По-друге, відповідальність виконавця за обсягом є обмеженою, оскільки він зобов'язаний відшкодувати замовнику тільки реальні збитки, а упущена вигода підлягає відшкодуванню лише у випадках, встановлених законом. Реальні збитки визначаються вартістю робіт, у яких виявлено недоліки. У договорі може бути передбачено, шо реальні збитки підлягають відшкодуванню лише в межах загальної вартості робіт.

По-третє, відповідно до ч.2 ст. 900 ЦК виконавець зобов'язаний відшкодувати замовнику реальні збитки у межах ціни робіт, в яких виявлено недоліки, якщо договором встановлено, що вони підлягають відшкодуванню в межах загальної ціни робіт за договором.

Встановлена ст. 900 ЦК відповідальність виконавця не виключає встановлення договором інших видів відповідальності виконавця. Виконавцем конкретизуються загальні правила ч.1 ст. 614 і ст. 617 ЦК щодо відповідальності за наявності вини та обов'язку боржника доводити відсутність своєї вини.

Проте в ЦК відсутні будь-які положення щодо відповідальності замовника за порушення своїх обов'язків перед виконавцем.

Сторони можуть встановити власні правила щодо відповідальності за порушення договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, наприклад, визначити відповідальність замовника. Не викликає сумніву, що замовник може порушувати умови договору, наприклад, затримати передання виконавцеві необхідної для виконання робіт інформації або технічного завдання, непогодити з ним програму або тематику робіт, порушити строки прийняття робіт, чи несвоєчасну оплату робіт у формі пені у певному розмірі від суми договору за кожен день прострочення, тощо.

З урахуванням положень ЦК можна сказати що відповідальність замовника за такі порушення має визначатися договором за загальними правилами щодо відповідальності за порушення зобов'язань.

Згідно з ЦК відповідальність виконавця полягає у відшкодуванні замовнику реальних збитків. Водночас сторони можуть передбачити в догоаорі й інші наслідки його порушення. Наприклад, встановити певні санкції за порушення виконавцем строків виконання окремих етапів роботи, неусунення в певний строк недоліків, визначених в процесі проведення випробувань.[ 12; 546]

Отже замовник несе відповідальність за порушення договору за загальними правилами, а виконавець відповідає перед замовником за невиконання або неналежне виконання договору про науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Висновок

Отже, зараз я хотів би зробити коротенькі висновки по всій курсовій роботі. Коротко говорячи суть всього договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зводиться до наступного: за договором на виконання науково-дослідних або дослідно- конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Договір виконує завдання пов'язані зі створенням зразка нового виробу, конструкторської документації на нього, нової технології тощо, і ставить за мету дати відповідь, як саме науковий результат використати у практичній діяльності, запропонувати технічні засоби втілення наукової ідеї у виробничий процес.

Результатом договору є науково-дослідні, проектно-конструкторські, технологічні та інші роботи які не завжди можна передбачити, негативний результат також вважається виконанням договору. Виконавець не несе відповідальності за досягнення ним потрібного результату.

Виконавець має право, якщо інше не встановлено договором, за згодою замовника залучити до виконання роботи інших осіб (субвиконавців), наприклад у випадках коли він не може виконати певні роботи, або певні етапи робіт, залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі виконавець виступає перед замовником як генеральний виконавець, а перед субвиконавцем - як замовник.

Дійшовши висновку з анацізу (ст.892 ЦК) предметом договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт є певна робота та її результат.

Особливістю предмета договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт є їх обумовленість технічним завданням замовника, яке водночас може розроблятися самим виконавцем. Технічне завдання є документом, що визначає напрямок науково-дослідної чи конструкторської розробки. [ 20; 408 ]

Сторонами договору є виконавець та замовник. Ними можуть бути як фізичні так і юридичні особи.

Ціна визначається за згодою сторін і може встановлюватися шляхом складання кошторису.

Форма договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт укладається письмово і є обов'язковою.

До договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, як правило, додають технічне завдання, погоджений сторонами кошторис, календарний план тощо. В умовах ринкової економіки договори укладаються на добровільних засадах.

Список використаної літератури

Конституція України. - К., 1996.

Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р., №435 - IV.

Закон України “Про наукову і науково-технічну діяльність”. Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 12, ст.165

Закон України “Про інформацію”. Відомості Верховної Ради (ВВР), від 2 жовтня 1992р. № 48, ст.650

Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” від 15.12.93 №3687-ХІІ (Відомості Верховної Ради (ВВР) 1994, N 7, ст. 32 )

Постанова Кабінету Міністрів України “Про державну реєстрацію науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій”. від 31 березня 1992 р. N 162

Цивільне право України : Підручник / Є. О. Харитонов, Н. О. Саніахметова . - К. : Істина , 2003. - 776 с.

Цивільне право України : Підручник . У 2 томах / Борисова В. І., Спасибо-Фатєєвої І. В., Яроцького В. Л. - К. : Юрінком Інтер 2004. -

Т. 2 - 552 с.

Цивільне право України : Підручник . У 2 книгах / За ред. О. В. Дзери,

Н. С. Кузнєцової . - К. : Юрінком Інтер 2002. Кн. 2 - 640 с.

Цивільне право України . Академічний курс : Підручник . У двох томах / За загальною ред. Я. М. Шевченко. - Т 2. Особлива частина. - К. : Юренком Інтер 2003 - 408 с.

Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України : [В 4 т.] / А. Г. Ярема, В. Я. Карабань, В. В. Кривенко. - Т. 3 - К А С К : Севастополь. Ін - т юрид. дослідження, 2005 - 928 с.

Цивільний кодекс України : Науково - практичний коментар / За ред. розробників проекту Цивільного кодексу України. - К. : Істина, 2006. - 928 с.

Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга третья : Договори о выполнении работ и оказании услуг.- М.: Статут, 2002.- 292 с.

Бірюкова І.А. Цивільне право. - Підручник. - Х, 2002 р. - 470 с.

Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та ф-тів. - К.: Вентурі, 2004. - 480 с.

Практика судів України в цивільних справах. Бюлетень законодавства і юридичної практики, 1995, ч.1, № 1,2,3.

Гражданское право: Учебник./ Под ред. Цыбуленко З.И. - М.: Юрист,

1998 г. - 570 c.

Цивільне право України: Підручник. У 2-х кн./ Д.В.Баброва, О.В.Дзера,

А.С.Довгерт та ін.; - К.: Юрінком Інтер, 2002. - 864 с.

Гражданское право. В 2-х томах. Учебник / Под ред. Е.А. Сухановаю. -М.: Издательство БЕК, 1999 - т.2 - 471 с.

Гражданское право Украины. Учебное пособие под ред. Ю.А.Заики. К., 2000.- 519 c.

Науково-практичний коментар до цивільного кодексу України : /

В.Г. Ротань, В. Я. Карабань, А. Г. Ярема, В. В. Кривенко. - 2005. - 907с.