Розділ 1. Місце і роль антимонопольного комітету України в системі органів виконавчої влади
1.1 Нормативно-правове регулювання і статус Антимонопольного комітету України в системі органів виконавчої влади
Розгляд питань діяльності Антимонопольного комітету України (далі - АМК), його місця у системі органів захисту економічної конкуренції потребує з'ясування правових основ реалізації ним свого призначення. Це обумовлюється тим, що, по-перше, Антимонопольний комітет України виступає як орган державної виконавчої влади, покликаний забезпечувати законність у конкурентних відносинах. Це означає, що він, як і інші суб'єкти публічно-владних повноважень, повинен діяти згідно положень ч.2 ст. 19 Конституції України, тобто на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.
По-друге, діяльність АМК, відповідно вимог законності, здійснюється у межах статей 15, 42 Конституції України. Так, стаття 15 визначає, що суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах, зокрема - економічної багатоманітності, а стаття 42 - обов'язок держави забезпечити захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Конституцією України встановлено заборону зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісну конкуренцію, а також визначення законом видів і меж монополії [1].
По-третє, діяльність АМК з метою забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель, реалізації норм Конституції України здійснюється виключно у правовій формі. Це відповідає правовій доктрині щодо засад діяльності державних органів - "повинні діяти так, як прямо передбачено в законі”.
Нормативно - правові акти, які визначають повноваження АМК, підстави та форми його діяльності з метою захисту економічної конкуренції, є правовою основою цієї діяльності. Умовно їх можна поділити на акти загального та спеціального законодавства. До загальних належать відповідні положення Конституції України, Законів України "Про природні монополії" [9]; "Про зовнішньоекономічну діяльність" [10]; "Про захист прав споживачів" [11]. До спеціальних: Закони України "Про Антимонопольний комітет України" [6], "Про захист економічної конкуренції" [7], "Про захист від недобросовісної конкуренції" [8].
Також правову основу АМК формують ті підзаконні нормативно-правові акти, що спрямовані на реалізацію положень вказаних законів. До загальних підзаконних нормативно-правових актів слід віднести: Укази Президента України від 17.11.1998 р. № 1257/98 "Про запровадження ліцензування діяльності господарюючих суб'єктів у сфері природних монополій" [19], від 19.08.1997 p. № 853/97 "Про заходи щодо реалізації державної політики у сфері природних монополій" [20]; постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, які приймаються з окремих питань розвитку конкурентних відносин. Наприклад, Постанова Кабінету Міністрів України від 22.02.1995 р. № 135 " Про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень" [22], Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.02.1998 p. № 90-р "Про створення умов для стимулювання вітчизняного виробництва конкурентоспроможних телевізорів та захисту прав споживачів" [23].
До спеціальних, наприклад: Указ Президента України "Про регулювання деяких питань забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України" від 27.06.1999 № 741/99 [21].
Значне коло питань антимонопольного регулювання знаходять розв'язання у нормативно-правових актах Антимонопольного комітету України: наказах, розпорядженнях та інструкціях. Наприклад, в розпорядженнях АМК "Про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції" від 25.12.2001 № 182-р [24]; "Про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання (Положення про концентрацію)" від 19.02.2002 № 33-р [25]; Тимчасові правила розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України від 19.04.1994 № 5 [27].
Слід зазначити, що правові норми, які регулюють діяльність АМК можна поділити на норми матеріального і норми процесуального права.
Матеріально-правову основу формують акти різної юридичної сили, які визначають структуру та компетенцію АМК, принципи діяльності та основні завдання. До таких варто віднести: ч.4 ст.13, ч.3 ст.42 Конституції України, ст.3, ст.4, ст.6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", та інші.
Норми, які встановлюють порядок здійснення АМК управлінської діяльності, а також участі АМК у процесі розгляду справ щодо порушень антимонопольного законодавства, утворюють процесуально-правову основу державного захисту Антимонопольним комітетом України конкуренції у сфері підприємницької діяльності. Серед процесуальних норм слід відокремлювати норми адміністративного права і господарсько-процесуального права. Необхідність такого відокремлення ґрунтується на складній правовій природі відносин, учасником яких є АМК. З одного боку, АМК належить до системи органів виконавчої влади і тому його діяльність має переважно виконавчо-розпорядчий характер, а з іншого - він є учасником економічних відносин, адже його діяльність пов'язана із їх упорядкуванням [57, c. 207-211]. Наприклад, такими процесуальними нормами є: ст.57, ст.59, ст.60 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" і ст.12 Господарського процесуального кодексу та інші.
Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються Законом України "Про Антимонопольний комітет України", іншими актами законодавства [50, c.275].
Антимонопольний комітет України підконтрольний Президенту України та підзвітний Верховній Раді України.
Антимонопольний комітет України утворюється у складі Голови та восьми державних уповноважених.
Державні уповноважені є членами Антимонопольного комітету України як вищого колегіального органу.
З числа державних уповноважених призначаються перший заступник та заступник Голови Антимонопольного комітету України.
Відповідно до Конституції України і Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Голова Антимонопольного комітету призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за згодою Верховної Ради України. В областях України, містах Києві та Севастополі утворено територіальні відділення Антимонопольного комітету України, які є юридичними особами та виконують завдання Антимонопольного комітету України на регіональному рівні.
В Антимонопольному комітеті України, його територіальних відділеннях утворюються відповідно адміністративні колегії Антимонопольного комітету України та адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України, які розглядають питання, віднесені законом до їхньої компетенції.
Антимонопольний комітет України (як вищий колегіальний орган), адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.
Закон України "Про Антимонопольний комітет України", а саме ст.3 встановлює повноваження АМК за різними сферами:
1) у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції;
2) у сфері здійснення контролю за узгодженими діями, концентрацією;
3) у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення діяльності АМК та застосування законодавства про захист економічної конкуренції.
В своєму дослідженні Н.М. Корчак звернула увагу, що характер завдань, виконання яких покладено на антимонопольні органи законодавцем, обумовлює, по-перше, характер їх діяльності: контрольний; репресивний, розбудовчий; по-друге, широкі організаційно-правові заходи антимонопольного регулювання, які реалізуються у формі спостереження, а також контрольно-профілактичній формі та присікальній формі [42, c.15].
В своїй дисертації О. Бакалінська наводить такі критерії класифікації повноважень, котрі реалізуються в межах діяльності антимонопольних органів.