Важливою особливістю договорів про виконання науково-технічних робіт

полягає в тому, що в процесі виконання цих робіт можуть бути одержані результати, які мають ознаки об'єктів права інтелектуальної власності. Це можуть бути наукові твори (об'єкти авторського права), винаходи, промислові зразки, корисні моделі, секрети виробництва (об'єкти права промислової власності), умови використання яких визначаються законодавством, а не договорами.

Норми договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт співвідносяться разом з нормами договору підряду в системі норм цивільного права. Тому в них є певні спільні ознаки ; виконання робіт з метою досягнення матеріального результату.

Напевно це послужило підгрунтям для того, що деякі науковці розглядають договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт як спеціальний вид договору підряду поряд з договором будівельного підряду і договором підряду на проектні та пошукові роботи.[ 10; 117]

Між ними справді багато спільного. Передусім, як і у підрядних, у визначених договорах йдеться про виконання певної роботи. Проте характер робіт, що виконуються за цими договорами, і особисто іх результати, настільки відрізняються, що звести підрядні договори і договори про виконання науково-технічних робіт до одного типу договорів немає підстав.

Між договором підряду та договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт є низка суттєвих відмінностей.

По-перше, характер робіт : за договором підряду виконуються звичайні виробничі роботи, а за договором на виконання НД або ДКТР - науково-дослідні, проектно-конструкторські, технологічні та інші роботи, для яких характерний творчий пошук.

По-друге, можливість гарантувати результат робіт : результати робіт договору підряду можна чітко передбачити, а договору на виконання НД або ДКТР - ні. Тому при укладенні договору сторони погоджують, як правило лише загальні вимоги стосовно очікуваного результату. Результат може бути протилежний очікуваному.

По-третє, для належного виконання договору підряду завжди необхідне досягнення обумовленого результату. У випадку відсутності останнього відпадає потреба оплати проведених робіт.

По-четверте, за договором підряду ризик випадкового знищення предмета договору або неможливість закінчення роботи несе підрядник, а тому він не отримує плату у разі відсутності результату. Ризик неможливості одержати очікуваний результат за договором на виконання НД або ДКТР несе замовник, а тому він зобов'язаний оплатити проведені науково-дослідні роботи чи відшкодувати витрати, понесені виконавцем у ході виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

Таким чином, договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт є самостійним і поряд з договором підряду належить до групи договорів на виконання робіт.

Істотними умовами договору є предмет, сторони,ціна та строки.

На думку одних науковців предметом договору НД або ДКТР є роботи як такі, тобто сам процес, а не результат робіт.[ 13; 187 ]

Предметом договору НДР є проведення наукового пошуку, а договору на виконання ДКТР - розробка конструктивного рішення виробу, створення зразка виробу, що втілює це рішення, або нових прийомів, операцій і методів роботи,тобто нової технології.

Дійшовши висновку з анацізу (ст.892 ЦК) предметом договорів на виконання НД або ДКТР є певна робота та її результат.

Особливістю предмета договорів на виконання НД або ДКТР є їх обумовленість технічним завданням замовника, яке водночас може розроблятися самим виконавцем. Технічне завдання є документом, що визначає напрямок науково-дослідної чи конструкторської розробки.

Сторонами договору є виконавець та замовник. Ними можуть бути як фізичні так і юридичні особи.

Ціна визначається за згодою сторін і може встановлюватися шляхом складання кошторису. Сторони можуть передбачити підвищення або зменшення ціни за наявності певних обставин (наприклад, залежно від строку виконання робіт, досягнутого результату, тощо).

Плата за виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, встановлена договором, може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів, порівняно з результатами, передбаченого договором, якщо це не залежало від замовника, а можливість такого зменшення та його межі були передбачені домовленістю сторін.[ 7; 600 ]

Строки у договорах на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт мають бути чітко визначені. Вони визначаються угодою сторін залежно від обсягу, складності, матеріального чи фінансового забезпечення та інших факторів. У договорі, як правило, встановлюються початкові і кінцеві строки виконання робіт. Проте, якщо договором передбачені окремі етапи виконання, то в такому разі мають бути визначені конкретні строки виконання окремих етапів. Взагалі на виконання договору складається календарний план виконання окремих етапів та елементів роботи, який є невід'ємним додатком до договору. За загальним правилом, виконавцеві надається право достроково виконати передбачені договором роботи.

Форма договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт укладається письмово і є обов'язковою. Договір має відповідати загальним вимогам. У ньому мають бути необхідні реквізити - адреси сторін, банківські рахунки тощо.

В договорі мають бути визначені лише наслідки настання можливих факторів у процесі його виконання.

Принаймі у таких договорах чітко визначаються сторони, ціна, строки виконання. До договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, як правило, додають технічне завдання, погоджений сторонами кошторис, календарний план тощо.

В умовах ринкової економіки договори на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт укладаються на добровільних засадах.[ 14; 368 ]

Проста письмова форма укладення договорів про виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт не виключає можливості посвідчити її нотаріально за бажанням сторін.

Розділ ІІ. Сторони договору, їх права та обов'язки

Однією з істотних умов договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт є його сторони. Сторони зазначеного договору називаються подібно до сторін у підрядних договорах, виконавцем і замовником.

Замовником може бути будь-яка фізична і юридична особа. Це можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, а також будь-які юридичні особи незалежно від їх постійного місцезнаходження.Якщо замовником є фізична особа, то вона має бути дієздатною. Замовником можуть бути органи державної влади і управління, а також приватні юридичні особи.

Виконавцем також можуть бути будь-яка фізична і юридична особа . За загальним правилом, виконавцями виступають науково-дослідні, пректно-конструкторські, конструкторські та технологічні організації, наукові центри, навчальні заклади, академічні наукові установи. Виконавцями можуть бути підпреємства, які мають у своєму складі наукові, конструкторські та інші подібні підрозділи.

Громадяни виступають виконавцями робіт, якщо їх може виконати одна особа або група осіб, тобто робіт невеликих за обсягом.

Специфіка наукових досліджень вимагає, щоб виконавець проводив їх особисто.

2.1 Права та обов'язки виконавця

Виконавець має право залучати до виконання науково-дослідних робіт інших осіб лише за згодою замовника. Також виконавець має право залучати інших осіб (субвиконавців) до виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт. [ 2; 198 ]

Об'єкти інтелектуальної власності можуть створюватися самим виконавцем в процесі виконання робіт. Враховуючи такі обставини, Цивільний кодекс містить декілька правил, спрямованих на забезпечення інтересів обох сторін договору. Так, сторони зобов'язані забезпечити конфіденційність відомостей щодо предмета договору, ходу його виконання та одержання результатів, якщо інше не встановлено договором. Обсяг відомостей, що належать до конфіденційних, встановлюється договором. Якщо цей обсяг не визначений договором, конфіденційними слід вважати всі відомості, про які йдеться у договорі. При визначенні конфіденційних відомостей сторони вправі розширити або звузити їх коло.[ 11; 357 ]

Конфіденційна інформація - це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні, розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов.[ 4 ]

Порушення обов'язку щодо збереження конфіденційності відомостей може відбуватися шляхом вчинення активних дій (розголошення і пряма передача, конфіденційних відомостей однією із сторін договору іншим зацікавленим особам) чи пасивних дій (невжиття заходів до охорони з метою виключити вільний доступ до відомостей і можливість їх витоку).

Зміст договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт складають права й обов'язки виконавця і замовника.

Обов'язки виконавця за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт встановлені ст. 897 ЦК.

По-перше, він повинен виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результати у строк, встановлений договором. Якшо в процесі виконання роботи будестворено об'єкти промислової власності або використано ці об'єкти, права на які належать третім особам, виконавець зобов'язаний додержуватись вимог чинного законодавства. У разі, якщо покладення виконавцем проведення окремих робіт (завдань, етапів, тощо) на інших осіб (наприклад, спеціалізовані організації) виконавець бере на себе відповідальність перед замовником за їх дії.

По-друге, виконавець повинен додержуватися вимог, пов'язаних з охороною прав інтелектуальної власності. Він зобо'язаний негайно вжити

необхідних заходів для правової охорони одержаних результатів, які можуть бути визнані об'єктами права промислової чи літературної власності і підпадати під охорону законодавства про інтелектуальну власність, а також повідомити про це замовника. Якщо договором передбачено, що право інтелектуальної власності на ці результати належатиме виконавцеві, то він зобов'язаний видати замовникові ліцензію на право використання зазначених науково-технічних результатів.

Виконавець в процесі виконання договорів НД або ДКТР має суворо додержуватися виключних прав на об'єкти інтелектуальної власності третіх осіб, або які належать іншим особам. Виконавець зобов'язаний забезпечити патентну чистоту своїх результатів, тобто щоб ці результати не порушували патентних прав третіх осіб. У деяких випадках здійснюють експертизу створеної виконавцем науково-технічної продукції на патентну чистоту.

Якщо ж договором виникнення у замовника прав інтелектуальної власності на результати робіт не передбачено, обов'язок виконавця не порушувати прав інтелектуальної власності діє в тих межах, в яких визнають за замовником певні права інтелектуальної власності на результати робіт.

По-третє, виконавець повинен утримуватися від публікації без згоди замовника науково-технічних результатів, одержуваних при виконанні робіт. Такий обов'язок обумовлений, в першу чергу, дотриманням умов про конфіденційність. Публікація науково-технічних результатів, одержаних при виконанні робіт, є способом використання об'єкта права інтелектуальної власності. Ч. 3 ст.897 ЦК позбавляє виконавця права на публікацію науково-технічних результатів.