При встановленні місцезнаходження підозрюваного, який переховувався від органів досудового розслідування, службові особи оперативних підрозділів вживають заходів щодо його затримання та доставлення до місця, де здійснюється кримінальне провадження.

Слідчими ситуаціями на момент порушення кримінальної справи є наступні:

1. Особа або особи, які надавали допомогу у незаконному переправленні осіб через державний кордон або спроби такого переправлення (діями, порадами, вказівками, надавали для перевезення осіб транспортні засоби або приміщення, безпосередньо являлись провідниками нелегальних мігрантів) затримані на місці події, їх особи відомі або невідомі, є свідки, організатор переправлення невідомий.

2. Під час розслідування незаконного переправлення осіб через державний кордон України залежно від того, яка слідча ситуація склалася на початковому етапі розслідування, для перевірки висунутих версій слідчий визначає черговість проведення слідчих дій і оперативно-розшукових заходів.

Однією із особливостей при розслідуванні даного злочину є встановлення істини, тобто з'ясування усіх обставин злочинної події. Встановлення об'єктивної істини відбувається шляхом побудови слідчих версій різного роду і значимості.

З метою перевірки слідчих версій, швидкого та повного розслідування кримінальної справи, закріплення доказової інформації необхідно провести невідкладні слідчі дії, оперативно-розшукові заходи та інші можливі дії з метою встановлення ознак злочину та особи, яка його вчинила.

Початковою слідчою дією є огляд місця події та допит свідків. У даній ситуації при наявності достатніх даних про причетність тієї чи іншої особи до скоєння злочину проводиться її затримання у якості підозрюваного. Далі проводиться огляд її речей і документів, допит та пред'явлення підозрюваної особи для впізнання свідкам. За необхідністю, можуть бути також проведені відтворення обстановки та обставин події, очна ставка, обшук та виїмка, освідування.

Якщо в ході оперативно-розшукової діяльності даної справи буде встановлено причетність до скоєння злочину інших осіб, проводиться їх розшук і затримання.

Планування розслідування не зводиться тільки до складання плану розслідування, це частина великої роботи по розкриттю і розслідуванню злочинів. Тому воно застосовується у слідчій практиці, оперативно-розшуковій, експертній діяльності.

Планування розслідування даного злочину складається з:

1) визначення задач розслідування з урахуванням вчиненого злочину;

2) побудови (висунення) слідчих версій;

3) аналізу версій та визначення обставин (питань), які необхідно встановити;

4) визначення слідчих дій, оперативних засобів та інших перевірочних та профілактичних заходів, необхідних для встановлення намічених обставин;

5) вибору конкретних виконавців і строків виконання.

Важливим засобом планування являється складання письмового плану розслідування по справі. Однак, це не являється обов'язковим для кожної справи і залежить від складності останньої і досвіду дізнавача.

План розслідування кримінальної справи № порушеної за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України

Стислий зміст справи

Слідчі версії

Обставини, що підлягають встановленню

Слідчі дії та оперативно-розшукові заходи

Термін

виконання

Виконавець

Примітки

1

2

3

4

5

6

Обставини, що підлягають встановленню:

1. Встановити фактичне місце перебування Хамаза та забезпечити його прибуття до слідчого для проведення слідчих дій;

2. У разі не встановлення фактичного місця перебування Хамаза, доручити оперативному підрозділу негайно розпочати пошук злочинця.

3. Допитати як свідка земляків Хамаза у яких тимчасово проживала громадянка Денисюк.

4. Допитати як свідка фотографа який робив фото на закордонний паспорт гр.. Денисюк.

5. Допитати як свідка громадянку України Денисюк про обставини даної справи.

3. Допит проводиться з метою одержання свідчень від підозрюваних, тобто осіб, які безпосередньо організували та здійснили незаконне переправлення осіб, а також широкого кола свідків. Тактика допиту при розслідуванні незаконного переправлення осіб через державний кордон України відображається в його загальних положеннях. Особливість цієї слідчої дії полягає насамперед у предметі допиту, колі осіб, що можуть бути в справі підозрюваними (обвинуваченими), свідками, у способах їхнього виявлення, послідовності проведення допиту.

Як свідки в даній справі можуть бути допитані такі особи: 1) мігрант; 2) очевидці події; 3) особи, які затримували нелегальну мігрантку; державного кордону; 4) особи, які знайомі з підозрюваним.

При розслідуванні злочину, при незаконному переправленні осіб через державний кордон України, виникає потреба в допиті свідків.

Допит свідка розпочинається зі встановлення особи та з'ясування анкетних даних. Слідчий повідомляє свідка, у якій справі він викликаний, і попереджає про обов'язок розповісти все відоме йому в справі, а також про кримінальну відповідальність за відмову дати показання й за дачу завідомо неправдивих показань (ст. 224 КПК України). Згідно з кримінально-процесуальним законодавством (ст. 225 КПК України) свідок викликається до слідчого повісткою, допитується в місці провадження досудового слідства (у разі необхідності - у місці його перебування).

План допиту

Підготовчі дії:

1. Вивчення матеріалів кримінальної справи, ознайомленні з оперативно-розшуковими даними, збиранні відомостей про особу допитуваного.

2. Вивчення соціально-психологічної характеристики допитуваного, яка складається з даних про його характер, темперамент, рівень інтелекту, спосіб мислення, схильність до референтної групи, спосіб життя, виховання в сім'ї тощо. (залучення спеціаліста психолога).

3. Прогноз поведінки підозрюваного на допиті, також можливість виникнення різних ситуацій допиту та їх зміни під час його проведення.

4. Прогнозування можливих реакцій допитуваного на той чи інший доказ та можливі зміни лінії поведінки слідчого в процесі допиту.

5. Прогнозує варіанти відповідей, які може дати допитуваний на поставлені йому запитання, і визначення відповідної тактики.

№ п/п

Обставини, що підлягають з'ясуванню

Наявні в справі матеріали

Запитання допитуваному

Тактичні прийоми

1.

Анкетно-біографічні дані

1. Прізвище, Ім'я, по батькові;

Дата народження.

Місце народження.

Місце проживання

Громадянство:

Освіта.

Сімейний стан, склад сім'ї.

Місце роботи або навчання, посада.

Відношення до військового обов'язку.

Наявність судимості.

11. Інші дані про особу підозрюваного (наявність урядових нагород, стан здоров'я, травми, стан органів зору та слуху).

- роз'яснення допитуваному суті його процесуального становища;

- демонстрація перспектив ситуації, що склалася;

- роз'яснення значення щиросердості розкаяння, інших пом'якшуючих обставин;

- використання позитивної оцінки окремих якостей особи допитуваного

2.

З'ясування фактів вчиненого діяння

У формі вільної розповіді.

3.

З'ясування детальних обставин та додаткової інформації, що характеризує особистість - підозрюваного.

- Чи притягалася до адмін. відповідальності.

- Хто знав та хто допомагав виготовляти закордонний паспорт.

- пред'явлення письмових та речових доказів;

- постановка нагадуючи запитань;

- повідомлення суперечностей у показаннях;

- оголошення показань інших осіб;

- роз'яснення суті наслідків вчиненого злочину.

Слідчий

Під час допиту необхідно з'ясувати такі питання:

1. Які документи оформлювалися для в'їзду в Україну або транзиту через її територію?

2.Чи знайомий він з підозрюваним? Де, коли, за яких обставин відбулося знайомство? Що йому відомо про осіб, які організовували незаконне переправлення осіб через державний кордон України?

3. Як встановлювався контакт між ним та організаторами незаконного переправлення осіб через державний кордон: листування, звичайний телефон, мобільний телефон, електронна пошта?

4. Який характер взаємовідносин з підозрюваним?

5. До кого він звертався с проханням виготовити документи?

6. Хто займався виготовленням цих документів?

7. Хто сприяв в'їзду в Україну, перебуванню на її території або транзиту через країну?

8. Це була одна особа або декілька, у чому виявилося сприяння?

9. Хто здійснював їх переправлення, куди й до кого прямували?

10. Коли, у якому місці (у якому пункті пропуску), з якою метою, у який спосіб перетинався кордон?

11.Чи робилися раніше спроби перетинання кордону?

12. Яку суму й кому віна заплатила за перетинання кордону?

13. У якому приміщенні та протягом якого часу віна перебувала на території України? Хто надав житло, їжу?

14.Скільки осіб збиралося перетинати кордон?

15. Які технічні засоби використовувались при перетинанні кордону, кому вони належали?

16.Чи використовувався транспортний засіб? Який саме та кому він належав?

При затриманні підозрюваного його також необхідно допитати.

Допит підозрюваного в справах про незаконне переправлення осіб через державний кордон України є однією з найважливіших першочергових слідчих дій, оскільки він проводиться негайно після затримання підозрюваного або не пізніше 24 годин після затримання (ст. 224 КПК України). Це має велике тактичне значення, оскільки особа, яка підозрюється у вчиненні злочину на момент затримання, перебуває в певному психологічному розгубленні й не встигла визначити лінію своєї поведінки, продумати пояснення.

При допиті підозрюваного слід з'ясувати такі питання:

1. Як здійснювалося (у який спосіб) переправлення осіб через державний кордон України?

2. З ким була досягнута домовленість про переправлення осіб через державний кордон?

3.Чи має підозрюваний приятельські, ділові зв'язки з працівниками митних органів, якщо так, то які й з ким?

4. Який склад злочинної групи, розподіл ролей між її учасниками.

5.Скільки осіб брали участь у переправленні осіб, роль кожного з них?

6. Хто, де і коли зустрічав мігрантів?

7. Протягом якого часу здійснюється незаконне переправлення осіб через державний кордон України?

8.Чи знайомий він з незаконними мігрантами?

9. Як виходили на контакт із мігрантами, хто їх «поставляв»?

10.Чи здійснювалося документальне оформлення переправлення осіб через державний кордон (виготовлення фальшивих паспортів, віз)?

11. Хто займався виготовленням фальшивих документів?

12. Хто надавав квартиру для тимчасового проживання мігрантів?

13. Як здійснювалася оплата за незаконне переправлення осіб?

14. Хто надавав транспортні засоби для перевезення мігрантів?

5. При розслідуванні незаконного переправлення осіб через державний кордон можуть виникнути ситуації коли необхідно провести трасологічну експертизу або експертизу паспортних документів. Експертиза - це процесуальний засіб отримання доказів, сутність якого полягає у досліджені особою, яка володіє спеціальними знаннями, за постановою дізнавача різноманітних матеріалів, виробів та речовин, а також предметів та документів, а також інших матеріальних обєктів з метою встановлення фактичних даних котрі мають значення для справи.