Конституційні соціальні та економічні права і свободи людини і громадянина в Україні

В даній роботі ми акцентували увагу на таких основоположних конституційних правах і свободах як соціальні та економічні. І переходячи від розділу до розділу намагались «скласти одну картину» в якій зображується перебіг від їх становлення до регламентації, реалізації та захисту в Укрїні.

Для того, щоб поставити курс за яким потрібно працювати ми визначили поняття «конституційних оціальних» та «конституційних економічних» прав. Отже, «конституційні соціальні» права це можливості людини і громадянина забезпечити належні соціальні умови життя, держава як гарант охорони цих прав має створити належні умови для їх забезпечення, реалізації та впровадження в «життя кожного» громадянина, і, зокрема, людини. «Конституційні економічні» права і свободи людини це певні економічні блага та права на ці блага, а саме: право на їхнє одержання, збереження, володіння, користування, розпорядження а також право на реалізацію та захист цих прав та міра або спосіб поведінки, виявлення волі, інтересів, можливостей людини і громадянина. Та лише з'ясування такого суспільного явища як економічні права людини за суттю дозволить оптимально визначити їх зміст, форму та місце яке вони займають у житті людини.

Регламентація соціальних та економічних прав і свобод людини і громадянина в Україні відбувається за допомогою джерел правового регулювання соціально-економічних прав і свобод базову роль грають міжнародно-правові норми. Універсальні норми містяться в загальних принципах Статуту ООН, ратифікованих у програмних положеннях Загальної декларації прав людини нормах Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права 1966 р., у стандартах Міжнародної організації праці (МОП). В даній галузі МОП прийнято більше 170 конвенцій. Важливе значення мають такі: «Про примусову працю» (1930 р.), «Про справедливу винагороду» (1951 р.), «Про дискримінацію в галузі праці і зайнятості» (1958 р.), «Про політику в галузі зайнятості (1964 р.), «Про працюючих із сімейними обов'язками» (1981 р.),» Про сприяння зайнятості і захист від безробіття» (1988 р.) і ін. ратифікованих Верховною Радою України, а також за допомогою Конституції України [2] та Законів України, що регулюють дану сферу прав.

Захист та реалізація економічних, соціальних прав та свобод людини і громадянина - це надана законодавством управоможній або фізичній особі можливість застосування заходів правоохоронного характеру для оскарження та (або) відновлення порушених економічних, соціальних прав та свобод людини й громадянина. Реалізація цих прав і свобод повинна визначати сутність та ефективність застосування законодавства. Без дотримання їх та забезпечення державним захистом не може формуватися й зміцнюватися справжня демократія, а також є неможливою розбудова правової держави. Водночас держава (в особі усіх її органів) повинна створювати необхідні умови для самореалізації громадянином своїх прав і свобод та запровадити реальні механізми їхнього захисту. Вважаємо, що захист економічних прав та свобод людини і громадянина - це надана законодавством управоможній або фізичній особі можливість застосування заходів правоохоронного характеру для оскарження та (або) відновлення порушених економічних прав та свобод людини й громадянина. У сучасний період проблема захисту прав людини вийшла за межі окремих держав і набула всесвітнього значення. Отже, право на захист та реалізації є складовою самого суб'єктивного права разом із правом на власні дії, а також правом вимагати певної поведінки від зобов'язаних осіб. Право на захист та реалізацію може реалізовуватися як за ініціативою державних органів, так і за ініціативою самої особи.

Використана література

1. Великий енциклопедичний юридичний словник / За ред. акад. НАН України Ю.С. Шемшученка. - К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2007. - 992 с.

2. Загальна теорія держави і права: / М.В. Цвік, В.Д. Ткаченко, Л.Л. Богачова та ін.; За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. - Харків: Право, 2002. - 432 с.

3. Задорожній О. Конспект лекцій з основ теорії міжнародного права/ Задорожній О., Буткевич В., Мицик В. - К.: 2001. - 145 с.

4. Конституционное право зарубежных стран / Под общ. ред. М.В. Баглая, Ю.И. Лейбо и Л.М. Энтина. - М.: НОРМА-ИНФРА-М, 2000. - 832 c.

5. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства / Нерсесянц В.С. - М.: НОРМАИНФРА. - 2000. - 552 c.

6. Права человека / Отв. ред. Е.А. Лукашева. - М.: НОРМАИНФРА-М. - 1999. - 573 c.

7. Краковська А.Є. Соціальні права людини і громадянина як визначальна детермінанта еволюції соціальної функції держави // Вісник донецького національного університету. - Сер. в: Економіка і право. - Вип.2. - 2009. - с. 394-399.

8. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави: Навч. посібник / П.М. Рабінович. - Х.: Консум, 2002. - 160 с.

9. Рабінович П.М., Хавронюк М. І. Права людини і громадянина: Навчальний посібник - К.: Атіка. - 2004 - 464 с.

10. Словарь иностранных слов: 11-е изд., стереотип. / Под ред. В.В. Пчёлкина, Л.Н. Комарова, Е.Н. Зазаренко и др. - М.: 1984. - 608 c.