Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

ВСТУП

Сторінки матеріалу:

 

Актуальність теми дослідження.

Соціально-економічні перетворення, що відбуваються сьогодні в Україні, супроводжуються кількісними і якісними змінами злочинності - проявами нових злочинів, у тому числі з використанням зброї. Сьогодні вчинення злочинів з використанням різних видів зброї - явище буденне для багатьох регіонів нашої держави. Зростає кількість актів тероризму, вбивств, розбійних нападів, які вчиняються через злочинний перерозподіл державного та суспільного майна, ринків збуту, зон кримінального впливу тощо. Значно зросла озброєність кримінального середовища.

Криміногенна ситуація в Україні залишається складною і напруженою і це випливає не лише з показників статистики, а й з конкретних фактів, що характеризують як кількісні, так і якісні аспекти цієї обстановки, підкреслюють її гостроту і загрозу, яку вона несе нашому суспільству, кожному законослухняному громадянину. Так, за даними МВС України тільки за 9 місяців 2005 року зареєстровано 52 випадки розкрадання зброї (ст..262 КК України), 8597 випадків незаконного поводження зі зброєю, у тому числі вогнепальною 300. Вчинено умисних вбивств та замахів на вчинення умисних вбивств з використанням вогнепальної зброї - 90, умисних тяжких тілесних ушкоджень - 10. Вилучено 2471 одиницю вогнепальної зброї, з них 62 одиниці по злочинах, вчинених організованими групами.

Географія розташування України на Сході Європи є досить зручною для транзиту контрабандної зброї та боєприпасів як у Росію, Білорусь та Молдову, так і в країни Західної Європи. Велику стурбованість викликає відношення до зберігання зброї у військових частинах. Необхідно підкреслити, що реальна кількість фактів крадіжок значно більша, ніж вказано в статистичних даних, оскільки за різних причин реєструють тільки очевидні злочини даної категорії. Неочевидні злочини залишаються латентними и виявляються правоохоронними органами лише при розкритті інших злочинів, що вчиняються с використанням вогнепальної зброї.

Організована та професіональна злочинність починає домінувати у кримінальному середовищі. Особлива жорстокість скоєння злочинів, формування типу нових злочинних авторитетів, значні матеріальні цінності, які знаходяться в їх розпорядженні, висока технічна озброєність злочинних формувань, - ось далеко не повний перелік ознак сучасної української злочинності, що перетворився у серйозну загрозу суспільству і державі.

Тому не є випадковою та обставина, що криміналізація суспільства в ряду існуючих загроз посідає чільне місце. Це ставить перед наукою, законодавчою та правоохоронною практикою завдання негайної розробки та реалізації нових підходів до боротьби із злочинністю, відшукання нових методів протидії, що відповідають реаліям сьогодення. Такі вимоги висуває і Комплексна програма профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затверджена Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. №1376/2000. У цьому напрямі здійснювана в нашій країні судово-правова реформа покликана гармонізувати діючі правові відносини, привести їх у відповідність до вимог міжнародних стандартів, переглянути низку положень національного законодавства, зокрема, й кримінально-процесуального та кримінально-виконавчого, що має привести до вдосконалення процедури розкриття та розслідування злочинів під кутом зору забезпечення реалізації основного принципу правової держави - визнання людини, її життя, здоров'я, честі, гідності, недоторканності й безпеки найвищою соціальною цінністю. Питому вагу в забезпеченні нормального існування суспільства і кожної його особи становлять дії правоохоронних органів щодо забезпечення охорони людини, її життя й здоров'я як найвищої соціальної цінності, що і визначено у ст. 3 Конституції України.

Правоохоронні органи, як відомо, займають в системі державних інституцій своє специфічне місце. Вони працюють над створенням сприятливого правового клімату, що забезпечив би успішну реалізацію курсу, котрий був би направлений на розбудову демократичного суспільства та економічно сильної держави. Це викликає необхідність пошуку нових рішень і активних заходів для вирішення проблем удосконалення діяльності правоохоронних органів по захисту прав і свобод людини і громадянина, охороні правопорядку і забезпечення суспільної безпеки. Безумовно, що наука, яка вивчає злочинність і заходи боротьби з нею, не може залишатися у стороні від вирішення цього завдання. Значне місце у вирішенні цих проблем займає криміналістика, соціальною функцією котрої є озброєння органів розслідування і правосуддя сучасними методами пошуку істини.

Приоритетним напрямом досліджень на сучасному етапі є проведення судово-балістичних експертиз, особливо проведення ідентифікаційних досліджень куль та гільз, які вилучені з огляду місць скоєння злочинів з використанням вогнепальної зброї.

Науковими дослідженнями в галузі криміналістичної балістики займалися М.І.Авдеєєв, М.С.Артамонов, М.М.Басов, В.Є.Бергер, І.В.Віноградов, В.Ф.Гущин, І.А.Дворянський, О.Б.Жук, М.М.Зюськін, В.А.Комаха, Ю.М.Кубицький, С.Д.Кустанович, О.С.Лазарі, І.В.Макаров, С.М.Матвеєв, Ю.Л.Носко, В.А.Ручкін, І.О.Сапожніков, Е.І.Сташенко, Х.М.Тахо-Годі, Є.М.Тіхонов, О.І.Устінов, В.Ф.Черваков та багато інших вчених-криміналістів.

Не правильним було б вважати, що в Україні та за її межами протягом останніх десятиліть не здійснено наукових досліджень, котрі, стосуються питань судової балістики. За окремими напрямами цієї проблеми захищені кандидатські дисертації криміналістами В.М.Большаковим, В.В.Зиряновим, А.В.Кофановим, фахівцями в галузі судової медицини Ю.О.Крапівкіним, І.М.Козаченком, С.В.Куценком. Проте, поглибленому вивченню поняття вогнепальної зброї, її сучасної класифікації та місця криміналістичної балістики у криміналістичному зброєзнавстві, проблемам, що пов'язані з появою нових, раніш не відомих видів зброї, особливо комбінованої дії, достатньої уваги не приділено. Зазначене свідчить про актуальність комплексного, системного дослідження вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та слідів її застосування. Це й зумовило вибір теми дисертації та основні напрями дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Підготовка дисертації на вказану тему передбачена рішенням вченої ради Київського національного університету внутрішніх справ України від ....... .року, протокол №..... Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідної роботи Національної академії внутрішніх справ України за комплексною темою "Профілактика, організація та розкриття злочинів як державно-правова форма боротьби зі злочинністю і гарантія реалізації норм Конституції України" (державний реєстраційний номер 0100V001897), "Переліком дисертаційних досліджень з проблем держави і права України", складеним Управлінням координації та планування наукових досліджень Академії правових наук України.

Об'єктом дослідження є: діяльність органів внутрішніх справ з розкриття і розслідування злочинів, вчинених з застосуванням вогнепальної зброї.

Предметом дослідження є: криміналістичне дослідження вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та слідів її застосування.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у пізнанні закономірностей об'єктивної дійсності, що пов'язані з неправомірним використанням та застосуванням вогнепальної зброї, дослідженням такої зброї, слідів її застосування та боєприпасів фахівцями експертно-криміналістичних підрозділів. Ця мета обумовила і конкретні завдання, які полягають у такому:

- визначення місця і завдань криміналістичного дослідження вогнепальної зброї в системі криміналістичного зброєзнавства;

- здійснення аналізу і удосконалення існуючої криміналістичної класифікації вогнепальної зброї з урахуванням сучасного стану криміналістичної практики;

-розкриття сутності, змісту та доцільності використання спеціальних знань в галузі судової балістики в разі проведення слідчих дій, що пов'язані з дослідженням вогнепальної зброї та слідів її застосування;

- вивчення і здійснення аналізу сучасної експертної практики ведення криміналістичних обліків балістичного напряму та розроблення рекомендацій щодо підвищення ефективності їх використання оперативними та слідчими підрозділами;

- проведення аналізу існуючих експертних методик з дослідження вогнепальної зброї, боєприпасів та слідів її застосування та розроблення на цій підставі рекомендацій щодо стандартизації таких методик;

- уточнення поняття "судової балістики" з урахуванням завдань, що ставить перед нею сучасна практика боротьби із злочинністю.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять діалектико-матеріалістичний метод як всезагальний метод наукового пізнання, що відбиває взаємозв'язок теорії та практики. Також застосовані інші загальнонаукові методи, зокрема, системний для пізнання кількісних характеристик цілісного пізнання об'єкта і предмета дослідження та окремих видів сучасної вогнепальної зброї і боєприпасів. Використання структурно-функціонального аналізу як методу дослідження дало змогу дослідити зовнішні та внутрішні зв'язки, прослідкувати їх динаміку та взаємодію при вивченні слідів, характерних для певних видів вогнепальної зброї. Основні методи - спостереження, експеримент, аналіз результатів діяльності дали змогу вивчити зміст та сутність криміналістичної балістики, її місце в системі криміналістичного зброєзнавства. Порівняльно-правовий метод був використаний для дослідження кримінального, кримінально-процесуального законодавства України та інших країн, а також відомчих нормативних актів, що регулюють слідчу та оперативно-розшукову діяльність. Дисертантом активно використовувались закони і категорії: аналіз і синтез, узагальнення, абстракція.

Наукова новизна роботи. Новизна дослідження визначається перш за все постановкою і розгляданням вперше в Україні на монографічному рівні проблеми поняття і змісту криміналістичної балістики у зв'язку із якісною зміною злочинності та умов, у яких здійснюється і розвивається злочинна діяльність, класифікації видів сучасної вогнепальної зброї, обґрунтуванням можливості і необхідності використання результатів дослідження способів вчинення злочинів у якості теоретичного і практичного інструментарію пізнання явищ, що вивчаються у криміналістиці та у сфері боротьби зі злочинністю.

Найбільш суттєві наукові результати, що отримані автором, у полягають у такому:

- вперше визначено місце і завдання криміналістичного дослідження вогнепальної зброї, боєприпасів та слідів її застосування в цілісній системі криміналістичного зброєзнавства;

- уточнено критерії щодо віднесення вогнепальної зброї до спеціальної та поліцейської;

- дістало подальшого розвитку визначення змісту та розмежування понять "криміналістичне зброєзнавство", "криміналістична балістика", "криміналістичне дослідження вогнепальної зброї, боєприпасів та слідів її застосування";

- додатково обґрунтовано необхідність використання спеціальних знань в галузі судової балістики у розкритті й розслідуванні злочинів, що вчинені із застосуванням вогнепальної зброї;

- узагальнено практику використання кулегільзотеки і сучасних інформаційно-пошукових систем "Баліст", "Рикошет" в інтересах боротьби зі злочинами, що вчиняються із застосуванням сучасної вогнепальної зброї та запропоновані рекомендації з підвищення ефективності такої практики;

- вперше висловлено пропозицію і обґрунтовано доцільність стосовно створення міжвідомчого підрозділу в системі експертної служби МВС, до завдань якого входила б ревізія та стандартизація існуючих експертних методик з дослідження балістичних об'єктів.