По-четверте, виконавець зобов'язаний вживати заходів для захисту при виконанні робіт результатів, що підлягають правовій охороні, та інформувати про це замовника. Правовій охороні підлягають об'єкти авторського права, конфіденційна інформація, що є результатом робіт, об'єкти промислової власності, права на які належно засвідчені. Виконавець зобов'язаний вживати заходів для захисту одержаних результатів робіт, якщо це не зачіпає права та інтереси замовника.

По-п'яте, виконавець повинен своїми силами та за свій рахунок допущені з його вини недоліки у технічній документації, які можуть викликати відступи від техніко-економічних показників, передбаченого у технічному завданні замовника або у договорі. Сторони вправі встановити строк, протягом якого можливе або виявлення недоліків в технічній документації, або пред'явлення до виконання відповідних претензій. Якщо такі строки не встановлені, підлягають застосуванню загальні правила, відповідно до яких позов до особи, яка порушила право, може бути пред'явлений, в межах позовної давності тривалістю три роки, а перебіг цього строку починається від дня, коли замовник довідався або міг довідатись про порушення своїх прав. Цей обов'язок спрямований на забезпечення належної якості виконуваних робіт. Оскільки виклнавець повинен виконати роботи відповідно до поставлених перед ним завдань, якщо є його вина у певних упущеннях, які можуть вплинути на результат, він зобов'язаний самостійно їх усунути.

По-шосте, виконавець зобо'язаний інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу. Це обумовлено тим, що сторони повинні прийняти рішення стосовно подальших дій. Тому до отримання від замовника необхідних вказівок виконавець змушений призупинити роботи. В договорі може бути зазначений конкретний строк, необхідний для відповіді замовника.

Виконавець, розв'язуючи поставлене перед ним науково-технічне завдання, повинен на повну силу використати свій творчий потенціал, наукову кваліфікацію та інші ділові якості, необхідні для успішного виконання договору. Виконавець зобов'язаний виконати взяті на себе обов'язки сумлінно, якісно і у зазначений договором строк. Водночас він не може гарантувати одержання очікуваного результату. За таких умов договір вважається виконаним і тоді, коли буде одержано негативний результат.[ 9; 214 ]

На відміну від обов'язків, виконавець наділений також правами. Виконавець передусім має право вимагати від замовника прийняти виконану роботу та оплатити її вартість.У договорах на виконання науково-дослідних робіт виконавець має право залучати до виконання третіх осіб тільки з дозволу замовника. Якщо в договорі це право не застережено то виконавець повинен провести роботи особисто. У договорах на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт навпаки, виконавець має право залучити до виконання договору третіх осіб, але за умови, що в договорі це право не заборонено. Але якщо до виконання робіт залучаються треті особи, то за недоліки в роботі перед замовником несе відповідальність сам виконавець.

Одержані у процесі виконання договору результати належать замовникові, в чому б ці результати не полягали. Але якщо договір не містить прямої заборони, то виконавець може використати результати для своїх потреб. Договір може також передбачити право виконавця реалізувати одержані результати іншим особам.[ 17; 423]

2.2 Права та обов'язки замовника

Основні обов'язки замовника за договором на виконання науково- дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт закріплені в ст. 898 ЦК.

По-перше, він повинен видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт. Безумовно, замовник повинен чітко поставити перед виконавцем задачу. Тому технічне завдання є невід'ємною частиною договору і визначає технічні, економічні та інші параметри і нормативи, відповідно до яких відбувається виконання договірних робіт і оцінка отриманих результатів. Підготовка технічного завдання може бути покладена і на виконавця, за згодою замовника.

Одночасно з переданням технічного завдання погоджується програма з техніко-економічними показниками, яким повинен відповідати очікуваний результат роботи. При виконанні науково-дослідних робіт у завданні чітко визначається їх тематика.

По-друге, замовник зобов'язаний передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформацію. Мова йде про надання відомостей, що будуть підгрунттям для проведення робіт виконавцем. Інформація має відповідати дійсності і бути достатньою для виконання роботи. Крім наданих вихідних даних, замовник повинен у процесі виконання договору повідомляти інформацію, що стала у подальшому йому відома і яка може вплинути на результат робіт. Тому в договорі має бути чітко визначено обсяг, характер, строки і форми інформації, яку має надавати замовник. При цьому інформація має бути достовірною і достатньо повною для виконання роботи. За достовірність інформації відповідає замовник.

По-третє, прийняти виконані роботи і оплатити їх. Безумовним обов'язком замовника є оплата роботи. Відповідна оплата проводиться за обумовленою в договорі ціною.

Замовник зобов'язаний прийняти виконану роботу і оплатити її вартість. Оплата роботи проводиться відповідно до погодженого кошторису та схвалені замовником інші передбачені договором витрати. В оплату входять встановлені сторонами надбавки (знижки) за дострокове виконання робіт поліпшення техніко-економічних показників, проведення виконавцем варіантних дослідів та інші передбачені договором умови. Здача і прийняття роботи проводиться за спеціально виробленою і погодженою сторонами процедурою. Виконавець повідомляє замовника про виконані окремі етапи чи повністю роботу і подає йому акт здачі-приймання з доданням додатків, зокрема звіту про виконану роботу, комплекту наукової, технічної, конструкторської, технологічної та іншої документації, протоколу комісії з прийняттям дослідних зразків нових виробів (нової техніки) та ін.[ 18; 617 ]

Якщо замовник ухиляється від прийняття виконаної роботи без достатніх для цього підстав, у такому разі виконавець письмово повідомляє його про необхідність прийняти роботу і через місяць після цього попередження має право продати результат виконаної роботи будь-якій третій особі, а одержаний виторг, за врахуванням усіх належних виконавцеві платежів, внести на ім'я замовника. Також виконавець має право скористатися правом на його утримання або стягнути із замовника завдані збитки.

Відповідно замовник наділений такими правами. Замовник передусім має право вимагати передання йому виконаної роботи. За договором на виклнання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт замовник має право використовувати передані йому результати робіт у межах і на умовах, встановлених договором. [ 2; 200 ]

Він також має право вимагати усунення недоліків роботи, які були допущені з вини виконавця. Якщо в договорі було передбачено визнання за замовником права інтелектуальної власності на результати виконаної роботи, якщо ці результати можуть стати її об'єктами, то замовник має право на них.

Сторони можуть визначати у договорі будь-які інші права та обов'язки, аби вони не суперечили чинному законодавству.

Розділ ІІІ. Відповідальність сторін за порушення договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт

Оскільки договір підряду і договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт - це два самостійні цивільно-правові договори, то у них по-різному вирішується питання розподілу ризиків та відповідальності сторін.

Зокрема на відміну від договору підряду ризик випадкової неможливості виконання договору на виконання НД або ДКТР несе замовник. Це означає, що замовник повинен оплатити роботи чи відшкодувати витрати виконавця навіть тоді, коли виконавцем з незалежних від нього обставин не досягнутий очікуваний результат.

Підхід до вирішення цього питання зумовлений тим, що творчий характер виконуваних робіт підвищує вірогідність отримання негативного результату чи неотримання його взагалі. Відповідно, у протилежному випадку виконавець був би змушений використовувати традиційний підхід до вирішення питання, для якого характерний менший ризик. Таким чином, покладення ризику на замовника відповідає інтересам як виконавця, так і замовника.[ 8; 265 ]

На відміну від договору підряду, договір на виконання НД або ДКТР вважається виконаним тоді, коли експерементально чи теоретично доведена неможливість вирішення поставленого завдання, тобто отримано негативний результат. [ 19; 398 ]

Покладення ризику випадкової неможливості виконання договору на замовника обмежено правилами стосовно наслідків недосягнення очікуваних результатів. Різний ступінь творчості науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт має значення при вирішенні питання стосовно ситуації, що виникає при неможливості виконання. Тому слід звернути увагу, що існує принципова різниця щодо розподілу ризику не лише у порівнянні з договором підряду, а й у середині договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Цей договір включає два досить тісно пов'язаних між собою договори : договір на виконання науково-дослідних робіт і договір на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт, а тому він може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Якщо у ході науково-дослідних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що не залежать від виконавця, замовник зобов'язаний оплатити роботи, проведені до виявлення неможливості отримати передбачені договором результати, але не вище відповідної частини ціни робіт, визначеної договором (ч.1 ст. 899 ЦК ).

Якщо під час виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що виникли не з вини виконавця, замовник зобов'язаний відшкодувати витрати виконавця (ч.2 ст. 899 ЦК ).

При застосуванні ч.1 ст. 899 ЦК обставинами, які не залежать від виконавця, є обставини, які відповідно до законодавства і договору виконавець не зобов'язаний усувати, тобто, виконавець взагалі не несе відповідного обов'язку. Але такі обставини не встановлюються ні законом, ні договором, а із покладення на виконавця обов'язку передати результати робіт випливає обов'язок виконавця усувати будь-які обставини, що перешкоджають досягненню результата. Розглядаючи ч.2 ст. 899 ЦК неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що виникли не з вини виконавця, має місце, коли ці обставини виникли внаслідок : непереборної сили, винних дій чи бездіяльності, простого випадку - неможливість досягнення результату, внаслідок існуючого світового рівня науки.[ 11; 362 ]

Таким чином, у випадку неможливості виконання договору матеріальні наслідки для замовника різні. За негативний результат науково-дослідних робіт він зобов'язаний пропорційно оплатити виконані роботи, а дослідно- конструкторських та технологічних робіт - відшкодувати лише фактичні

витрати виконавця.

У підрядних договорах ризик випадкової неможливості передати замовникові готовий результат роботи лежить на підрядчикові - немає результату, немає оплати.[ 9; 207 ]

Своєрідно в законодавстві відповідальність за порушення договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

По-перше, така відповідальність встановлена лише стосовно виконавця договору (підрядника). Відповідно до ч.1 ст. 900 ЦК виконавець відповідає перед замовником за порушення договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.