Злочин може кваліфікуватись за ч. 2 ст. 199 як вчинений у великому розмірі, якщо сума підробки у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Якщо предметом злочину є підроблені іноземні грошові знаки або державні цінні папери, номіновані в іноземній валюті, для визначення розміру має бути здійснене їх перерахування у національну валюту України за курсом НБ, що діяв на момент вчинення злочину.

Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) організованою групою; 2) в особливо великому розмірі.

Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Вчинення цього злочину в особливо великому розмірі має місце тоді, коли сума підробки який становить чотириста і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Встановлення наявності великого чи особливо великого розміру як кваліфікуючих ознак даного злочину має здійснюватись виходячи із розміру (грошового значення) неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який відповідно до законодавства діяв на момент вчинення злочину. Зміна розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян після вчинення відповідного злочину не є підставою для перегляду питання про наявність у діях винного відповідної кваліфікуючої ознаки.

4. Профілактичні заходи запобіганню фальшивомонетництву

Профілактика злочинів означає проведення запобіжних заходів, які не мають індивідуального предметного адресата, це діяльність для недопущення формування, розвитку й реалізації причин і умов злочинності та злочинних проявів загалом [3, с. 319]. Отже, профілактичні заходи не мають адресного характеру і спрямовані на все населення. Серед профілактичних заходів запобігання фальшивомонетництву особливо слід приділити увагу організаційно-технічним, інформаційно-виховним, соціально-психологічним, організаційно-управлінським та правовим. У світі немає єдиного підходу до вибору засобів та форм захисту грошових знаків, цінних паперів, фактично кожна держава обирає їх самостійно. Найбільш поширеною системою захисту стає комбінація так званих «відкритих» (тобто видимих неозброєним оком) та «закритих» технологій. Перші, крім захисних якостей, використовують для поширення інформації про виробника, другі - для підтвердження справжності продукту (в разі виникнення сумнівів) і зазвичай тримають у таємниці та для розпізнавання спеціальними пристроями для зчитування [6].

Високий рівень захищеності грошових знаків та цінних паперів є також свого роду профілактичною роботою, оскільки чим складніший захист тим менша кількість фальшивомонетників спробує його скопіювати.

На даний момент у світі відомі такі засоби захисту:

1. Використання графічних елементів було досить ефективним засобом захисту, але з появою комп'ютерної та сучасної копіювальної техніки його ефективність зведено до мінімуму. Однак роль цих елементів як засобу захисту поступово відроджується з появою металізованого паперу, використанням мікродруку і мікротекстів.

2. Водяний знак - це зображення, яке спостерігається на папері в наскрізному світлі. Водяний знак утворюється за зміни оптичної щільності паперу під час його виготовлення. Формується за рахунок варіювання загального тону паперу від світлих до темних ділянок [2].

3. Використання спеціальних видів паперу тривалий час обмежувалося лише вибором якісного паперу, хоча й виготовленого за особливою технологією. Нині йдеться переважно про «спеціальні» види паперу, що використовуються лише для виготовлення бланків цінних паперів, окремі - для грошових знаків. Доцільним є запровадження особливої технології також і у виготовленні білетів державної лотереї у зв'язку зі збільшенням кількості їх підроблення. У Токіо фірма «Canon» розробила оригінальну систему спостереження: на кожній кольоровій копії проставляється номер використаного обладнання, який неможливо візуально виявити. У випадку вилучення підроблених банкнот, виготовлених на такому папері, за допомогою комп'ютера можна визначити номер кольорового копіювального обладнання і встановити його місцезнаходження. Обов'язковою вимогою впровадження такого заходу є сервісна реєстрація копіювальної та множильної техніки. Існує і захищене копіювальне обладнання, паралельно з яким розроблено систему розпізнавання банкнот. Дані про двадцять відомих світових валют та їх розпізнавальні ознаки було введено в пам'ять копіювальної машини і в разі спроби відтворити відповідну копію отримано аркуш паперу із зображенням чорного кольору [8, с. 243].

4. Використання спеціальних видів друку досить давно визнавалось важливим елементом захисту грошових знаків, цінних паперів. За свідченнями спеціалістів, за останні десять років не відбулося ніяких серйозних нововведень у сфері друку, тому фальшивомонетники поступово пристосувалися майже до всього спектра друкарських процесів [6]. Слід зазначити, що появу нових технологій нанесення фонової фарби і самого тексту - мікродрук та мікротексти - досить вдало почали використовувати при виготовленні грошових знаків. Практика свідчить, що при використанні будь-якого виду друку саме цей елемент захисту виявляється вразливим місцем підробок і досить легко помічається пересічними громадянами.

5. Використання нових видів чорнила та фарб лише наприкінці ХХ ст. набуло помітного розвитку і відповідно визнавалось надійним і економічно вигідним елементом захисту. Наприклад, досить надійним захистом від підроблення вважалася зелена фарба доларів США, технологія виробництва якої ретельно зберігалася в таємниці. Однак з часом її змогли відтворювати і в інших лабораторіях держави.

6. Використання голограм як елементу захисту спочатку було ефективним, але згодом виявилось, що вони піддаються відносно легкому копіюванню. Більше того, широка доступність обладнання для виробництва цього засобу візуального захисту в Індії, Китаї, Туреччині, Сінгапурі змусила шукати інших видів захисту.

7. Використання електронних захисних технологій було запроваджено в Австралії, коли виробництво фальшивок досягло загрозливих масштабів. У державі створили центр для виготовлення банкнот у вигляді полімерних купюр з оптичним елементом захисту в прозорому пластиковому віконці. Побоювання, що оптичний елемент на банкноті можна пошкодити, швидко розвіялися, і банк Австралії почав поетапну заміну паперових купюр на пластикові [12, с. 144]. Спроби підробити полімерні купюри траплялися лише на початку грошової реформи, і сподівання фальшивомонетників на введення підробок в обіг пов'язувались тільки з незнанням громадянами елементів захисту нововведених банкнот. Проте якісних підробок цієї валюти не виявлено, відтворити й опанувати технологію виробництва цих особливих банкнот злочинцям не вдалося й до цього часу. Доречно зазначити про довговічність та універсальність використання полімерних банкнот навіть у воді. Хоча матеріали для виготовлення банкнот досить вартісні, але за тривалістю використання перевищують паперові, тому визнаються більш економними для державного бюджету. Для захисту євро фірма «Хітачі» запропонувала мікросхему, яку ще називають «радіочастотна розпізнавальна бирка (РРБ) зі стороною 0,4 мм і товщиною 60 мк, яка має бути вклеєна в папір банкноти. При піднесенні до спеціального аналізатора у відповідь на радіозапит надаватиметься інформація про номер, серію і цінність банкноти. На думку розробників, перевага такого способу захисту готівкових грошей - це стовідсоткова гарантія справжності банкноти і неможливість її підробити [11, с. 11]. Зазначимо, що відповідна розробка має високу собівартість: одна мікросхема коштує сім євроцентів, що перевищує вартість самої купюри; радіозапит РРБ працює на відстані до 25 см, у зв'язку з чим можуть з'являтися зловживання такою інформацією і одночасно порушення прав особи [1, с. 36].

8. Захисні біотехнології як засіб протидії фальшивомонетництву намагається опанувати Європейський центральний банк. Одним із таких засобів вважаються галобактерії, що виробляють ліловий білковий пігмент - бактеріородопсин. Під час друку елементи банкноти, зображені цим пігментом, під дією яскравого світла лампи ксерокса або сканера миттєво вицвітають і стають блідо-жовтими. Після припинення освітлення колір пігменту відновлюється, тому банкнота, що копіювалася, залишається незмінною, а копія мало чим нагадуватиме оригінал. Позитивними характеристиками пігменту є стійкість до стирання в обігу і невисока вартість, оскільки винайдено генно-інженерний спосіб синтезу цього білка.

9. Кодування цінних паперів ізотопами рідкісноземельних елементів може стати найбільш досконалим і надійним методом захисту цінних паперів від підробок. Експерти вважають, що для його практичного використання найбільш придатні стабільні ізотопи осмію, їх використання у функції мітки цінних паперів дозволяє якісно підвищити надійність захисту цінних паперів від підробок, тому що технологія одержання ізотопів осмію і введення їх у структуру цінних паперів досить складна, можлива тільки в промислових умовах. Вартість, безсумнівно, має важливе значення, вона складатиметься з витрат на вихідний продукт - ізотопи осмію, вартості технологічного устаткування для напилювання, а також приладів і експертних (лабораторних) установок [6].

Для захисту банкнот з великим номіналом застосовуються більш якісні, відповідно й вартісні технології захисту. Однак за справжністю таких банкнот пильно стежать громадяни під час розрахунків, тому фальшивомонетники не нехтують підробкою грошових знаків невеликих номіналів, справжність яких перевіряється значно рідше. У зв'язку з цим НБУ використовує на банкнотах середніх номіналів хоча й дешевші, але досить надійні засоби захисту від підробки. Слід ураховувати, що великі за номіналом грошові купюри перебувають в обігу довше, ніж малі.

Добре організована постійна система ознайомлення населення з ознаками справжніх та підроблених грошей - теж ефективний інформаційно-виховний профілактичний захід. З профілактичною метою необхідно чітко проінформувати громадян про найдоступніші візуальні елементи, які можна перевірити без додаткового обладнання [9, с. 170].

Важливим є проведення дирекціями та адміністраціями відповідних установ, закладів, організацій інструктажів про ознаки підроблення грошових знаків серед осіб, що за родом своєї діяльності пов'язані з обігом грошових знаків (державних цінних паперів, білетів державної лотереї).

Якщо грошові знаки підроблені якісно, то її складно перевірити без спеціального обладнання. Тому в більшості країн відзначається стійка тенденція до посилення оснащення аеропортів, морських і річних портів, автовокзалів, торгових та гральних центрів, банків, спеціалізованих транспортних компаній, що перевозять валюту, а також митниць спецтехнікою для виявлення підроблених банкнот. Також необхідно врахувати розвиток міждержавних зв'язків, спрощення прикордонних процедур, розвиток туризму - все це сприяє розширенню каналів збуту для фальшивомонетників.