Методи дослідження. Дослідження побудовано на засадах методологічного плюралізму, тобто на використанні ряду наукових методів і підходів тією мірою, якою вони адекватні об'єкту, предмету та завданням дисертаційного дослідження. При написанні роботи застосовувались як загальнонаукові методи, так і спеціальні правові методи дослідження. Зокрема, діалектичний та історичний методи застосовувались для визначення сутності захисної функції профспілок та розкриття генезис законодавства про профспілки; системний - для дослідження форм реалізації захисної функції профспілок; логіко-юридичний метод відіграв значну роль у процесі створення нових правових норм і приписів щодо реалізації профспілками захисної функції та удосконалення існуючих; соціологічний - при узагальнені судової практики про поновлення на роботі працівників, звільнених без погодження з профспілковим органом. У роботі над проблемами, що увійшли до кола дисертаційного дослідження, широко застосовувався порівняльно-правовий метод, зокрема, при вивченні прогресивного досвіду правового регулювання захисної функції профспілок країн із розвиненою ринковою економікою, а також країн, які здійснюють перехід до ринку (постсоціалістичних країн Центральної і Східної Європи, держав-учасниць СНД).            

          Основні положення та висновки, викладені у роботі, ґрунтуються на аналізі чинного законодавства про працю, особливостей його застосування, досягнень загальної теорії права, трудового права, інших галузей юридичної науки України та інших держав, узагальнень судової практики.   

          Емпіричною базою дослідження є рішення Конституційного Суду України, постанови Пленуму Верховного Суду України, міжнародно-правові акти - конвенції та рекомендації Міжнародної Організації Праці (МОП), узагальнення діяльності об'єднань профспілок Харківської та ряду інших областей, статистичні матеріали. 

          Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є першим комплексним дослідженням захисної функції профспілок та основних форм її реалізації в умовах ринкової економіки. 

          У межах здійсненого автором дослідження одержано такі результати, що мають наукову новизну: 

          1. Визначено поняття захисної функції профспілок як правової категорії, що складає юридичний обов'язок всіх профспілкових органів та виявлено співвідношення із функцією представництва, яка створює  належні передумови для реалізації захисної функції. Вона не може існувати у відриві від захисної функції.         

          2. Вперше в науці трудового права проаналізовано форми реалізації захисної функції профспілок.         

          3. У дисертації з позиції роздержавлення профспілок зроблений висновок, що у сучасних умовах основною функцією профспілок, слід вважати захисну, а представницька функція є допоміжною у захисті прав найманих працівників.             

          4. Виявлено дев'ять етапів у розвитку законодавства про профспілки, обумовлених змінами соціально-економічних та політичних умов у суспільстві, дана правова характеристика цих етапів.      

          5. В роботі дістало подальшого розвитку питання щодо участі профспілок у припиненні трудових відносин і обґрунтовано висновок, що в умовах переходу до ринкової економіки слід залишити право профспілок давати згоду на розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2, 5 ст.40 і пунктами 2 і 3 статті 41 КЗпП.      

          6. Вперше сформульовано поняття та сфера профспілкового контролю, порядок його здійснення.       

          7. Розроблені рекомендації щодо форм взаємодії між роботодавцем та профспілками в умовах їх плюралізму.                         

          8. Вперше виявлені спільні риси та проведено розмежування між профспілками та іншими представницькими органами. Сформульовані рекомендації щодо визначення профспілок представницькими.           

          9. Обґрунтовано висновок про надання переваги профспілкам у представництві інтересів найманих працівників перед роботодавцем порівняно з іншими представницькими органами (особами). 

          10. Досліджено питання про зв'язок між кількістю членів профспілок яких об'єднує профспілка і обсягом повноважень по представництву їх інтересів.                 

          11. Проведено розмежування між колективними і індивідуальними спорами.          

          12. У дисертації доводиться, що логіка розвитку профспілкового руху та його правового регулювання в Україні веде до відмирання так званої "мобілізаційної" моделі захисної функції, коли всі зусилля профспілок по захисту прав та інтересів трудящих зводилися до активізації їх організаційного (мобілізаційного) потенціалу. Обґрунтовано, що основну роль при реалізації захисної функції профспілок повинна відігравати колдоговірна (переговорна) модель з використанням колективних трудових спорів (конфліктів), а в крайніх випадках страйків.                                     

          Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні висновки та рекомендації дисертації спрямовані на поглиблення знань про сутність захисної функції профспілок та форм її реалізації. Окремі висновки та пропозиції, сформульовані автором, можуть бути використані у процесі нормотворчої діяльності, при підготовці нового Трудового кодексу України, при внесенні змін і доповнень до Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", інших нормативних актів, а також в процесі правозастосовчої практиці профспілок, прийняті до уваги при розробці локальних актів роботодавцями та профспілковими органами.

          Реалізація пропозицій буде також сприяти розвитку соціального партнерства та активізації соціального діалогу між роботодавцем та найманими працівниками.        

          Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані при підготовці підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій з курсу "Трудове право України", в навчальному процесі при читанні лекцій.       

          Апробація результатів дослідження. Дисертація виконана та обговорена на кафедрі трудового права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Результати дисертаційного дослідження доповідались автором на першій обласній конференції молодих науковців "Тобі Харківщино- пошук молодих" (м. Харків, 19-20 березня 2002 р.), науково-теоретичній конференції "Проблеми реформування трудового та соціального законодавства України" (м. Харків, 26-27 листопада 2002 р.), що відбулась у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, другій науково-практичній конференції "Захист соціальних та економічних прав людини: міжнародні стандарти і законодавство України" (м. Київ, 27 лютого 2004 р.), науковій конференції "Кодифікація трудового законодавства України: стан та перспективи" (м. Запоріжжя, 25-26 червня 2004 р.).               

          Теоретичні висновки використовуються автором в процесі викладання навчального курсу "Трудове право України", зокрема, при проведенні практичних занять за темами "Суб'єкти трудового права", "Колективний договір", "Трудовий договір", "Трудові спори". 

          Публікації. Основні положення дисертації викладено у п'яти наукових статтях у фахових виданнях та трьох тезах конференцій.   

          Структура дисертації визначена метою та завданням дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які об'єднують вісім підрозділів, висновків та списку використаних джерел (223 найменування). Загальний обсяг дисертації становить 200 сторінки, з яких основного тексту -178 сторінок.