Використання детекторів валют підприємствами, установами й організаціями, котрі пов'язані з готівковим грошовим обігом, є їх власною фінансовою гарантією. Практика показує, що найчастіше місцями збуту підробок обираються ринки, торговельні кіоски, виносні лотки, де технічні засоби виявлення підробки відсутні. Серед населення доречно було б розповсюдити спеціальні «олівці» [10, с. 204], хімічні елементи яких реагують на певні складники фарби грошових знаків та підтверджують їх справжність. Установлення вільного розпродажу за помірну ціну відповідних засобів сприяло б залученню всіх верств населення до перевірки сумнівних банкнот грошових знаків на справжність і зменшувало б вірогідність стати потенційним потерпілим від отриманих підроблених грошей.

Профілактичні заходи організаційно-управлінського характеру також відіграють свою роль у протидії фальшивомонетництву: програмне забезпечення розпізнання поширених валют, обов'язково національної, всіх видів повнокольорових ксероксів і принтерів, з метою усунення технічних можливостей копіювальномножильної техніки щодо виготовлення копій грошових знаків з оригіналу; посилення контролю за використанням друкарського обладнання й діяльністю поліграфічних підприємств.

Доречно зазначити про важливість професійних знань експертів і необхідність дбати про їх нерозголошення, оскільки вони акумулюють знання щодо елементів захисту й ознак підроблення грошових знаків, що можуть стати джерелом інформації для фальшивомонетників.

Значення профілактичних заходів запобіжної діяльності щодо фальшивомонетництва важко переоцінити, оскільки інформування громадян з питань визначення справжності грошей та дій з підробленими - одне з головних завдань протидії фальшивомонетництву. Ефективність заходу залежить від доступності й поширеності даної інформації серед усіх верств населення як особистої економічної гарантії. З урахуванням швидких темпів технічного прогресу слід дотримуватися комплексного підходу до вибору та запровадження захисних технологій. Отже, якщо остаточно викорінити мінімізувати підроблення грошей, цінних паперів, білетів лотереї неможливо, то треба хоча б зробити відповідний спосіб отримання наживи економічно невигідним.

Висновки

З огляду на функції грошей та цінних паперів, суті лотерейного білету вдалося визначити можливі наслідки в економіці від підробки грошей та цінних паперів. Наслідками від фальшивомонетництва є: зниження довіри до грошових знаків на внутрішньому ринку; один із факторів виникнення інфляції, що в подальшому відображається на більш незахищених верствах населення, призводячи до подальших криміногенних наслідків; неналежне покриття державного дефіциту бюджету; втручання у регулювання готівкової грошової маси в обігу; порушення у фінансуванні цільових державних програм, ненадання підтримки діяльності бюджетним закладам та організаціям; складнощі у використанні підприємствами державних цінних паперів як джерела інвестицій, універсального кредитно-розрахункового інструменту, з відповідними наслідками.

Охарактеризувавши даний вид злочину можна зробити висновки, що безпосереднім об'єктом злочину є кредитно-фінансова система України. Предмет злочину - 1) підроблені національна валюта України у вигляді банкнот чи металевої монети, іноземна валюта, державні цінні папери, білети державної лотереї, 2) незаконно виготовленні, одержані чи підроблені марки акцизного збору та голографічні захисні елементи. Не визнаються предметом цього злочину грошові знаки та цінні папери, що були вилучені з обігу і мають лише колекційну цінність. Об'єктивна сторона злочину може виражатися у виготовленні, зберіганні, придбанні, перевезенні, пересиланні, ввезенні в Україну або збуті будь-якого підробленого предмета цього злочину або незаконно виготовлених чи одержаних марок акцизного збору, голографічних захисних елементів. Суб'єктивна сторона злочину - прямий умисел. Суб'єкт злочину - особа, яка досягла 16-річного віку.