44

Вступ

кримінальний звільнення амністія правовий

В даний час, коли в суспільних науках, у тому числі і в юридичній, отримала визнання ідея пріоритету загальнолюдських цінностей, дослідження кримінально-правових відносин набуває особливого значення. В даний момент можна з упевненістю сказати, що взаємини між злочинцем і державою будуються на основі закону.

Реалізація завдання охорони інтересів особи, суспільства або держави від злочинних посягань припускає застосування судом до осіб, винних у їх скоєнні, передбачених законом покарань. Однак можуть скластися такі умови, при яких не потрібно, щоб винна особа зазнала покладання заходів кримінальної відповідальності (в тому числі і покарання). Крім того, дається взнаки потреба виявити в певних випадках відому поблажливість до осіб, які порушили кримінально - правову заборону і, керуючись принципом гуманізму, передбачити в Кримінальному кодексі можливість звільнення винних не тільки від покарання, але і в цілому від кримінальної відповідальності.

Основний сенс існування цих інститутів законодавець пов'язує з фактичним незастосуванням заходів кримінальної відповідальності і покарання в тих випадках, коли їх застосування явно недоцільно, виходячи з характеру вчиненого злочину та особистих якостей особи, яка вчинила злочин, в тому числі його поведінки після вчинення злочину.

При перегляді видів того й іншого звільнення законодавець зберіг тільки ті з них, які довели свою ефективність на практиці.

У даній роботі, буде розглянуто надзвичайно актуальне для сучасного суспільства і всіх її членів питання, про реалізацію кримінально - правових відносин із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У першу чергу необхідно дати чітке формулювання визначення поняття звільнення від кримінальної відповідальності, його правової основи, і описати етапи історичного розвитку даного інституту в юридичній науці.

Реалізація кримінально - правових відносин пов'язаних із звільненням особи від кримінальної відповідальності допускається лише за наявності підстав, передбачених чинним кримінальним законодавством. У пропонованій роботі будуть розглянуті та проаналізовані підстави звільнення від кримінальної відповідальності, юридична природа цих підстав, процесуальний порядок і рекомендації для реалізації цих підстав, їх практичне застосування.

Після цього будуть розглянуті норми, що містяться в чинному кримінальному законодавстві, що допускають припинення кримінально - правових відносин із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Розгляд поставлених питань є важливим для визначення значення цього інституту як для обличчя винного у вчиненні злочину, так і для законодавця.

1. Загальне поняття звільнення від кримінальної відповідальності

1.1 Поняття звільнення від кримінальної відповідальності

В умовах незалежної України важливе значення має збереження безпеки держави а також його населення, проте в даний час як і раніше злочини мали місце в житті людей. Тому держава створюючи закони враховує не тільки ступінь покарання за скоєні злочини, але і запобігання причин що їх породжують. Таким чином особи, які вчинили злочин, зобов'язані зазнати заходів державно-примусового впливу у формі позбавлень особистого, організаційного або майнового порядку.

Однак найбільш стримуючим фактором злочину є не в жорстокість покарань, а в їх неминучості. Разом з тим у ряді випадків, спеціально передбачених законом, особа, яка вчинила злочин, може бути звільнена від кримінальної відповідальності.

Звільнення від кримінальної відповідальності в Україні являє собою відмову застосування державою обмежень прав і свобод стосовно особи, яка вчинила злочин, шляхом закриття (припинення) кримінальної справи.

Досудове припинення кримінальних справ поширене по всьому світу, і здійснюється за наявності факту вчинення злочину, тобто при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися, що діяння, інкриміноване особі, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, що умови і підстави його звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України [1, с. 89].

Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється судами в передбачених Кримінальним кодексом України випадках згідно встановленому Кримінально-процесуальним кодексом порядку. При цьому навіть у разі звільнення до особи яка вчинила злочин можуть застосовуватися такі види юридичної відповідальності, як цивільно-правова, адміністративна, дисциплінарна.

На мою думку, підстави звільнення від кримінальної відповідальності пов'язане з відсутністю доцільності застосування до правопорушника такого виду юридичної відповідальності в тих випадках, коли досягнення її мети у вигляді виправлення особи, а також недопущення вчинення нових злочинів, можливо без застосування заходів кримінальної репресії.

Згідно ч. 2 ст. 44 КК особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим кодексом, а також на підставі Закону України про амністію чи акта помилування. Інститут звільнення від юридичної відповідальності необхідно розглядати окремо в позитивному і в негативному аспектах, оскільки механізми їх дії різні.

Інститут звільнення від юридичної відповідальності (позитивний аспект) є елементом правової політики держави, який стимулює поведінку суб'єктів права механізмами правового заохочення, його суб'єктивна сторона позитивної відповідальності пов'язана з мотивацією позитивних, суспільно корисних правомірних вчинків. Тут суб'єкт права здійснює діяльність, обумовлену його правовим статусом, якому законом наказано активну правову поведінку для досягнення позитивних результатів цієї діяльності.

Інститут звільнення від юридичної відповідальності (негативний, ретроспективний аспект) - регулює відносини, що складаються в процесі відмови держави від офіційного осуду суб'єкта, яка вчинила правопорушення, вираженого в передбаченій законом формі.

Інститут звільнення від юридичної відповідальності - це регулювання відносин, що складаються в процесі правового вибачення суб'єкта, яка вчинила правопорушення. Цей інститут втілює у своєму змісті міжгалузеву юридичну конструкцію, а саме - усунення правового обов'язку зазнавати заходи державного примусу (у формі позбавлень особистого, організаційного або майнового характеру) за вчинене правопорушення.

Цілі звільнення від юридичної відповідальності - примирення конфліктів (колізій) і суперечок, відновлення (виправлення) порушених правовідносин, індивідуалізація заходів впливу та попередження правопорушення.

Сьогодні інститут звільнення від юридичної відповідальності заснований на балансі інтересів держави, суспільства і особистості, де права особистості покликані забезпечуватися - створюватимуться умови для їх реалізації, охоронятися, захищатися.

Внаслідок демократизації суспільного розвитку правотворча та правозастосовна діяльність отримала нову орієнтацію - пріоритет прав і свобод людини, відповідальність держави перед особистістю, гуманізація і індивідуалізація юридичної відповідальності, перехід від традиційної каральної мети (покарання) до відновлення порушеного права.

В результаті розвитку приватновласницьких відносин в економіці намітилося зростання економічних правопорушень з новими різноманітними складами, який висунув на перше місце відновну функцію юридичної відповідальності - вона може бути реалізована лише в разі звільнення правопорушника від юридичної відповідальності.

Внаслідок збільшення кількості осіб, засуджених до позбавлення волі (в умовах обмеженої місткості місць позбавлення волі), виявилася неефективність реалізації виправно-виховної функції юридичної відповідальності - реальним стало звільнення від відповідальності осіб, добровільно відшкодувати заподіяну шкоду (шкоду) ще до застосування покарання (примирення сторін).

Розширилася сфера правових джерел, на підставі яких відпрацьовуються механізми звільнення від юридичної відповідальності, наприклад, судові прецеденти Європейського суду з прав людини, створювані шляхом тлумачення і застосування норм Конвенції про захист прав і основних свобод людини при вирішенні кожної конкретної справи.

Отже, можна зробити висновок, що звільнення від кримінальної відповідальності є інститутом гуманізму та його розвиток буде сприяти розвитку держави як правової та демократичної.

1.2 Класифікація підстав звільнення від кримінальної відповідальності

В результаті законотворчої та правозастосовної практики склалося чимало умов та підстав для звільнення від юридичної відповідальності, позначилися динаміка структури (система норм різних галузей права, що регулюють цілі, принципи, підстави, умови, межі, форми, стадії) і змісту цього комплексного інституту.

Класифікувати інститут звільнення від юридичної відповідальності можна за різними критеріями:

- за галузевим видам (конституційної, міжнародної, адміністративної, цивільної, фінансової, податкової, дисциплінарної, кримінальної відповідальності);

- за метою (наприклад, звільнення від покарання як мети звільнення від відповідальності);

- за підставами (їх розрізняють за ступенем суспільної небезпеки правопорушення і за ступенем суспільної небезпеки правопорушника; загальні і спеціальні, наприклад, підставою звільнення від дисциплінарної відповідальності буде дисциплінарне стягнення, накладене в неналежній формі);

- за формою звільнення від відповідальності (законодавчі та правозастосовні);

- за суб'єктами, що застосовують звільнення від юридичної відповідальності (законодавчі (представницькі), виконавчі, судові органи);

- за повнотою (об'ємом) звільнення від відповідальності (повне; часткове - саме останнє в наші дні потребує розширення сфери застосування) [1, с. 102].

Поряд з підставами звільнення, передбаченими колишнім кримінальним законодавством (у зв'язку зі зміною обстановки, у зв'язку із закінченням строків давності), вперше з'явилися норми про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 Кримінального кодексу України),

у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46),

у зв'язку зі зміною обстановки (ст. 48 Кримінального кодексу України),

у зв'язку з закінченням строку давності (ст. 49 Кримінального кодексу України) [2].

Звільнення від кримінальної відповідальності за чинним КК України можливе також на підставі закону України про амністію або акта помилування (ст. 44 Кримінального кодексу України).

Кримінальний закон в розділі XV «Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх» передбачає звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх, які вперше скоїли злочин невеликої тяжкості - у разі, якщо їх виправлення можливе без покарання (ст. 97 Кримінального кодексу України) [2].

Я вважаю, що сьогодні інститут звільнення від кримінальної відповідальності практично мало затребуваний - виняток становлять щорічні масові амністії, приурочені до урочистим (ювілейним) датам, тоді як в цілях реалізації принципу індивідуалізації відповідальності їх підставою повинні стати відшкодування збитків і діяльне каяття.