Так, нормативно-правовий акт -- це письмовий документ компетентного органу держави або самого народу, в якому закріплюються встановлені та забезпечувані державою формально обов'язкові правила фізичної поведінки суб'єктів суспільного життя. Нормативно-правовий акт є необхідним і невіддільним елементом правотворчої системи держави. Він має різну юридичну силу і, відповідно, поділяється на закони та підзаконні нормативно-правові акти. Нормативно-правовий акт є волевиявленням держави або всього народу, тобто він приймається тільки державними або іншими органами, які мають відповідні державно-владні правотворчі повноваження, і є їхнім одностороннім волевиявленням, містить у собі правові норми, має зовнішню форму у вигляді письмового документу встановленої форми, володіє юридичною силою, яка відображає його співвідношення з іншими нормативно-правовими актами, місце і роль у системі законодавства та правового регулювання.

Нормативно правові акти поділяються за своїм змістом і значенням, але головним критерієм їх поділу є їхня юридична сила.

Законом в Україні визнається нормативно-правовий акт органу законодавчої влади держави або самого народу, який приймається та змінюється в особливому порядку, регламентує найважливіші суспільні відносини і має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів.

Щодо значення і властивостей Заокну, то він є нормативно-правовим актом органу законодавчої влади, тобто вищого представницького органу держави або самого народу. В Україні право приймати закони належить Верховній Раді України та безпосередньо народові шляхом проведення всенародного голосування (референдуму). Закони встановлюються для регулювання найважливіших питань суспільного і державного життя. Зокрема, як передбачено ст. 18 Конституційного договору: "Виключно законами визначаються: регулювання питань про права та свободи людини і громадянина, громадянство" і т. д. (всього 12 пунктів), він має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативних актів. Це знаходить свій вираз у тому, що акти всіх інших органів держави повинні відповідати закону і не суперечити йому, крім того, закон може бути скасований або змінений лише тим суб'єктом, який його встановлював, для законів встановлюється особливий порядок їхнього прийняття і введення в дію, який закріплюється у конституції та інших спеціальних законах.

Підзаконний нормативно-правовий акт - акт, який видається відповідно до закону, на підставі закону, для конкретизації законодавчих розпоряджень та їх трактування або встановлення первинних норм. Підзаконні нормативно-правові акти поділяються на дві основні категорії, до яких входять норми, які встановлюють загальні основи правового регулювання, та такі, що містять вторинні (похідні) норми, що розкривають і конкретизують первинні норми, приймаються на їх підставі, спрямовані на їх виконання.

Серед видів підзаконних актів, виділяють Відомчі акти, Підзаконні нормативні акти органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, державних підприємств, установ, організацій, акти комерційних організацій тощо, кожен з яких має своє універсальну форму, зміст і призначення.Щодо кола осіб нормативно-правові акти діють на громадян України, осіб без громадянства, іноземних громадян. Винятком вважаються окремі іноземні громадяни, які мають імунітет від юрисдикції держави перебування. Це стосується окремих дипломатичних та консульських працівників, питання про юридичну відповідальність яких вирішується на підставі міжнародних угод. Систематизація нормативних актів -- діяльність із впорядкування та вдосконалення нормативних актів, приведення їх до певної внутрішньої узгодженості через створення нових нормативних актів чи збірників.У систематизації розрізняють кодифікацію та інкорпорацію.Інкорпорація -- вид систематизації нормативних актів, який полягає у зведенні їх у збірниках у певному порядку без зміни змісту. Критерії систематизації: хронологічний або алфавітний порядок, напрямок діяльності, сфера суспільних відносин, тематика наукового дослідження тощо. Види інкорпорації -- за юридичним значенням (офіційна, неофіційна); за обсягом (загальна, галузева, міжгалузева, спеціальна); за критерієм об'єднання (предметна, хронологічна, суб'єктивна). Різновидом інкорпорації є консолідація, внаслідок якої створюються нові нормативні акти. Нормативні приписи розміщуються в логічному порядку після редакційної обробки (чи без такої), зміни не вносяться. Кодифікація -- вид систематизації нормативних актів, що мають спільний предмет регулювання, який полягає в їх змістовній переробці (усунення розбіжностей і протиріч, скасування застарілих норм) і створенні зведеного нормативного акта. Різновидами кодифікації є кодекс, статут, положення. Кодекс -- кодифікаційний акт, який забезпечує детальне правове регулювання певної сфери суспільних відносин і має структурний розподіл на частини, розділи, підрозділи, статті, що певною мірою відображаютьт зміст тієї чи іншої галузі законодавства. Статути, положення -- кодифікаційні акти, в яких визначається статус певного виду державних організацій і органів.

Внутрішня єдність і диференціація сукупності правових норм не виключають різноманітних, не однорідних і недостатньо узгоджених між собою форм вираження права. Ці форми складаються з множини законів та інших нормативних актів, виданих різними органами держави в різний час, опублікованих в різних офіційних виданнях. Винятково швидкі темпи розвитку суспільства на сучасному етапі обумовлюють активну нормотворчу діяльність державних органів. Тому створення повної, змістовною і юридично грамотної правової бази в Україні є головною задачею держави. Адже ми стоїмо на порозі входження до повноцінної європейської системи і тому з кожним днем питання закріплення, визначення основ правотворчості стає дедалі актуальнішим. Лише наполеглива праця щодо тлумачення, вдосконалення правової системи України дозволить їй гідним чиним називатися Європейською правовою державою.

Аналізуючи сучасний стан правотворчості необхідно відмітити про стрімке зростання підзаконних актів Такі акти у наш час є значимими як компонент механізму дії права, функціонування правової держави. Вони доводять вимоги закону до адресата і забезпечують реалізацію його правил. Окремі закони не можуть бути успішно виконані без видання відповідних підзаконних актів (наприклад, закони про приватизацію, про податки і збори, в сфері охорони здоров'я населення, пожежної безпеки та ін.). Підзаконні нормативні акти організовують дію законів, вносять в систему правового регулювання нові деталі, посилюють соціальну функцію права, роблять більш зрозумілим юридичний статус суб'єктів права. Ця форма встановлення правових норм завдяки безпосередньому контакту з їх адресатами має значний потенціал щодо належної організації функціонування суспільних відносин, уможливлює збалансовану реалізацію різних соціальних інтересів.

Використана література

1)Конституція України;

2)Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні";

3)Закон України "Про Кабінет Міністрів України";

4) Указ Президента України: „Про порядок оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" №503/97 від 10.06.97 р.;

5) Указ Президента України „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" № 493/92 від 3 жовтня 1992 року;

6) Підручник "Правознавство" за редакцією В. В. Копєйчикова, А. М. Колодія К.: "Юрінком Інтер" 2006 рік;

7) Підручник "Правознавство" В. Ф. Опришко, Ф. П. Шульженко, С. І. Шимон та ін.; За заг. ред. В. Ф. Опришка, Ф. П. Шульженка. -- К.: КНЕУ, 2003;

8) "Нарис з теорії права" Марчук В.М. ,Ніполєев Л.В -2004р.; 9) Теорія держави і права: Навчальний посібник для підготовки до державного іспиту. Ведєрніков Ю.А., Грекул В.С., Папірна А.В. - Дніпропетровськ: Юридична академія МВС України, 2005.;

10) Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 1-17.;

11) Види законів України. Працюк І.В. // Проблеми законності - 2005. - Вип. 52. - С. 3-9.;

12) Специфіка нормотворчої діяльності органів місцевого самоврядування. - Задорожня Г. // Право України. ? 2007. - №6. ? С. 18-21.;

13) Загальна теорія держави і права: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін.-- Харків: Право, 2011.--584 с.;

14) Західна традиція права у контексті формування кодифікованих актів на теренах України. / Задорожний Ю./ Право України. - 2006. - №9. - С. 42-45.;

15) Систематизація законодавства України: Проблеми та перспективи вдосконалення: Монографія. / В.Ф. Сіренко та ін. -- К., 2003. - 217 с.;

16) Кримінальний процесуальний кодекс України, 2012р.;

17) Збірник нормативно-правових актів та документів Генеральної прокуратури України, 2009р.;

18) Вісник прокуратури України за період з 2010 - 2013 р.р.;

19) Підбірка газет закон і бізнес за період з 2010 - 2013 р.р.