У теорії кримінально-виконавчого права правовий статус засуджених розуміється як заснована на загальному статусі громадян України і закріплена в нормативно-правових актах різних галузей права сукупність їх прав, законних інтересів та обов'язків, що залежать від призначеного виду кримінального покарання й їх поведінки в період його відбування. Іншими словами, зміст правового статусу засуджених як окремі елементи становлять: 1) суб'єктивні права, 2) законні інтереси та 3) юридичні обов'язки засуджених.

Правовий статус засуджених незалежно від виду призначеного покарання і його юридичні гарантії у кримінально-виконавчому законодавстві України закріплюються вперше. У частині 1 ст. 7 КВК України з цього приводу міститься принципове і важливе положення про те, що держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених. У частині 4 ст. 7 КВК України встановлено, що правовий статус засуджених визначається законами України і КВК України, виходячи із порядку і умов виконання та відбування конкретного виду покарання. Правовий статус засуджених іноземців і осіб без громадянства визначається законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 3 ст. 7 КВК України).

КВК України містить окрему главу "Правовий статус засуджених" (статті 7-10), яка, як і розділ Конституції України про права, свободи 20

та обов'язки людини й громадянина, розміщена другою в Загальній частині кодексу і в якій закріплені основи правового статусу засуджених (ст. 7), основні права засуджених (ст. 8) та основні обов'язки засуджених (ст. 9). В окремій статті (ст. 10) закріплено право засуджених на особисту безпеку. Положення цих статей стосуються всіх засуджених незалежно від виду призначеного судом покарання. Додатково в главах Особливої частини розміщені ще й норми, які більш детально визначають правовий статус засуджених до окремих видів кримінальних покарань.