Документи як предмет злочинів. Способи укладення трудового договору

Експертиза документів розподіляється на почеркознавчу та техніко - криміналістичне дослідження документів, відтисків печаток, штампів, тощо. У виняткових випадках може проводитися експертиза з метою встановлення відповідності особи зображеної на фотокартці паспортного документу і зовнішності наявної особи.

Задача 2

Умова: Військовослужбовець строкової служби, механік засекречувальної апаратури зв'язку Сташко В.Х., згідно з агентурними даними, викрав декілька цілком таємних ключових документів, з якими працював по службі та які складають державну таємницю. Знайти викрадені та сховані Сташко документи в результаті оперативно-розшукових заходів не вдалося. Даних про наявність у Сташко зрадницьких намірів не отримано. В цей день Сташко, звільнений з військової служби, за 20 хвили до того, як покинути територію військової частини, пішов у ліс, де витягнув із схованки та переклав у кишеню шинелі невеликий пакунок, у якому, з більшою долею вірогідності і знаходяться викрадені ним таємні документи. Ці дії Сташко вдалося негласно зафіксувати на відеоплівку.

Завдання:

а) Чи є підстави для порушення кримінальної справи та за якою статтею Кримінального кодексу України та з посиланнями на які статті КПК України? Якщо ні, то обґрунтуйте ці рішення.

б) Висуньте та обґрунтуйте слідчі версії.

в) Визначте, які першочергові слідчі дії та оперативно-розшукові заходи необхідно провести та складіть план розслідування справи.

г) Складіть протокол однієї із слідчих дій, яка на Ваш погляд, повинна бути проведена для розслідування даного випадку.

Відповідь: а) Згідно до вимог ст.214 Кримінального процесуального кодексу України до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин з моменту їх надходження вносяться всі заяви та повідомлення про кримінальне правопорушення. Факт реєстрації заяви чи повідомлення в ЄРДР зобов'язує розпочати досудове розслідування. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Потерпілий та заявник мають право на отримання документу, що засвідчує отримання та реєстрацію їх заяви в ЄРДР. Відмінність норм діючого Кримінального процесуального кодексу України від попереднього КПК України 1960 року в питанні розгляду заяв про злочини, полягає у відсутності в новому КПК України стадії порушення кримінальної справи, коли уповноважений орган приймав одне з 3-х рішень: про відмову в порушенні кримінальної справи, порушення кримінальної справи чи спрямуванню заяви за належністю. За нормами діючого КПК України всі заяви про кримінальне правопорушення одразу вносяться до ЄРДР. В той же час треба зазначити, що не всі заяви, які надходять до прокуратури чи органів внутрішніх справ містять повідомлення про кримінальне правопорушення, такі заяви також обов'язково реєструються в органах, що їх отримали та розглядуються у відповідності до ЗУ «Про звернення громадян».

Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, проводиться з дотриманням вимог Конституції України, законів України від 21.01.1994 «Про державну таємницю», від 02.10.1992 «Про інформацію», постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 № 1561-12 «Про затвердження порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», міжнародних договорах та інших нормативно-правових актів. Оперативно-розшукові заходи щодо охорони державної таємниці здійснюються відповідно до Закону України від 18.02.1992 «Про оперативно-розшукову діяльність».

В даному випадку підозрюваному Сташко В.Х. зобов'язані повідомити про підозру, але тільки у разі наявності достатніх доказів для підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення (ст.. 276 КПК України «Випадки повідомлення про підозру»). Стаття 276 КПК передбачає також ще дві підстави для цього - затримання особи на місці скоєння кримінального правопорушення або безпосередньо після його вчинення й обрання запобіжного заходу.

Суб'єктом злочину є особа, якій відомості, що становлять державну таємницю, буди довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків. Така визнається особа, що мас відповідний допуск (першої, другої або третьої форм) до державної таємниці, наданий відповідно до законодавства України. Для кваліфікації злочину не має значення, були такі відомості довірені вказаній особі (надані за реєстром, іншим обліковим документом) чи стали відомі за інших обставин (за специфікою служби певні відомості, що становлять державну таємницю, можуть стати відомі такій особі і випадково).

Військовослужбовці та військовозобов'язані під час проходження ними зборів за втрату документів, матеріалів, що містять державну таємницю у сфері оборони, або предметів, відомості про які становлять державну таємницю у будь-якій сфері, несуть відповідальність за ч. 2 ст. 422 ККУ, а за втрату документів і матеріалів, що містять державну таємницю в інших сферах, - за ст. 329 ККУ.

Суб'єктивна сторона злочину передбачає тільки необережну вину - злочинну самовпевненість або злочинну недбалість. При цьому ставлення до порушення правил поводження з вказаними документами (предметами) може бути й умисним,

Умисне знищення чи приховування документів, що містять державну таємницю, вчинене з метою помсти особі, якій вони були довірені, має кваліфікуватися за ст. 357 ККУ, для кваліфікації цього злочину має істотне значення, чи сталася втрата вказаних матеріальних носіїв секретної інформації (предметів) внаслідок дій або бездіяльності особи, яка здійснювала володіння ними, чи внаслідок умисних дій інших осіб (скажімо, крадіжки документа підлеглим) або їхньої необережності (необережного викидання прибиральницею документа до сміття тощо). Оскільки кримінальна відповідальність базується на принципі суб'єктивного ставлення у вину, відсутність вини особи виключає притягнення її до кримінальної відповідальності. При цьому вина, як і в інших складах злочинів, розглядається окремо стосовно дій і стосовно наслідків.

б) Розслідування крадіжок, документів, які складають державну здійснюється по наступній типовій схемі:

1) перевірка вірогідності і уточнення фактичних даних, що стали підставою для порушення кримінальної справи;

2) встановлення безпосередніх причин цих фактичних даних та з'ясування інших обставин (причин і обставин утворення нестачі або залишків і їхні викриття; засобів підробки документів і обставин їхнього виявлення, прийомів використання їх для досягнення злочинної мети);

3) побудова версій про невиясненні обставини;

4) побудова версій про винну особу, мотиви і мета її дій і т.д.

В результаті первісних дій звичайно вдається уточнити і доповнити фактичні дані, що є при порушенні кримінальної справи, перевірити їхню вірогідність, зібрати достатньо просторий доказовий матеріал, що дозволить сконструювати більш-менш вичерпне коло версій і скласти розвернутий план розслідування.

Підлягають обов'язковому висуванню і перевірці також версії, що випливають з пояснень особи, відповідального за майно, якого не вистачає.

Розслідування повинно виявити, чи є в дійсності ці наслідки (в тій або іншій сукупності) і в залежності від цього версія підтвердиться або відпадє. Аналогічним шляхом перевіряються і інші версії. Зрозуміло, встановлення істини виявляється значно ближче, якщо винний став на шлях щиросердечного зізнання.

в) Відповідно до частини 2 статті 38 КПК України, досудове розслідування здійснюють слідчі того чи іншого органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою. Крім того, згідно пункту 3 частини 1 статті 40 КПК України, слідчий уповноважений доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.

При реалізації плану розслідування у кримінальній справі не можна обійтись без планування окремих слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. Цей процес включає:

а) отримання вихідної інформації;

б) формулювання завдань, що підлягають вирішенню;

в) встановлення послідовності вирішення окремих завдань;

г) вибір тактичних прийомів, що повинні забезпечувати успішне вирішення поставлених завдань;

д) визначення комплексу необхідних технічних засобів;

е) вирішення питання про використання оперативні сил, засобів і даних, отриманих негласним шляхом;

ж) встановлення кола учасників слідчого дії або оперативно-розшукового заходу та їх функцій;

з) уточнення часу і місця дії виробництва наміченого;

і) складення плану виробництва слідчої дії або оперативно-розшукового заходу.

Так, у плані передбачаються допиту обставини, що підлягають з'ясуванню; формулюються запитання, які повинні бути поставлені допитуваного по кожному з цих обставин. Якщо на допиті передбачається використовувати матеріали справи, указується, яких саме і на якому етапі, в яких цілях. У плані має бути позначена час а у необхідних випадках і місце допиту.

Підозрювані й обвинувачені допитуються в ході слідства неодноразово, тому в планах визначається загальна тактична лінія, спрямована на отримання правдивих показань, послідовність і спосіб з'ясування всіх обставин і епізодів злочину.

Важливу роль відіграє план при проведенні складних слідчих дій, що потребують залучення декількох учасників, використання технічних засобів. До числа таких дій часто потрапляє слідчий експеримент.

Особливості планування в залежності від слідчої ситуації. Слідча ситуація обумовлюється сукупністю обставин, що склалися на визначений час розслідування і впливають на програму дій. У кожному разі вона індивідуальна, проте криміналістична тактика, на основі вивчення практики, виділяє і типові слідчі ситуації.

Аналіз таких ситуацій дає змогу запропонувати слідчому комплекс ефективних дій (програму) для вирішення завдань розслідування у подібних умовах. Така програма не позбавляє від необхідності план складати розслідування у справі, проте істотно полегшує цей процес, бо слідчий уже має загальною схемою майбутніх дій. Йому залишається лише конкретизувати схему.

Серед способів збирання доказів слідчі (розшукові) дії мають найбільшу питому вагу. Відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання доказів або перевірку вже отриманих доказів у кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 2. ст. 223 КПК).

ПЛАН

слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 01-0000

В провадженні слідчого відділу Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 01-0000 від 19.11.2012 відносно Сташко В.Х. за ст. 422 ч. 2 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 19.11.2012, приблизно в 13.20. знаходячись у лісі неподалік від військової частини, співробітниками міліції був затриманий гр. Сташко В.Х., у якого під час поверхневого огляду було виявлено та вилучено пакунок з документами.

З метою всебічного, повного та неупередженого розслідування по даному кримінальному провадженню необхідно провести наступні заходи:

1. Призначити експертизу по вилученій у підозрюваного Сташко В.Х. речовині

2. Внести клопотання слідчому судді для обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного Сташко В.Х.;

3. Повідомити підозрюваному Сташко В.Х. про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;

4. Допитати підозрюваного Сташко В.Х. з приводу обставин його затримання та незаконного заволодіння документами, які містять державну таємницю;

5. Встановити свідків та очевидців вказаного кримінального правопорушення та допитати їх;

6. Перевірити підозрюваного Сташко В.Х. на причетність до інших кримінальних правопорушень;