В сучасний період розбудови правової держави допомога правового характеру надається на досить таки низькому півні порівняно із розвиненими країнами світу. Це викликано тим, що законодавство України дуже слабо регламентує питання правової допомоги. У діючому законодавстві України, яке регулює даний процес відсутні норми, що дають визначення поняття правової допомоги, форми і принципи її надання, коло суб'єктів надання правової допомоги тощо. А також відсутні вимоги, які ставляться до правової допомоги. Автор даної роботи вважає, що таке становище нашої держави в сфері надання правової допомоги докорінно змінилося б, якщо би законодавчий орган нашої держави прийняв закон „Про правову допомогу”. І при його прийнятті були враховані здобутки розвинутих держав світу, та здобутки міжнародної практики.

Автор роботи в структуру даного закону вніс би слідуючи норми: норма, яка б давала визначення поняття правової допомоги; норма, що містить в собі основні принципи надання такої допомоги; норма, що містить вимоги до самої допомоги правового характеру; норма, про порядок надання такої допомоги; норма, що містить відомості про форми надання правової допомоги в Україні; коло суб'єктів, що мають право звертатися за правовою допомогою, та порядок звернення;

перелік органів, які надають правову допомогу, їх права та обов'язки; норма, яка зазначає яка допомога є платною, а яка безкоштовна, і кому і в яких випадках вона надається;

інші норми, які б удосконалили даний закон.

Коли усі ці норми будуть законодавчо закріплені та врегульовані, тоді можна впевнено говорити, що правова допомога відповідає стандартам розвинутих держав світу, і Україна є дійсно правовою державою.

Список використаної літератури

1. Конституція України.

2. Цивільний кодекс України: Коментар. - Х: ТОВ „Одісей”, 2003. - 856с.. 3. Цивільний процесуальний кодекс України.

4. Закон України „Про адвокатуру”.

5. Закон України „Про звернення громадян”.

6. Коментар законодавства України про права та свободи людини громадянина: навч. посібн./ Авт. - уклад. М. І. Хавронюк - 2-ге вид., переробл., і допов. - К.: Видавництво А.С.К.,2003. - 384c.

7. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. - Харьков: Консул; Ун-т внутр. дел, 2010. - с. 227.

8. Рабинович П.М. Основи загальної теорії права і держави. - К.,1995. - с. 176. 9. Копейчиков В.В. Загальна теорія держави і права - К.: Юрінком Інтер 2009. - с. 317.

10. Цивільне право України: Підручник: У 2-х. кн/. О.В. Дзера, Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін..; За ред.. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер,2002. с. 720.

11. Штефан М.Й. Цивільний процес: Підручник для студ. юрид. спеціальностей вищих закладів освіти. - Вид. 2-ге, переробл., і допов. - К.: Видавничий дім „Ін Юре”, 2011. - 696 с..

12. Святоцький О.Д., Михеєнко М. М, Адвокатура України. - К.: „Ін Юре”; 2007. - 224с.

13. Молдован В.В. Правоохоронні органи. Курс лекцій: Навчальний посібник для студентів юридичних вузів та факультетів. - К.: Юмана, 2008. - 160с.