Електронний діалог - інноваційний напрям еволюції досудового розслідування

Постановка проблеми. Докорінні зміни, що протягом останніх років відбуваються у соціально-політичних, економічних, культурних умовах життя суспільства і держави, актуалізують потребу вдосконалення кримінальної юстиції. Реформування правоохоронних органів (перезавантаження прокуратури, створення антикорупційних органів, реформування МВС), що розпочалося в Україні, спрямоване на побудову принципово нової, прозорої та ефективної системи кримінального переслідування. Водночас новостворені структури необхідно забезпечити інноваційними та ефективними процесуальними процедурами ведення досудового розслідування, очищеними від бюрократичних рудиментів. Нині досудове розслідування, попри впровадження новел Кримінального процесуального кодексу України 2012 року (далі - КПК), залишається недосконалим в умовах інформаційного суспільства, відтак питання реформування електронної складової цього інституту є особливо актуальним.

Метою статті є дослідження інституту досудового розслідування та перспектив його подальшого вдосконалення шляхом переведення в електронний формат.

Виклад основного матеріалу. Досудове розслідування пройшло складний та тривалий процесстановлення. Відповідно до рівня економічного і науково-технічного розвитку та вимог часу вдосконалювалися нормативна база, структура процесу, система контролю, режим фіксації та зберігання матеріалів розслідування та доступу до них.

У період правління царя Хаммурапі (1792-1750 рр. до н.е.) хід процесу фіксувався на глиняних табличках; в Афінській державі (510 р. до н.е. - 322 р. до н.е.) свідчення потерпілого, обвинуваченого, свідків та речові докази запечатувались у спеціальну посудину (скриньку) і в такому вигляді подавалися до суду; в часи Римської держави попереднє провадження (аналог сучасного досудового розслідування) здійснювалось таємно та письмово [4, с. 28-93]; кримінальний процес європейських держав перейняв таємний та письмовий характер римського процесу, формально фіксуючи хід розслідування в письмових процесуальних документах визначеної законом форми. Щодо вітчизняної традиції, то згідно із Статутом кримінального судочинства 1864 року після закінчення попереднього слідства «Бумаги, относящиеся к следствию, сшиваются по порядку времени составления или получения, перенумеровываются, скрепляются по листам и прошнуровываются за печатью следователя» (ст. 481) [9, с. 1]. За радянської доби у частині оформлення процесу збережено фіксацію процесуальних дій на паперових документах з підписами учасників чи печаткою органу, однак, змінено форму, порядок створення і засвідчення документів, введено нові їх види, залучено новий інструментарій (перо - ручка - друкарська машинка).

З набуттям Україною незалежності розпочався новий період розвитку досудового розслідування, який умовно можливо поділити на 3 етапи. Протягом першого етапу (з 1991 до 2001) у кримінальному процесі вже незалежної України продовжував діяти соціалістичний КПК 1960 року. Ця модель процесу є перехідною в рамках трансформації економічної системи від адміністративно-командних відносин до ринкових, що обумовлюється наявністю кримінальної відповідальності за спекуляцію з одночасним існуванням Законів України «Про підприємництво» та «Про сільськогосподарську кооперацію». На другому етапі до законодавства внесено зміни відповідно до розвитку економічних відносин у суспільстві, що створило модель процесу, притаманну державам з ринковою економікою, в рамках Кримінально-процесуального закону, прийнятого ще у соціалістичний період. Третій етап розпочався у 2012 році прийняттям чинного КПК і триває досі. Нинішня модель процесу з точки зору сучасних реалій є чіткою, проте її можна розцінювати як перехідну з точки зору тенденцій використання інформаційних технологій та фіксації розслідування (перехід від паперової форми до електронної).

Як свідчить генезис досліджуваного інституту, на кожному етапі історичного досвіду досудове розслідування нерозривно пов'язане з рівнем розвитку суспільства і державності, культури й економіки, науково-технічним прогресом. Право й економіка еволюціонують як єдина взаємозалежна система. Економічні здобутки у вигляді нових речовин чи механізмів (одночасно товарів) та способів їх придбання спричинили появу нових складів злочинів. Якщо у Стародавньому світі найскладнішими злочинами були крадіжки та вбивства, то нині з'явилися конвер - таційні центри та правопорушення, пов'язані з використанням електронних обчислювальних машин, комп'ютерних систем та мереж. Удосконалення матеріального права та науково-технічний прогрес дали поштовх створенню нових процесуальних процедур. Разом із прийняттям процесуальних кодексів та вдосконаленням криміналістичної науки змінювалися способи фіксації результатів розслідування. Від глиняних таблиць Стародавньої Месопотамії та запечатаних у скриньку матеріалів слідства Афінської держави ми прийшли до сучасних кримінальних проваджень, оформлених на паперових носіях, поєднаних із частковою фіксацією процесу в електронній системі (ЄРДР).

Однак світ не стоїть на місці. Сьогодні існує об'єктивна тенденція нового витка еволюції цивілізації, пов'язаного з появою нових інформаційних та телекомунікаційних технологій. Електронні машини, комп'ютерні програми, електронне спілкування проникли у всі сфери життя суспільства. Звичні речі, як то купівля їжі чи одягу, пошук роботи, замовлення послуг, здійснюються через електронні засоби зв'язку (Інтернет). Електронні мережі, подібно до нейронів, пронизали сучасний світ, утворивши нову нервову систему нашої планети.

Зростання ролі інформаційно-комунікаційної інфраструктури у системі суспільного виробництва обґрунтоване очевидним позитивним досвідом її використання. Інформаційно-комунікаційні системи прискорюють прийняття організаційно-економічних рішень та динамізують виробничі процеси, створюючи нові можливості контролю комунікацій не лише з боку відправника, а й отримувача інформації. Така інтенсифікація обумовлюється перш за все усуненням проміжних ланок між суб'єктами. Зв'язок відіграє усе більш значущу роль, забезпечуючи інформаційні потоки між географічно віддаленими суб'єктами та рознесеними у часі процесами. Відстань і час більше не обмежують доступ до інформації - стратегічного ресурсу суспільства, який визначає рівень розвитку держави, його економічний потенціал [7, с. 7].

Процес модернізації не оминув і кримінальну юстицію - з набранням чинності КПК 2012 року розпочав роботу Єдиний реєстр досудових розслідувань (далі - ЄРДР, Реєстр). У частині впровадження інформаційних технологій стадія досудового розслідування зазнала фундаментального оновлення. Впровадження Реєстру стало спробою об'єднання кримінального процесу та електронної інформаційної системи, на що вказує обов'язкове внесення до ЄРДР основних процесуальних рішень, як то початок розслідування, повідомлення про підозру, зупинення, відновлення, завершення досудового розслідування тощо. Закладену законодавцем ідею інтеграції у кримінальний процес сучасних електронних технологій та елементів інновації ілюструють проведення під час досудового розслідування допиту, впізнання у режимі відеоконференції (ст. 232 КПК); повідомлення у кримінальному провадженні (Глава 6 КПК) та виклик особи до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду (ст. ст. 133, 134 КПК) за допомогою електронної пошти чи по телефону (ст. ст. 135, 136 КПК), а враховуючи практику «Електронного суду» (http://court.gov.ua/ecourt/), також надсиланням судових повісток у вигляді SMS-повідомлень.

Зазначені нововведення ефективніші порівняно з КПК 1960 року, однак процес модернізації досудового розслідування залишається незавершеним. Сучасний кримінальний процес знаходиться на перехідній стадії, для якої характерне паперове провадження з елементами електронного. Таку перехідну модель процесу яскраво ілюструє саме стадія досудового розслідування, початок якої цілком переведено в електронну форму і виражається у витязі - електронному процесуальному документі, сформованому системою автоматично на основі введених відповідною службовою особою даних, тоді як завершення фіксується у процесуальному документі паперового формату - обвинувальному акті.

Наразі необхідно визначити процесуальну природу внесених до Реєстру даних, власне статус цієї інформаційної системи (що законодавчо чітко не врегульований) та напрям подальшого її розвитку і використання у контексті актуальних тенденцій реформування кримінального процесу.

У рамках реалізації ідей електронної демократії та електронного урядування традиційні управлінські процедури поступово трансформуються в електронний формат, оминаючи часові обмеження та паперові носії. Яскравими прикладами є Кабінет електронних сервісів Міністерства юстиції України (https:// kap.minjust.gov.ua/); розділ «Електронні петиції» на офіційному сайті президента України (https://petition. president.gov.ua/); Державна система електронних звернень - єдиний інформаційний веб-ресурс звернень громадян до органів державної влади та органів місцевого самоврядування (http://z.gov.ua/); портал державних послуг https://igov.org.ua/, що вже сьогодні надає в онлайн-режимі електронні послуги реєстрації автомобілів у МРЕВ, отримання довідки про доходи, оформлення субсидії, отримання і заміни закордонного паспорта, багато іншого (доступно 72 послуги онлайн, ще 45 невдовзі з'являться, 384 - у розробці); сплата судового збору в онлайн-режимі через інтер - нет-портал судової влади (http://court.gov.ua/sudytax/) без відвідування банківської установи. Зазначене ілюструє загальну тенденцію до автоматизації інформаційної взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування між собою, з громадянами та суб'єктами господарювання, відтак, відмова від паперових процесуальних документів та перехід до електронної форми кримінального провадження є лише питанням часу. Зрештою, кримінальна юстиція електронного формату є невід'ємною складовою електронної демократії.