• аргументується положення про те, що предмет доказування в справах про злочини неповнолітніх є самостійним інститутом кримінально-процесуального права. Запропоновано по-новому окреслити у КПК обставини, що підлягають встановленню в цій категорії справ, шляхом деталізації (конкретизації) та доповнення положеннями, які дозволять отримати всебічну характеристику особи неповнолітнього обвинуваченого;

• з метою зміцнення гарантій реалізації права на захист особи, яка не досягла вісімнадцяти років і вчинила злочин, уточнюється процесуальне положення неповнолітнього, його захисника та законного представника в кримінальному процесі; наведені додаткові аргументи на користь того, що конфіденційність інформації щодо неповнолітнього має бути забезпечена під час усього провадження в кримінальній справі і щодо всіх осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, незалежно від їх процесуального статусу;
• пропонується в структурних підрозділах МВД та прокуратури виділити спеціалізовані апарати слідчих або прокурорів, до виключної компетенції яких віднести питання порушення справ про злочини неповнолітніх та проведення досудового слідства;
• обґрунтовується думка, що провадження, яке закінчується винесенням  постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення неповнолітнього обвинуваченого від кримінальної відповідальності, є новою, самостійною формою закінчення досудового розслідування. Робиться висновок про необхідність надання органам, які здійснюють провадження в справі, право звільняти неповнолітніх від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру не лише за вчинення злочинів невеликої, але і середньої тяжкості. Запропонована процедура закриття справи згідно із ст. 9 КПК України в стадії попереднього розгляду справи суддею, яка повинна відбуватися в судовому засіданні з обов¢язковою участю неповнолітнього обвинуваченого, його захисника, законного представника, прокурора, потерпілого;
• з метою підвищення достовірності данних, отриманих у результаті проведення процесуальних дій з участю неповнолітнього, який вчинив злочин, пропонується внести зміни до кримінально-процесуального законодавства в частині уточнення правового статусу педагога, зокрема: визначені поняття "педагог", його права та обов¢язки, коло процесуальних дій, в яких є доцільною його участь, особливості його консультативної діяльності;
• на підставі аналізу дієвості запобіжних заходів, що обираються до неповнолітнього обвинуваченого, пропонується передбачити в законі нові види запобіжних заходів, які здатні стати реальною альтернативою взяттю під варту, зокрема, обов¢язок неповнолітнього звітувати перед державним компетентним органом; по-новому нормативно визначити обставини, які необхідно враховувати при обранні запобіжного заходу щодо неповнолітнього у вигляді затримання або взяття під варту;
• на підставі дослідження порядку судового розгляду кримінальної справи та рішень, які приймає суд у цій стадії процесу, з  урахуванням міжнародних стандартів формулюються пропозиції, спрямовані на уточнення процесуального статусу служб у справах неповнолітніх та спеціальних підрозділів міліції, застосування судами до неповнолітніх правомірних заходів впливу, що мають найбільший виховний ефект, прискорення судового розгляду справ цієї категорії;
• узагальнення практики застосування статті 73 КПК, яка регламентує порядок провадження в кримінальних справах про суспільно небезпечні діяння, вчинені особами, які не досягли віку кримінальної відповідальності, дозволяє зробити висновок про необхідність: уточнення в законі підстав та порядку поміщення неповнолітнього до приймальника-розподільника; надання неповнолітньому, його законному представнику та захиснику права  оскарження цих дій в апеляційному порядку; узгодження ст. 7³ та п. 6 ст. 45 КПК України щодо моменту вступу захисника  в справу цієї категорії.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки та пропозиції, зроблені в роботі, можуть бути використані при розробці нового КПК України, удосконаленні положень КК України про кримінальну відповідальність та покарання осіб, які не досягли вісімнадцяти років, уточненні положень інших законів, які торкаються питань провадження в кримінальних справах неповнолітніх, при підготовці постанов Пленуму Верховного Суду України з питань кримінального судочинства в справах неповнолітніх. Матеріали дослідження можуть бути використані в навчальному процесі при вивченні курсу "Кримінальний процес", підготовці підручників, навчальних та методичних посібників, а також бути орієнтиром у подальшому дослідженні проблематики теми "Особливості провадження в кримінальних справах неповнолітніх" як у цілому, так і  окремих її питаннь. Окрім того, положення, що містяться в науковій роботі, можуть бути корисними слідчим, прокурорам, суддям, працівникам служб у справах неповнолітніх та спеціальних підрозділів міліції, законним представникам.

Апробація результатів дисертації. Дисертація виконана на кафедрі кримінального процесу Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, обговорена на засіданні кафедри, схвалена нею та рекомендована до захисту.

Основні положення дисертації доповідалися автором на міжвузівській науково-практичній конференції "Сучасні правові проблеми профілактики та розкриття злочинів, які скоюються неповнолітніми" (м. Донецьк, 26 квітня 2002 р.); семінарі-практикумі "Ювенальна юстиція: практика судочинства, форми взаємодії держави та громадськості в реагуванні на правопорушення неповнолітніх" (м. Харків, 19-20 червня 2003 р.); науково-практичній конференції "Право власності: проблеми забезпечення, реалізації, захисту" (м. Харків, 14-15 вересня 2001 р.), "Проблеми розвитку юридичної науки в новому столітті" (м. Харків, 25-26 грудня 2002 р.); науково-практичному семінарі " Основні риси сучасної злочинності неповнолітніх: стан та шляхи її попередження" (м. Харків, 27 листопада 2003 р.).

Публікації. За темою дисертації автором опубліковано чотири статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та тези трьох наукових доповідей.

Структура роботи. Загальний обсяг дисертаційного дослідження 182с.

Робота складається із вступу, трьох розділів, які включають 7 підрозділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків.