9.                Зважаючи на те, що у ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі порушення закону прокурор (його заступник) зобов'язаний винести мотивовану постанову про провадження у справі про адміністративне правопорушення, визначення в КУпАП конкретних випадків, у яких повинен складатися протокол про адміністративні правопорушення, є недоречним, оскільки зі змісту ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" випливає, що прокурор (його заступник) у разі отримання інформації про вчинення адміністративного правопорушення зобов'язаний винести мотивовану постанову, яка є "прообразом" протоколу про адміністративне правопорушення.

10.           Передбачення у ст. 92 Конституції України виключного переліку питань, які можуть визначатись винятково законами України, є недоцільним, оскільки інтенсивний суспільний розвиток, поява нових суспільних відносин, з одного боку, та у зв'язку з цим розширення меж правового регулювання для інших суб'єктів правотворчості (Президента, Кабінету Міністрів України) - з іншого, призводять до звуження функції правотворчості Верховної Ради України, яка, відповідно до ст. 75 Конституції, є єдиним органом законодавчої влади. Тому пропонуємо ст. 92 Конституції України доповнити нормою такого змісту: "Верховна Рада приймає законодавчі акти з інших питань, які, згідно з Конституцією, віднесені до її повноважень".

11.           Беручи до уваги те, що в Законі України "Про звернення громадян" під останніми розуміються "викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги" (ст. 3), доцільною, на нашу думку, є заміна у ст. 12 Закону України "Про прокуратуру" слів "заяви і скарги" на "звернення громадян", оскільки категорія "звернення громадян" є більш широкою за змістом й охоплює не тільки заяви та скарги, про які йдеться у згаданому вище Законі, а й пропозиції та зауваження.

12.           Зважаючи на те, що організаційно-штатна робота в органах прокуратури регулюється значною кількістю відомчих нормативних актів, які деякою мірою дублюють один одного, доцільною була б їх систематизація, кінцевим результатом якої стало б прийняття Інструкції з організаційно-штатної роботи в органах прокуратури України, яка мала б регулювати такі питання: розроблення примірних (типових) структур, примірних (типових) штатів, переліків посад і посадових повноважень; затвердження штатів і внесення змін до них; розподіл штатної чисельності між органами прокуратури; обґрунтування обсягів збільшення або скорочення штатної чисельності; контроль за дотриманням штатної дисципліни; облік штатів і лімітної чисельності; документообіг; організацію роботи колегій, нарад, методичної та аналітичної роботи в органах прокуратури.

13.           В органах прокуратури немає окремого нормативно-правового акта, який регулював би процедуру добору та відбору кандидатів як на роботу в органах прокуратури, так і на навчання у вищих закладах освіти, які здійснюють підготовку для органів прокуратури. У зв'язку з цим необхідним, на нашу думку, є розроблення та прийняття Положення про порядок добору та відбору кандидатів на роботу в органах прокуратури і навчання в Академії прокуратури України та інших вищих навчальних юридичних закладах, з якими Генеральною прокуратурою України укладено відповідні угоди.

14.           Передбачення в ч. 3 ст. 46 Закону України "Про прокуратуру" мінімального віку, з якого особа може обійняти посаду прокурора певного рівня, є недоцільним. Основним критерієм визначення професійної придатності того чи іншого кандидата до виконання обов'язків прокурора певного рівня (області, міста, району) повинен бути не вік, а професійні (у тому числі й управлінські), психологічні й морально-етичні якості та відповідний стаж роботи (відповідно п'ять та три роки).

15.           Формування кадрового резерву та проведення на його основі заміщення таких посад, як прокурор Автономної Республіки Крим, області, району, міста, повинно носити конкурсний та публічний характер, з передбаченням можливості участі громадськості в обговоренні можливих кандидатур. У зв'язку з цим оголошення про проведення конкурсу, терміни й умови його проведення, а також інформація про кандидатів на посаду прокурора АР Крим, області, району, міста повинні публікуватись у місцевих засобах масової інформації не пізніше ніж за місяць до початку конкурсу, що, у свою чергу, буде однією з форм громадського контролю за діяльністю органів прокуратури.

16.           З метою забезпечення потреби органів прокуратури України у кадрах з високим рівнем професіоналізму, здатних компетентно і відповідально виконувати свої службові обов'язки, впроваджувати у прокурорсько-слідчу практику досягнення юридичної науки, позитивний досвід роботи, а також безперервного оновлення й удосконалення професійних знань та умінь, доцільною буде розробка Концепції професійної підготовки в органах прокуратури. Визначені нами невід'ємні складові цієї Концепції, зокрема поняття професійної підготовки прокурорсько-слідчих працівників, її мета, принципи, завдання, функції, методи та форми, можуть скласти її основу.

17.           Зважаючи на те, що ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами визначаються "основи державної служби" (п. 12) та "організація і діяльність прокуратури" (п. 14) [13], та на те, що сьогодні більшість аспектів проходження державної служби в органах прокуратури регулюється підзаконними актами, зокрема указами Президента, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, відомчими нормативними актами Генеральної прокуратури України, необхідним є передбачення в чинному Законі України "Про прокуратуру" окремого розділу під назвою "Проходження державної служби", в якому були б врегульовані всі елементи (складові частини) проходження служби, що надасть змогу впорядкувати шляхом систематизації умови та порядок проходження державної служби в органах прокуратури.