Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика засад кримінального провадження

1.1 Поняття засад кримінального провадження

1.2 Класифікація засад кримінального провадження

1.3 Захист у кримінальному процесі

2.1 Поняття, мета та функції захисту

2.2 Сторона захисту

3. Забезпечення права на захист як один з головних принципів кримінального судочинства

3.1 Міжнародно-правове закріплення принципу забезпечення права на захист в кримінальному судочинстві

3.2 Регулювання національним законодавством принципу забезпечення права на захист

Висновок

Список використаної літератури

право захист кримінальне провадження

Вступ

Актуальність даної теми полягає в тому, що в сучасній Україні продовжується складний процес побудови правової держави, відбувається переусвідомлення цінностей та значення багатьох правових інститутів і механізмів. Одним із головних напрямів розвитку вітчизняної правової системи став пріоритет особи, її прав і свобод, що знайшло закріплення в Конституції України. Цей фундаментальний принцип по-новому розставив акценти в розвитку конституційного та усіх інших галузей законодавства, зокрема, законодавства кримінально-процесуального та законодавства про адвокатуру.

Але лише формальне проголошення прав і свобод людини не має суттєвої практичної значущості без наявності правового механізму забезпечення цих прав і свобод, без розвиненої системи конституційних та інших правових, у першу чергу процесуально-правових, гарантій їх реалізації.

У теорії кримінального процесу до проблематики його принципів зверталася значна кількість дослідників. Загальним питанням поняття та системи принципів кримінального процесу присвячені праці О.В. Агутіна, О.В. Гриненка, Ю.М. Грошевого, Т.М. Добровольської, З.Д. Єнікеєва, В.Т. Маляренка, Т.М. Мірошніченко, М.М. Михеєнка, П.І. Репешка, М.С. Строговича, І.В. Тирічева, В.М. Тертишника, Г.І. Чангулі, Р.Х. Якупова та ін.

В роботі детально розглянуті теоретичні та практичні аспекти питання про забезпечення права на захист в кримінальному судочистві, також розглянуто сутність принципу забезпечення підозрюваному, обвинуваченому права на захист та особливості його реалізації у стадії досудового розслідування. Підтримано та додатково обґрунтовано точку зору, що принцип забезпечення права підозрюваного, обвинуваченого на захист має триелементну структуру: особистий захист, професійний захист, офіційний захист.

Об'єктом дослідження є правовідносини, що виникають при реалізації такого спеціального принципу як забезпечення права на захист.

Предметом дослідження є реалізація цього принципу на стадіях кримінального процесу.

Методологічну основу дослідження становить сукупність методів і прийомів наукового пізнання як загальнонаукових (діалектичний, логічний, системний аналіз тощо), так і спеціальних (документального аналізу, порівняльно-правового тощо). Так, діалектичний метод пізнання процесів, що відбуваються під час здійснення функції захисту та забезпечення права на захист у кримінальних справах, дозволяє розглянути їх у розвитку та взаємозв'язку, виявити усталені напрями і закономірності в цілому, системно-структурний підхід застосовувався при визначенні системи суб'єктів захисту у кримінальних справах та зв'язків між ними, соціологічний метод застосований для з'ясування думки фахівців-практиків щодо питання, яке досліджується

Теоретичною основою курсової стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі філософії, філософії права, теорії права, конституційного, кримінального, кримінально-процесуального права та інших галузей в аспекті теми курсової роботи.

Правову базу курсової роботи становлять приписи: Конституції України, Кримінально-процесуального кодексу України, Законів і постанов Верховної Ради України, постанов Кабінету Міністрів України, міжнародно-правових актів, які регулюють суспільні відносини у сфері кримінального судочинства.

Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.

І. Загальна характеристика засад кримінального провадження

1.1 Поняття засад кримінального провадження

Принципи (засади) кримінального процесу - це такі основоположні засади, які закріплено в законі (М.Л. Якуб, Михеєнко М.М. та ін.)

Принципи (засади) кримінального судочинства - це керівні ідеї та відправні начала, які закріплені в законі, а також ті, які не дістали такого закріплення в правових нормах, але випливають з них (П.І. Репешко та ін.).

Принципи (засади) кримінального процесу - це такі положення та керівні ідеї, які не потребують обов'язкового законодавчого закріплення та оформлення (В.М. Савицький, В.Т. Томін та інш.).

Кримінальне судочинство як і будь-яка сфера людської діяльності підкорюється загальним, найбільш вагомим правилам, які, власне, не лише є регуляторами такої діяльності , а й значною мірою виражають її сутність та зміст. Вказані правила у кримінальному процесуальному праві іменують засадами. Їх характерною рисою є те, що вони мають наскрізний характер, а тому певною мірою набувають свого відображення на будь-якій стадії кримінального провадження.Маринів В. Особливості реалізації окремих засад кримінального провадження у судах апеляційної та касаційної інстанції//Право України*:Юрид. Журнал,2013. - №11

Найбільш поширеним у науці кримінально-процесуального права є розуміння принципів як закріплених у законі визначальних, фундаментальних положень щодо закономірностей і найбільш суттєвих властивостей кримінального процесу, які обумовлюють їх значення як засобу для захисту прав людини і громадянина, а також для врегулювання діяльності органів та посадових осіб, які ведуть кримінальний процес. Загальна теорія права визначає принципи як засади, що випливають із ідеї справедливості та свободи, визначають загальну спрямованість і найточніші риси чинної правової системи.

Значення принципів як норм вищого ступеня нормативності полягає перш за все у тому, що кожне рішення правозастосовника, яке приймається за порушення їх вимог, повинно підлягати скасуванню, тобто дотримання принципів є гарантією винесення законних та обґрунтованих рішень, дотримання прав та законних інтересів особи у кримінальному судочинстві. Значну роль вони відіграють у ході подолання прогалин у законодавстві. Будучи ціннісними орієнтирами, принципи використовуються у разі правозастосування за аналогією; вносять упорядкованість при субсидіарному застосуванні норм права (цивільний позов у кримінальному процесі). Крім того, вони є вихідними положеннями для тлумачення окремих норм кримінально-процесуального права. Кримінальний процес : підручник / за ред. Ю. М. Грошевого та О. В, Капліної. - Х.: Право, 2010.- 608 с.

У юриспруденції сформульовані багатоманітні визначення поняття принципу кримінального процесу.

Одні автори під принципами кримінального процесу розуміють юридично оформлені керівні положення, що закріплюють найбільш загальні та істотні властивості кримінального процесу, які виражають його природу і сутність (Н. С. Алексєєв, В. З. Лукашевич).

Інші автори трактують принципи кримінального процесу як закріплені в правових нормах положення, що визначають найбільш важливі сторони і напрямки діяльності органів розслідування, прокуратури і суду, а також зміст всіх інших норм кримінально-процесуального права (М. І. Бажанов, Ю. М. Грошевий).

Треті стверджують, що принципи кримінального процесу - це основні правові положення загального і керівного значення, що виражають природу і сутність процесу (Л. М. Карнеєва, П. А. Лупінська, І. В. Тирічев).

Четверті принципами кримінального процесу називають закріплені в конституційному і процесуальному законодавстві основні правові ідеї, що визначають побудову кримінального процесу, його сутність і демократизм (В. П. Божбєв, К. Ф. Гуценко). Кримінально-процесуальне право України: Підручник / за загальною редакцією Ю. П. Аленіна. - Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. - 816 с.

На сьогоднішній день в галузі українського кримінального судочинства ще недостатньо дослідженими залишаються питання визначення ролі принципів кримінального провадження у механізмі прав забезпечення всіх його учасників як основи правозастосовної практики, особливостей застосування як кожного принципу окремо, так і системи принципів в цілому.

Вагомим внеском у дослідження цієї проблематики є монографічна робота О. Кучинської "Принципи кримінального провадження в механізмі забезпечення прав його учасників", яка стала результатом тривалого комплексного дослідження механізму принципів кримінального провадження у забезпеченні захисту прав всіх його учасників в світлі формування нової теорії кримінального процесу. Авторкою запропоновано наукову працю, в якій репрезентовано принципово нове для кримінального процесуального права визначення системи принципів кримінального провадження, під якою на її погляд слід розуміти як "інтегровану структурно упорядковану сукупність взаємопов'язаних та взаємообумовлених принципів, кожен з яких характеризується змістовною визначеністю, відносною самостійністю та автономністю функціонування, а також можливістю взаємодії один з одним в середині системи та з іншими правовими явищами поза системою з метою забезпечення найбільш оптимального досягнення завдань судочинства (С. 103). Варто відзначити, що дослідником при формулюванні визначення використовується системний підхід, за допомогою якого досить вдало у межах дефініції поєднуються й розуміння про самостійність змісту окремих принципів кримінального процесу, й про їх взаємопов'язаність або, іноді, навіть, по їх взаємообумовленість. Новаторським з точки зору правової науки, взагалі, та теорії кримінального судочинства, зокрема, є висновок О. Кучинської про те, що для створення загальної системи принципів потрібно мати уявлення про цінність та значимість кожного з них як елементу системи, що, в свою чергу, виходячи із особливого значення принципів для правозастосовної практики та формування професійної правосвідомості має бути основою, з якої розпочинається викладення законів. Попелюшко В.О., Лук'янчиков Є.Д. // Часопис Національного університету "Острозька академія". Серія "Право". - 2013. - №1(7)

1.2 Класифікація засад кримінального провадження

Усі засади кримінального процесу тісно пов'язані між собою, взаємно обумовлюють один одного, а тому утворюють систему. В свою чергу, в цій системі можна виокремити засади, що мають однакові ознаки. В процесуальній літературі залежно від певних ознак засади кримінально-процесуального права поділяють на кілька груп.

За юридичною силою джерела, в якому їх закріплено:

- конституційні - в Конституції України (головним чином у розділі 2 та в ст. 129);

- спеціальні (інші) - в інших законах, передусім, у Кримінально-процесуальному кодексі (далі - КПК). Поділ засад процессу на конституційні та спеціальні зовсім не означає, що одні із них (конституційні) є головними, а інші (спеціальні) - другорядними. Всі вони мають у кримінальному процесі однакові юридичну силу і значення.

Залежно від поширеності на функціональні частини кримінально-процесуальної діяльності розрізняють засади:

- обвинувачення (переслідування);

- захисту;

- правосудця (вирішення справи).

Залежно від поширеності на галузі права засади поділяють на:

- загальноправові, тобто ті, що діють у всіх галузях права (наприклад, засада законності), але виявляються з певними особливостями в кримінально- процесуальному праві;