і локальному (внутрішньофірмове планування). Плануючи свою діяльність, суб'єкт господарювання насамперед орієнтується на попит щодо результатів своєї діяльності (продукції, робіт, послуг). Найбільш надійну інформацію у цьому відношенні дають укладені суб'єктом господарські договори. Узагальнюючи інформацію щодо всіх укладених договорів, суб'єкт господарювання здійснює планування своєї господарської діяльності, закладаючи відповідні покажчики у свої виробничі програми. При цьому окремі категорії суб'єктів господарювання зобов'язані враховувати державне замовлення (а відтак - і відповідні показники Державного плану), укладаючи на їх підставі державні контракти (ст.183 ГК України). Договори на реалізацію продукції, яка не увійшла в державне замовлення або державне завдання, укладаються підприємством самостійно (ч. З ст.67 ГК України), на підставі внутрішньофірмового плану. Відповідно до ст.67 ГК України за допомогою договору у сфері господарювання здійснюється опосередкування відносин міме суб'єктами господарювання, а також цих суб'єктів з іншими організаціями та громадянами. Саме господарські договори є основною підставою виникнення зобов'язань між учасниками господарських відносин, що забезпечує можливість координації їх діяльності, узгодження інтересів, досягнення компромісу з метою отримання певних, взаємовигідних для сторін договору, господарських результатів. Про наявність у господарського договору такої функції, як узгодження економічних інтересів сторін договірного зв'язку з загальногосподарськими інтересами, свідчать положення ч.2 ст. 193 ГК України щодо обов'язку сторін договору вжити всіх заходів, необхідних для виконання договірних зобов'язань, з врахуванням інтересів іншої сторони та загальногосподарського інтересу. 3.2 Функції комерційної служби підприємства у процесі формування договірних відносин Основним видом діяльності підприємства "АТБ-маркет" є роздрібна торгівля продовольчими товарами, асортиментний перелік, яких сягає понад 25 груп товарів, 12000 найменувань. Розглянемо показники підприємницької діяльності ТОВ "АТБ-маркет" (таблиця 2.1). Таблиця 2.1 Основні показники діяльності ТОВ "АТБ-маркет" за 2010 - 2012 рр.

№ п/п

Показник

Одиниця виміру

Рік

Темп зростання, %

2010 р.

2011 р.

2012 р.

2011/2010 р.

2012/2011 р.

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Доход (виручка) від реалізації продукції, робіт та послуг (без ПДВ та акцизу)

тис. грн.

3724,40

2325,0

3502,1

62,43

150,63

2

Середньооблікова чисельність

осіб

- працівників

39

42

45

101,37

103,15

- робітників

осіб

31

34

37

101,15

102,27

3

Середньорічна продуктивність праці:

грн. /

особу

- одного працівника

17006,4

10473

15293

61,58

146,02

- одного робітника

грн. /

особу

21404,6

13210

19456

61,72

147,28

4

Фонд заробітної плати працівників

тис. грн.

1213,26

1414

1735

116,56

122,75

5

Середньомісячна заробітна плата одного працівника

грн. /

особу

1554,0

1637,0

1758,0

114,98

119,00

6

Собівартість реалізованої продукції

тис. грн.

3362

1718

2451,7

51,10

142,71

7

Валовий прибуток до оподаткування (збиток)

тис. грн.

362,4

607

1050,4

167,49

173,05

8

Рентабельність:

%

- доходу

9,7

26,1

30,0

269,07

114,94

- витрат

%

10,8

35,3

42,8

326,85

121,25

9

Середньорічна вартість основних фондів

тис. грн.

2 165

2 363

2 674

109,15

113,16

Розглянемо більш докладно динаміку доходу та собівартості реалізованої продукції.

Згідно даних таблиці 2.1, у 2010-2011 рр. у ТОВ "АТБ-маркет" виручка від реалізації продукції зменшилась на 37,57%, але протягом 2012 р. вона зросла.

Середня заробітна плата по підприємству зросла протягом 2011 р. на 83 грн. при підвищенні загального числа працюючих на 3 чоловіка, у 2012 р. заробітна плата зросла на 121 грн.

Зріс валовий прибуток підприємств за 2010-2012 рр. - майже на 190%.

Середньорічна вартість основних фондів зростала з кожним роком це свідчить про постійне оновлення основних фондів підприємства.

Структура комерційних служб та її особливості залежать від основного виду діяльності підприємства, тобто від того, чи здійснює підприємство оптову або роздрібну торгівлю товарами, або є виробником продукції, або надає послуги (аудиторські, маркетингові, сервісні, туристські та ін.), або виконує роботи (будівельні, науково-дослідні та ін.).

Структура організації може бути визначена як сукупність способів розподілу праці між різними завданнями і координація виконання цих завдань.

Управлінську структуру формують: директор, йому прямо підпорядковуються виконавчий директор, головний бухгалтер. Директори (менеджери) магазинів підпорядковуються виконавчому директорові (рис.2.1).

Рис. 2.1 Організаційна структура ТОВ "АТБ-маркет"

До компетенції виконавчого директора входить:

затвердження внутрішнього розпорядку та системи оплати праці;

керування господарською діяльністю фірми;