У розпорядженні чергових оперативних груп є автомобілі забезпечені всіма необхідними засобами для роботи на місці події. Слідчий повинен мати в постійній готовності індивідуальний набір науково-технічних засобів, поповнювати і розширювати комплекти, що є у нього. У процесі огляду слідчому буває необхідна допомога різних спеціалістів, вибір яких визначається особливостями конкретного випадку. Огляді трупа у відповідності з ч.1 ст.192 КПК України слідчий проводить з участю судово-медичного експерта. Коли неможливо викликати судово-медичного експерта, то запрошується найближчий лікар [1, ст. 192]. Данні фахівці повинні бути поінформованими слідчим про характер події, з тим щоб вони могли прибути з необхідними засобами чи інструментами.

Огляд місця події продовжується іноді годинами в найнесприятливіших умовах. Тому слідчий повинен мати і особисту екіпіровку для відповідногї пори року і по часових умовах.

Після отримання повідомлення про виявлення трупа, слідчому необхідно:

1) вияснити можливий більше докладний обсяг відомостей про те, що сталося, а саме: що сталося, де, коли, хто постраждав, кому належить тіло, хто і коли його виявив, кому повідомлено про це, що діється на даний момент на місці події, хто із співробітників органів внутрішніх справ або посадових осіб знаходиться на місці події;

2) прийняти заходи по охороні місця виявлення трупа (дати вказівки співробітникам органів внутрішніх справ, які знаходяться на місці події або в районі або в районі його знаходження чи працівникам охорони на підприємствах та установах, організувати охорону місця виявлення трупа тощо);

3) запросити учасників огляду місця події: понятих (при запрошенні понятих, які повинні бути не випадковими і не зацікавленими в результаті справи,що розслідується; поняті також повинні бути підібрані таким чином, щоб вони могли нормально сприймати таку неординарну обстановку (наприклад при виявленні розчленованого трупа чи трупа з явними ознаками розкладання); нарешті поняті повинні володіти нормальним зором, слухом і відчуттям запаху); спеціалістів визначених галузей знань (спеціалістів криміналіста або в галузі судової медицини тощо); працівники міліції (дільничного інспектора, працівників оперативно-розшукової служби, кінолога з пошуковою собакою тощо); для участі огляду місця події слідчим, в окремих випадках, можуть бути запрошені підозрювані, потерпілі, свідки;

4) перевірити самому чи доручити спеціалісту-криміналісту готовність комплекту техніко криміналістичних засобів;

5) повідомити начальнику слідчого відділу чи прокуратуру про наступній виїзд на місце події, узгодити з ними склад оперативно-слідчої групи і забезпеченість її транспортними засобами для виїзду на місце події. Особлива увага слідчим повинна бути приділена питанням забезпечення транспортом, необхідним як для виїзду оперативно-слідчої групи на місце події у тих випадках коли це місце події знаходиться на значній відстані так і у тих випадках коли буде необхідне транспортування знайденого трупа. Також слідчий повинен потурбуватися про запрошення осіб, які будуть здійснювати завантаження трупа у транспортний засіб - ці особи не повинні бути випадковими. Практика свідчить, що нерідко участь у такому завантаженні беруть особи, які вчинили цей злочин, а потім знаходяться поряд з місцем події, спостерігали за проведенням огляду чи приймали активну участь в ньому за запрошенням слідчого. В проведенні наступних слідчих дій цей факт може заплутати слідство, наприклад коли буде встановлена визначена належність слідів рук чи крові, виявлених на тих чи інших криміналістичних об'єктах місця події, які були залишені особами, що допомагали слідчому і які зможуть завжди зробити посилання на те, що ті чи інші сліди були залишені ними при виконанні визначеної допомоги за запрошенням слідчого (наприклад, вони можуть заявити, що сліди їх крові залишилися на одязі трупа в результаті поранення руки при його завантаженні тощо), а в дійсності вони були залишені ними при вчинені даного злочину. [28, 5-6].

Після прибуття на місце події слідчий проводить наступні дії по підготовці до огляду:

1) перевіряє виконання даних їм вказівок про охорону місця події, надання допомоги постраждалим і забезпечення безпеки людей, а також інших доручень і у разі потреби приймає додаткові заходи;

2) видаляє з місця події всіх осіб, за винятком учасників огляду, і приймає заходи до попередження появи при огляді сторонніх;

3) з'ясовує, які заходи прийняті працівниками міліції до прибуття

слідчого з метою з'ясування обставин події. У працівників міліції, що прибули раніше, а також інших осіб з'ясовує, хто і за яких обставин виявив тіло, які зміни відбулися на місці події з моменту виявлення і до прибуття слідчого, ким і з якою метою проведені зміни, хто і з якою метою відвідував місце події, що робив і де міг залишити сліди;

4) отримує первинну інформацію: що сталося, що йому передувало, ким воно могло бути здійснене, прикмети можливого злочинця, що він забрав із собою, де міг сховатися, хто ще може розповісти про подію (з доповідей працівників міліції, у результаті опитування осіб, що першими опинилися на місці події, а також інших осіб, які можуть мати відомості про подію). У опитуваних осіб слідчий перевіряє документи, з тим щоб уникнути в подальшому складнощів при виклику їх як свідків; допитує потерпілих, свідків, підозрюваних у випадках, не що терплять зволіканнь, і складає протокол допиту;

5) дає завдання працівникам міліції про проведення оперативно-розшукових заходів і невідкладних дій, використанням службово-розшукової собаки;

6) як вже зазначалося, оглядають місце події у присутності не менше двох понятих. Слідчий може запросити для участі в огляді спеціалістів, не заінтересованих у результатах справи [1, ст.191]. В огляді, який провадить слідчий, може брати участь прокурор, який згідно з ст. 227 Кримінально-процесуальний Кодекс України вправі провадити його і особисто. Тому слідчий перевіряє наявність осіб, запрошених для участі в огляді, і у разі потреби запрошує додаткових осіб; пояснює учасникам огляду його порядок, характер участі в ньому кожного з них, роз'яснює їх права і обов'язки.

Перераховані заходи слідчий повинен проводити особисто, якщо це дозволяє обстановка. Оскільки іноді огляд необхідно провести в максимально короткий термін, частину цих заходів можна доручити працівникам міліції. Про результати вони повинні доповісти слідчому.

Працівникам міліції можуть бути доручені всі заходи щодо проведення огляду, за винятком з'ясування загального характеру того, що відбувся. Цю дію повинен виконувати особисто слідчий. Залучення співробітників міліції до виконання підготовчих дій дозволяє слідчому швидше приступити до безпосереднього огляду.

Перш ніж безпосередньо приступити до огляду, слідчий повинен точніше визначити межі місцевості або приміщення, предмета огляду. Однак, на практиці це не завжди вдається зробити цілком точно, оскільки наперед не можна передбачити, на якій відстані від безпосереднього місця події будуть виявлені сліди або предмети, які можуть стати речовими доказами.

Якого-небудь загального правила в цьому відношенні запропонувати неможливо. Все залежить від конкретної обстановки і тих відомостей, які має в своєму розпорядженні слідчий.

Правильне визначення меж місця, що оглядається, досягається шляхом загального огляду місцевості з урахуванням всіх наявних відомостей, що відносяться до досліджуваної події. Якщо винен затриманий на місці події, то межі огляду зазвичай менш широкі, чим в тих випадках, коли злочинець невідомий. Чим менше слідів знаходиться в центрі місця події (його вузлі), тим більше доводиться розсовувати межі огляду. Після визначення меж огляду слідчий повинен вирішити питання, яким методом він проводитиметься. У поняття методу огляду місця події, як абсолютно відносно вказує А.Н. Васильев, входять: “прийоми (способи) проведення огляду в сенсі: а) способів просторового обхвату місця події; напрями руху слідчого при огляді; б) способів дослідження окремих елементів обстановки місця події”.

З погляду обхвату простору, користуються зазвичай двома методами: або суцільним, або вибірковим. При суцільному методі огляду територію розділяють на окремі ділянки з конкретними межами і послідовно оглядають кожну ділянку. Огляд можна проводити рухаючись по спіралі, що розширюється, так, щоб весь час знаходитися в межах безпосередньої видимості (5-15 кроків) вже пройденого шляху

Вибірковим методом оглядається тоді, коли є підстава для припущення, що сліди і речові докази локалізуються в певних пунктах. Наприклад, при автопригодах такі сліди бувають, коли машина здійснює ряд послідовних наїздів. Проведення огляду вибірковим способом зовсім не означає, що решта частини місця події не буде піддана огляду. Вона також оглядається, але не так детально.

При великій території, що підлягає огляду, виникає й інше питання - про напрям руху слідчого. Починаючи огляд, можна йти від центру до периферії або навпаки. В більшості посібників з огляду місця події указується, що, якщо ділянка, яка оглядається має значні розміри або є підстава припускати, що на місці події можуть бути виявлені сліди злочинця, знаряддя злочину, речі, залишені злочинцем, частини трупа і т.д. необхідно оглядати від периферії до центру і, навпаки, від центру до периферії в тому випадку, якщо ділянка, яка підлягає огляду невелика за розмірами. А. Н. Васильєв дещо уточнює це положення. Він вважає, що коли центр місця події достатньо чітко визначений, то слід починати огляд з центру, щоб, визначивши характер події, перейти до огляду решти частини території, поступово її розширюючи. Ця рекомендація є цілком виправданою, оскільки, знаючи характер події і основні риси події, слідчий буде чіткіший уявляти, що шукати і в яких межах розширювати межі огляду. У тих же випадках, коли центр події неясний, А.Н. Васильєв рекомендує починати огляд з периферійних крапок. У всіх випадках, коли територія велика і немає підстав вважати, що сліди будуть знищені, огляд слід починати з того місця, де виявлені ознаки злочину. Наперед визначити кінцеві межі огляду в таких випадках важко. Якщо ділянка невелика і по суті не має ні центру, ні периферії, це питання зазвичай не виникає. Головна умова - щоб огляд проводився чітко по певному плану і ніщо не випало з поля зору слідчого.

Стосовно розглянутих способів огляду в юридичній літературі існує поняття так званого суб'єктивного і об'єктивного огляду. Таке ділення вперше запропонував Ганс Гросс, який писав, що “таких систем може бути дві: суб'єктивна або об'єктивна. Суб'єктивна має місце в тих випадках, коли судовий слідчий оглядатиме і описуватиме окремі предмети в тому вигляді і порядку, в якому він знаходить їх або бачить з місця, звідки він, слідчий, прибув або увійшов - або ж в такому порядку, як повинен був проходити мимо них винен при своєму прибутті і видаленні, а при об'єктивному способі огляд ведеться в порядку природного розташування об'єктів один за одним. Застосована в даному випадку термінологія є в значній мірі умовною.