Досвід застосування положень Закону Російської Федерації "Про захист прав споживачів"

У будь-якому випадку покупець не має права вимагати заміни нерухомого майна (стаття 557 Цивільного кодексу Російської Федерації). Відносини між забезпечуючими організаціями і абонентами - громадянами по енергопостачанню, а також на підставі статті 548 Цивільного кодексу Російської Федерації відношення, пов'язані з постачанням тепловою енергією, газом, водою і іншими товарами через приєднану мережу, регулюються параграфом 6 розділу 30 Цивільного кодексу Російської Федерації, якщо інше не встановлене законом, іншими правовими актами або не витікає з істоти зобов'язання. До вказаних відносин з участю споживачів - громадян застосовуються також норми Закону РФ "О защите прав потребителей" і прийнятих відповідно до нього інших правових актів в частині, що не суперечить Цивільному кодексу Російської Федерації. При вживанні положень Закону РФ "О защите прав потребителей" в частині, що стосується відповідальності продавця за невиконання і неналежне виконання зобов'язань за договором купівлі - продажі, необхідно враховувати, що Цивільним кодексом Російської Федерації встановлена обмежена відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором енергопостачання. Сторона, що порушила зобов'язання, зобов'язана відшкодувати заподіяний цим тільки реальний збиток (стаття 547 Цивільного кодексу Російської Федерації). Крім того, пунктом 2 статті 542 Цивільного кодексу Російської Федерації передбачено, що у разі порушення енергозабезпечуючою організацією вимог, що пред'являються до якості енергії, абонент має право відмовитися від оплати такої енергії. В цей час Урядом Російської Федерації затверджений ряд правил продажу товарів. Наприклад, Ухвала "Про затвердження правил продажу громадянам товарів тривалого користування в кредит " від 9 вересня 1993 г.№ 895. Дані Правила регулюють порядок продажу громадянам товарів тривалого користування в кредит (з розстрочкою платежу) в підприємствах роздрібної торгівлі незалежно від форми власності і відомчої приналежності. До товарів тривалого користування відносяться непродовольчі товари, що мають тривалі терміни служби (придатності). Діє Зразковий перелік товарів тривалого користування, що рекомендуються для продажу громадянам в кредит. Він включає наступні види товарів: радіотовари, електропобутові товари, музичні інструменти, кінофотоаппаратура, меблі, садові будиночки, стандартні будинки з комплектами деталей до них, тканини, одяг, взуття, килимові вироби, вироби з тюля та гардин, вироби з кришталя, фарфору, фаянсу, хутряні вироби, транспортні засоби, технічні засоби і устаткування, що використовується в особистих і фермерських (селянських) господарствах. Продаж товарів в кредит проводиться: в підприємствах роздрібної торгівлі, що відносяться до державної і муніципальної власності, перелік яких затверджується в порядку, визначуваному відповідними органами виконавської влади; в підприємствах роздрібної торгівлі, що відносяться до власності громадян, юридичних осіб, суспільних об'єднань (організацій), спільних підприємств, іноземних громадян, іноземних юридичних осіб, відповідно до статутів цих підприємств і виданими їм ліцензій. Продаж товарів проводиться за цінами, діючими на день продажу. Подальша зміна цін на продані в кредит товари не спричиняє за собою перерахунку. Покупець, який придбає товар в кредит, користується тими ж правами, що і при покупці товарів в роздрібній торговій мережі за готівковий розрахунок, відповідно до Закону Російської Федерації "О защите прав потребителей". Продаж товарів в кредит здійснюється відповідно до переліків товарів тривалого користування, що продаються в кредит. Вказані переліки визначаються підприємствами торгівлі і вивішуються в торговому залі для інформації покупців. Передача покупцям придбаних ними в кредит товарів проводиться при оплаті не менше 20 відсотків, а товарів за ціною, що перевищує дванадцятиразовий встановлений законодавством Російської Федерації розмір мінімальної місячної оплати праці, - не менше 40 відсотків їх вартості. Решта частини вартості товарів оплачується покупцями в строк від 6 місяців до 3 років, а товарів за ціною, що перевищує дванадцятиразовий встановлений законодавством Російської Федерації розмір мінімальної місячної оплати праці, - в строк до 5 років. Для забезпечення захисту прав споживачів органи місцевого самоврядування самостійно формують відповідні структури. Права суспільних об'єднань споживачів передбачені статтею 45 Закону РФ "О защите прав потребителей". Громадяни мають право об'єднуватися на добровільній основі в суспільні об'єднання споживачів, які здійснюють свою діяльність відповідно до Федерального закону "Про суспільні об'єднання" і їх статутів. Суспільні об'єднання споживачів у випадках, передбачених статутами вказаних об'єднань , мають право: брати участь в розробці вимог до безпеки товарів, а також стандартів, що встановлюють обов'язкові вимоги в цій області, проектів законів і інших правових актів Російської Федерації, регулюючих відносини в області захисту прав споживачів; проводити незалежну експертизу якості і безпеки товарів ; перевіряти дотримання прав споживачів і правил торгового, побутового і інших видів обслуговування споживачів, брати участь за дорученням споживачів при проведенні експертиз по фактах порушення прав споживачів; вносити до федеральних органів виконавської влади, організації пропозиції про заходи по підвищенню якості товарів, зняттю з виробництва, вилученню з обороту товарів небезпечних для життя, здоров'я, майна споживачів і навколишнього середовища; брати участь спільно з федеральними органами виконавської влади в здійсненні контролю за вживанням регульованих цін; вносити до органів прокуратури і федеральних органів виконавської влади матеріали про залучення до відповідальності осіб, винних у випуску і реалізації товарів, не відповідних встановленим вимогам до безпеки і якості товарів, а також в порушенні прав споживачів, встановлених законами або іншими правовими актами Російської Федерації; звертатися до органів прокуратури з проханнями принести протести про визнання недійсними актів федеральних органів виконавської влади, актів органів виконавської влади суб'єктів Російської Федерації і актів органів місцевого самоврядування, що суперечать Закону РФ "О защите прав потребителей" передбачає обов'язки виготівника за поданням інформації федеральному антимонопольному органу. Виготівник зобов'язаний на вимогу федерального антимонопольного органу надавати у встановлений їм термін достовірні документи, пояснення в письмовій і усній формах і іншу інформацію, необхідну для здійснення федеральним антимонопольним органом повноважень, передбачених справжнім Законом. Закон РФ "О защите прав потребителей" надає ряд повноважень органам виконавської влади здійснюючим контроль за якістю і безпекою товарів. Висновки Таким чином, інтереси споживача в різних сферах: купівлі-продажу, надання послуг, захищаються на підставі Закону РФ "Про захист прав споживача", за допомогою системи сертифікації товарів, що забезпечує на даному етапі захист здоров'я споживача і гарантує якість певних груп товарів та послуг. Для досягнення статутних цілей Суспільство захисту прав споживачів відповідно до Закону про захист прав споживачів проводить контроль і захист прав споживача у випадках їх порушення. Закон РФ "Про захист прав споживача" широко застосовується в сучасному суспільстві. Виходячи з положень даного Закону, проводиться ліцензування і сертифікація товарів і послуг, приймаються норми взаємостосунків в різних областях надання послуг. Даний норматив стає базовим для того, щоб запобігти наданню неякісних послуг, шахрайству. Література 1. Закон РФ "О защите прав потребителей" от 7.02.2008г. №2300-1 2. Селезнев В.В. Как защищать свои права потребителя. Х.: Одиссей, 2006. - 496с. 3. Закон Російської Федерації "0 лицензировании отдельных видов деятельности" от 25.09.2008 года. № 158-ФЗ.//Российская газета от 03.10.08г.№ 188. 4. Указ Президента Російської Федерації "О государственном комитете Российской Федерации по антимонопольной политике и поддержке новых экономических структур от 24.08.2002 года N 915.//Российская газета от 15.07.2007.№ 134. 5. Правила по проведению сертификации в Российской Федерации Утверждены постановлением Госстандарта РФ от 16.02.2004 года .№ 3. Зарегистрированы в Министерстве юстиции РФ 21.03.2004 года. № 521.//Российские вести от 30.03.94. № 56. 6. Приказ ГКАП "Об утверждении положения о территориальном управлении государственного комитета Российской Федерации по антимонопольной политике и поддержке новых экономических структур" от 13.11.2005 года № 146 //Российская газета от 17.11.05. № 218. 7. Блохин О.Ю. Некоторые вопросы реализации и защиты субъективных прав потребителей. //Правоведение 1996 год. № 2 Стр. 43-46. 8. Петров М. Правовые аспекты о защите прав потребителей. //Российская юстиция 2004 год № 2 Стр.28-30. 9. Практика Саратовских судов. 1998 год. 10. Право потребителя. //Социальная защита Москва 2007 год. Выпуск № 13