Реальний вплив на формування нинішньої економічної структури та майбутнього господарського середовища Європи Україна може здійснити шляхом динамічного розвитку та диверсифікації насамперед тих галузей економіки, що мають порівнянні й конкурентні переваги та є взаємодоповнюваними щодо європейських країн. Йдеться насамперед про машинобудівний і гірничо-металургійний комплекси, високотехнологічні виробництва, агропромислову сферу, транзитні перевезення, рекреаційно-туристичну галузь, фінансові й банківські послуги [11, с. 592].

Надмірне оподаткування та недосконалість системи оподаткування також спровокували процеси значної "тінізації" економіки України. Сам термін "тіньова економіка" визначає ту її частину, яка ухиляється від сплати податків. Виходячи з цього пропоновані заходи з "детінізації" економіки умовно потрібно поділити таким чином:

- удосконалення системи оподаткування, зменшення податкового тиску;

- посилення контролю держави за фінансовими та товарними потоками суб'єктів господарської діяльності, зробивши його дієвішим, - це дало б можливість збільшити обсяги податкових надходжень;

- посилення адміністративної, фінансової та кримінальної відповідальності за несплату податків, або навпаки - амністувати "тіньові" доходи з одночасним поліпшенням умов оподаткування [17, с. 84].

Головна проблема полягає в тому, що "злочинці брудних грошей" повсякчас винаходять нові способи перетворення злочинних грошей в цілком легальні. Сучасні злочинці за розвитком ідей і технологій завжди йдуть на крок уперед правоохоронних структур, покликаних з ними боротися. Шахраї регулярно змінюють і валюту, і способи легалізації грошей, а також використовують міжнародні фінансові організації для відмивання нелегальних коштів.

Основні способи відмивання ефективно можуть використовувати злочинці в усіх сферах економіки, особливо у фінансовому секторі, зовнішньоекономічній діяльності та промисловості.

Зокрема до основних правопорушень у фінансовій системі України належать протиправні кредитні операції та махінації з використанням бюджетних коштів. Зазвичай, для здійснення махінацій застосовується підроблена та сфальсифікована документація (бухгалтерська звітність, паспорти тощо), використовуються "компанії-оболонки".

Особливо "популярними" для відмивання грошей як в Україні, так і в світі залишаються кредитні та фінансові установи. Переважно для своїх махінацій "злочинці брудних грошей" використовують банки нерозвинених країн, де законодавства з боротьби з легалізацією коштів, отриманих злочинним шляхом, або взагалі немає, або працює лише формально. Нелегальні фінанси вкладаються в депозити, цінні папери й навіть страхові поліси. Шляхи вивозу капіталу можуть бути різними. Це і фізичне переміщення готівки за кордон, і укладання зовнішньоекономічних контрактів щодо імпорту товарів, послуг, прав інтелектуальної власності, використання схем із залученням офшорних компаній. Як наслідок - для України протягом останніх років набули загальнодержавного характеру проблеми, пов'язані з відмиванням коштів через офшорні зони та незаконна компенсація відшкодуванням ПДВ.

Головною загрозою економічній безпеці є те, що ми створили відкриту економіку, яка значною мірою є тіньовою. Відкрита модель тіньової економіки провокує низку похідних загроз у сфері фінансової безпеки:

- деградація легальної економіки;

- вивезення за кордон тіньових капіталів, заощаджень і нагромаджень;

- скорочення можливостей бюджету і підприємств вимагає іноземних кредитів, які за умов корупції спрямовуються у тіньовий сектор і повертаються за кордон у вигляді капіталу окремих осіб; утворений таким чином зовнішній борг обслуговується за рахунок бюджету (держбюджет "приватизується" тіньовим сектором і навіть справа формування бюджету переходить до рук лобістів);

- іноземний сектор не робить інвестицій в економіку країни, а заощаджує отриманий тіньовий капітал під відсотки [17, с. 85].

Якщо економіка США зазнала значних змін, передусім у банківсько-фінансовому секторі, будівництві, автомобілебудуванні, то в Україні - все по-старому.

Деградація легальної економіки, як загроза у сфері фінансової безпеки - це перша структурна криза української економіки. Водночас, це криза переходу від нинішньої системи індустріального виробництва до нової системи виробництва - постіндустріального. Масштабність цих процесів зумовлює їх тривалий характер. Багато існуючих галузей просто зникнуть. Замість них з'являться нові сектори економіки. Цей процес змінить розуміння багатства і могутності, геополітичні оцінки і пріоритети.

У найближчі 7, максимум 10 років, Україна повинна сформувати кістяк нової економіки. Потім вікно можливостей закриється, і їй доведеться для модернізації витратити набагато більші ресурси, отримавши значно менші результати. А якщо враховувати, що такими ресурсами ми не володіємо і не будемо їх мати в найближчі десятиліття, то ми ризикуємо безнадійно відстати від світових процесів розвитку.

Без докорінного реформування у протидії фінансовим злочинам, яке є одним з найактуальніших соціальних проблем сучасності системи державного управління, подолати цей опір буде не можливо. Крім того, наша економіка інтенсивно покладалась на резерви в іноземній валюті для підтримки економічного розвитку, що призвело до значного довготермінового дефіциту рахунків поточних операцій. Значна його частина фінансувалася за рахунок припливу капіталу, який не створює заборгованості, - прямих іноземних інвестицій. Одночасно зростали зовнішні запозичення, особливо з боку приватного сектору економіки. Іноземне фінансування підтримувало зростання кредитів в іноземній валюті навіть для позичальників, які не отримують доходів в іноземній валюті.

Легкий доступ до дешевого фінансування і високі ціни на споживчі товари пом'якшили необхідність енергійного втілення в життя важких реформ інфраструктури, комунальних підприємств, освіти, охорони здоров'я, безпеки суспільства.

Заможні верстви населення контролюють економічну ситуацію та спрямовують фінансові потоки за кордон, де вони працюють з більшою ефективністю. Бідні верстви, не зайняті в деградованому легальному виробництві, змушені: пропонувати робочу силу тіньовому сектору та експортувати її за кордон; жити на державну допомогу із соціального захисту, яка весь час зменшується. Посилюється розшарування суспільства, що призводить до конкуренції між класами за контроль над державою і зростання соціального напруження [17, с. 86].

Для забезпечення виходу економіки з тіні в Україні можливий тільки за умов стимулювання з боку держави процесів легальних заощаджень і нагромаджень середнього класу. Україна поступово повертає довіру міжнародних фінансових інститутів, бо своєчасно виконує свої боргові зобов'язання. Так, у 2010 р. Україна повернула довіру не тільки міжнародних фінансових інститутів, але й інвесторів. Виконання зобов'язань перед кредиторами свідчить передусім про те, що економіка України поступово долає наслідки економічної кризи і починає наповнювати держбюджет.

Ефективність легалізації економіки та пов'язаної з цим системної протидії корупції залежить від дотримання таких концептуальних принципів, як: наукова обґрунтованість, системність, послідовність, врахування інтересів усіх верств населення, задіяних у неофіційній господарській діяльності. Системний характер заходів легалізації господарства чи протидії корупції зумовлений тим, що ці негативні явища стосуються соціально-економічної системи країни [18, с. 571].

На думку експертів, тіньові структури контролюють більше половини ВВП України, значну частку торгово-фінансових операцій. Від обсягів тіньової економіки залежить суверенітет України, бо для тіньовиків незалежність України не має цінності [17, с. 84].

Отже, наша держава з ринковою економікою пройшла через процедуру самодіагностики. Те, що нам вдалося витримати найбільш негативні сценарії розвитку подій, мабуть, ще більш ускладнює початок такого процесу. Україні необхідно знайти власний шлях для повернення не тільки до швидкого економічного відновлення, але й до більш безпечного і сталого зростання.

Список використаної літератури

легалізація кримінальний злочин фінансовий

1. Конвенція Організації Об'єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин від 20 грудня 1988 року / дата набуття чинності для України: 27.11.91 р.

2. Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності : Прийнята резолюцією 55/25 Генеральної Асамблеї від 15 листопада 2000 року

3. Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом (переклад з англійської мови Є.М. Вишневського) / Конвенція ратифікована із заявами і застереженнями: 17.12.97 р.

4. Міжнародна Конвенція про боротьбу з фінансуванням терроризму / Конвенція ратифікована: 12.09.2002 р.

5. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню терроризму: Закон України від 28.11.2002 № 249-IV (Редакція від 17.01.2012) // Офіційний сайт Верховної Ради України. - http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/249-15

6. Про затвердження Порядку прийняття Державним комітетом фінансового моніторингу України рішення про зупинення фінансових операцій: Держфінмоніторинг України; Наказ від 28.09.2010 № 172 // Офіційний сайт Верховної Ради України. - http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z1111-10

7. Борисов В. I. Відповідність кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, міжнародним договорам України / Борисов В. I.- X. : Кроссроут, 2006. - С 94-97.

8. Боротьба з „відмиванням" грошей. Міжнародний досвід і уроки для Росії : аналітична записка МВС РФ від 12.09.2000 р.

9. Дорош Л. В. Відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності / Л. В. Дорош, О. I. Перепелиця. - X. : Кроссроут. - 2006. - С 98-102.

10. Дудоров О. „Брудні" кошти під забороною кримінального законодавства / О. Дудоров // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 4. - С. 120-121.

11. Економічна безпека : навч. посібник / П. В. Мельник, Л. Л. Трангул, Е. М. Лібанова та ін. ; за ред. З. С. Варналія. -- К. : Знання, 2009. -- 647 с.

12. Енциклопедія банківської справи / [за ред. В. Ющенка]. - К : Атіка, 2001. - 640 с.

13. Каївець О. Україна в контексті відмивання коштів / О. Каївець // Юридичний журнал. - 2004. - № 4. - С. 54-63.

14. Кримінологія : підручник для студентів вищих навч. закладів / [О. М. Джужа, Я. Ю. Кондратьєв, О. Г. Кулик, П. П. Михайленко та ін.]; за заг. ред. О. М. Джужи. - К. : Юрінком Інтер, 2002. - 416 с.

15. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / [заред. М. I. Мельника, М. I. Хавронюка]. - 3тє вид., переробл. та доповн. - К. : Атіка, 2004. - 1056 с.

16. Протидія корупційній злочинності в Україні : навч. посібн. / Ю.І. Дмитрик, Д.І. Йосифович, І.В. Красницький, С.І. Мельник, ЄВ. Пряхін, С.В. Якимова / за заг. ред І .В. Красницького. - Львів : Видво Львів. ДУВС, 2010. - 308 с.

17. Сухоруков А.І. Фінансова безпека держави : навч. посібн. / А.І. Сухоруков, О.Д. Ладюк. - К. : Центр навч. літри, 2007. - 192 с.

18. Флейчук М.І. Легалізація економіки та протидія корупції у системі економічної безпеки: теоретичні основи та стратегічні пріоритети в умовах глобалізації / М.І. Флейчук. Львів : Видво "Ахілл", 2008. - 660 с.