Проповідування релігійних віровчень і виконання релігійних обрядів не є абстрактними поняттями. Це насамперед певні суспільні відносини, що виникають між людьми. Щоб охарактеризувати об'єкт цього злочину, необхідно головну увагу приділити суспільним відносинам, що виникають у сфері проповідування релігійних віровчень і виконання релігійних обрядів. Саме вони є тим середовищем, в якому скоюється злочин, передбачений ст. 181 КК України.

Розглянемо детальніше суть цих суспільних відносин. Слід зазначити, що, піддаючи кримінально-правовій охороні відносини у сфері проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів, законодавець передбачає злочинний характер будь-яких посягань на ці відносини, надаючи їм особливого значення. Будь-яке негативне втручання у встановлений порядок їх здійснення визнається суспільно небезпечним, тобто містить у собі можливість (загрозу) завдання шкоди суспільству.

Проповідування релігійних віровчень та виконання релігійних обрядів як різновиди суспільних відносин з позиції кримінального права, складаються з таких елементів: а) суб'єкта цих відносин; б) предмета, що є причиною виникнення цих відносин; в) соціального зв'язку, що складає зміст цих відносин [9, с. 244-245].

Суб'єктами у цих відносинах можуть бути люди (фізичні особи), релігійні об'єднання громадян тощо. Вони одночасно є носіями та учасниками цих відносин. Передбачається наявність щонайменше двох таких суб'єктів.

Що ж стосується предметів цих суспільних відносин, то серед них можна визначити як матеріальні (наприклад, література релігійного змісту, людина та інше), так і нематеріальні (духовні блага). Предмет цих суспільних відносин та предмет як факультативна ознака складу злочину за ст. 181 КК України в окремих випадках можуть збігатися, хоча мають різний статус. Соціальний зв'язок як зміст досліджуваних суспільних відносин, є взаємодією між суб'єктами з приводу предмета цих відносин. Цей зв'язок існує в реальній дійсності, має об'єктивний прояв та може полягати, наприклад, у певних стосунках всередині релігійної групи, між віруючими (адептами та пасторами), а також у різноманітних обрядових церемоніях, масових молебнях, дотриманні посту тощо. Тобто цей зв'язок проявляється у будь-якій взаємодії, що виникає під час проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів.

Суб'єкт, предмет та соціальний зв'язок як елементи досліджуваних суспільних відносин є нерозривними між собою. Негативний вплив на будь-який окремий елемент завдає шкоди всім іншим елемента зокрема та суспільним відносинам загалом. Отже, об'єктом злочину, передбаченого ст. 181 КК України, є охоронювані кримінальним законом суспільні відносини в сфері реалізації встановленого порядку проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів, на які посягає суб'єкт злочину, завдаючи їм певної шкоди або створюючи загрозу завдання такої шкоди.

Проведення обґрунтованої класифікації об'єктів кримінально-правової охорони сприяє більш точному розкриттю ролі та значення кожного з них, визначенню місця конкретного об'єкта в загальній системі суспільних відносин, а також з'ясуванню суспільної небезпеки злочинного посягання. Класифікація об'єктів злочину впливає також і на вирішення питання про кваліфікацію злочинів [13, с. 84]. Загальновідомими класифікаціями є «вертикальна» та «горизонтальна».

Що стосується характеристики об'єкту злочину, передбаченого ст. 181 КК України, за «вертикальною» класифікацією, то йому притаманні такі особливості. Його загальним об'єктом як і для більшості інших злочинів визначається життя, здоров'я, права і свободи особи. Тобто загальним об'єктом є найвища цінність, яку зобов'язана охороняти держава - людина у всіх її проявах, чи то як біологічна істота, чи сформована соціальна особистість.

Що стосується родового об'єкта, то його визначення пов'язане з розділом V Особливої частини КК України «Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина», в якому і є ст. 181 КК України. Родовий об'єкт визначається у межах, гарантованих Конституцією прав та свобод людини і громадянина.

Оскільки згаданий розділ Особливої частини КК України містить значну частину кримінальних норм, що охороняють умовно різні сфери суспільного життя, то у ньому можливе виділення певних видових об'єктів злочину. Це стосується, наприклад, статей, що охороняють релігійні відносини, до яких саме належить і ст. 181 КК України. Отже, доцільно виділити видових об'єкт, що об'єднує склади злочинів, які стосуються релігійної сфери. До них входять поряд із ст. 181 ще ст. ст. 161, 178, 179, 180 КК України.