ВСТУП

Сторінки матеріалу:

3. Доведено необхідність законодавчого регулювання обмеження дієздатності роботодавця у судовому порядку внаслідок порушення ним умов раніше укладених трудових договорів або законодавства про працю, що надасть можливість значно посилити правові гарантії права на працю, запобігти порушенням трудового законодавства.

          4. Обґрунтовано підхід до визначення змісту і класифікації обов'язків роботодавця залежно від  способу їх встановлення та виконання.

          5. Доведено доцільність поглиблення диференціації правового регулювання трудових відносин між фізичними особами.

          6. Обґрунтовано необхідність закріплення у новому Трудовому кодексі України можливості укладення колективних договорів у випадку застосування фізичною особою праці значної кількості найманих працівників. Мінімальною межею для реалізації такого права пропонується визначити найняття п'яти працівників.

7. Аргументовано висновок про особливу природу трудового договору, оскільки він має довірчий (фідуціарний) характер.

8. Вперше проаналізовано зміст трудових правовідносин за участю роботодавців - фізичних осіб і зроблено висновок, що вони є складними за своїм обсягом і багатшими за змістом, аніж за участі роботодавців - юридичних осіб.

9. Доведено, що поняття "внутрішній трудовий розпорядок" стосовно господарської сфери роботодавця - фізичної особи має більш широкий зміст порівняно з процесом використання праці юридичними особами.

10. Обґрунтовано необхідність матеріальної відповідальності у повному розмірі заподіяної шкоди у разі, якщо її заподіяно працівником, який виконує роботу в особистому господарстві (оселі) роботодавця-фізичної особи.

11. Вперше доведено можливість договірного встановлення додаткових підстав припинення трудових правовідносин між фізичними особами.

           Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що воно дає можливості для більш чіткого розуміння правового становища роботодавця - фізичної особи на практиці та ефективного використання законодавства у регулюванні трудових відносин між фізичними особами. Висновки і пропозиції можуть бути використані для удосконалення чинного законодавства, а також  враховані у новому Трудовому кодексі України. Основні положення дисертації можуть застосуватися під час підготовки нових підручників, навчальних посібників з курсу "Трудове право України", підготовці коментарів до законодавства України про працю.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним науковим дослідженням, виконаним авторкою особисто. Висновки, положення та пропозиції, наведені у дисертації, базуються на власних дослідженнях, критичному осмисленні  більш ніж 220 наукових і нормативних джерел, практики колективно-договірного і індивідуально-договірного регулювання праці за участю роботодавців - фізичних осіб. Деякі проблеми розглядаються у дисертаційній роботі вперше, інші розглядаються з урахуванням змін у соціально-економічному житті держави.

Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорена на кафедрі трудового права Національної юридичної академії  Україні імені Ярослава Мудрого. Результати дослідження доповідалися на наукових конференціях молодих вчених та аспірантів, що відбувались в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого: "Проблеми реформування трудового та соціального законодавства України" (м. Харків, 2002 р.), "Нове законодавство України та питання його застосування" (м. Харків, 2003 р.). Теоретичні висновки використовуються автором в процесі викладання навчального курсу "Трудове право України", зокрема, при проведенні семінарських та практичних занять за темами "Предмет і метод трудового права", "Джерела трудового права", "Суб'єкти трудового права" "Трудовий договір", "Оплата праці" та ін. 

Публікації. За темою дисертації автором опубліковано 3 наукових статті та 2 тез наукових конференцій.

Структура дисертації визначена метою та завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які поділені на 8 підрозділів, висновків та списку використаних джерел (225 найменувань). Загальний обсяг дисертації - 224 сторінки, з них основного тексту - 203 сторінки.