Актуальність теми дослідження. Одне із центральних завдань сучасної судово-правової реформи пов'язане з побудовою нової судової системи з чітким визначенням компетенції судів та підсудності справ.

         Нинішня ідеологія змін, яка передбачає зміцнення правового захисту і гарантій прав і свобод людини, обумовила спрямування вектору розвитку держави на розширення судової юрисдикції і встановлення нових правил судочинства на демократичних засадах, закріпила заборону створення надзвичайних судів та втілення в життя принципу спеціалізації організаційних начал судової діяльності. Все це вимагає чітко визначити, який суд, в якому складі і де повинен розглянути ту чи іншу справу по першій інстанції.

         Правова реформа в Україні окреслила нову актуальну проблему встановлення підсудності справ різним складам суду, відповідно до їх нової диференціації. Особливого значення дане питання набуває внаслідок введення суду присяжних, що потребує чіткого визначення оптимального кола справ, яке доцільно надати на розгляд такого складу суду.

         Правила підсудності динамічно розвиваються як в процесуальному, так і в законодавстві про судоустрій, що набуло суттєвої трансформації в 2001-2002 роках. Питання підсудності неодмінно пов'язані з проблематикою функціонування військової юстиції та створення спеціалізованих судів, зокрема, суду у справах неповнолітніх, що вимагає чіткого визначення кола підсудних їм справ.

         Дана проблематика особливо актуалізується внаслідок завершення розробки проекту КПК України, який має увібрати в себе новітні досягнення юридичної теорії та здобутки практики. Проведення активної кодифікаційної роботи українським законодавцем зумовлює беззаперечну важливість дослідження зазначених правових проблем.

         Вивчення теоретичних основ інституту підсудності має глибокі історичні коріння, значний внесок у розвиток цього наукового напрямку зробили такі відомі правознавці дореволюційної Росії як К.Д. Анціферов, Я.І. Баршев, С.І. Вікторський, Л.Є. Володимиров, Б. Довкевич, М.В. Духовськой, С.В. Познишев, П.П. Пусторослєв, М.М. Розін, В.К. Случевський, Д.Г. Тальберг, І.Я. Фойницький та інші. Дослідження проблем підсудності не припинялись в радянський період, цієї тематики торкнулись і сучасні вчені, зокрема, М.В. Боровський, В.Д. Бринцев, В.В. Гевко, Л.Н. Гусєв, Ю.М. Грошевий, К.Ф. Гуценко, Г.П. Івлієв, В.В. Костицький, М.В. Костицький, В.Т. Маляренко, М.М. Міхеєнко, В.В. Молдован, В.Т. Нор, Г.М. Омельяненко, М.М. Полянський, І.Л. Петрухін, М.В. Савицький, М.І. Сірий, Ю.І. Стецовський, М.С. Строгович, В.М. Тертишник, П.М. Тимченко, Г.І. Чангулі, М.О. Чельцов, В.І. Шишкін, М.Є. Шумило, М.Л. Якуб та інші.

         Разом з тим, можна стверджувати, що проблематика підсудності кримінальних справ, а вона існує і важлива для реалізації функцій судової влади, - поки що не привернула до себе належної уваги українських правознавців. В Україні дотепер відсутні комплексні спеціальні дослідження інституту підсудності, а праці, присвячені його аналізу, нечисленні і мають фрагментарний характер. Потреба у досліджені теми підсудності диктувалась, перш за все, тим, що в сучасній вітчизняній юридичній літературі висвітлення інституту підсудності носить вузькоспеціалізований характер, що не дозволяє в повній мірі розкрити значення правил підсудності для побудови демократичної системи правосуддя. В той же час в судовій практиці виникло багато спірних питань щодо визначення підсудності, які потребують теоретичного осмислення та розробки практичних рекомендацій з огляду на нові концепції в правовій думці сучасності.

Вищезазначене підтверджує актуальність здійсненого в роботі комплексного дослідження проблем підсудності кримінальних справ та безпосередньо пов'язаних з ними питань здійснення правосуддя в умовах докорінних змін політико-правової та соціально-економічної складових українського суспільства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України та є складовою частиною тем "Актуальні проблеми кримінальної юстиції в Україні" (РК 0103U004302) та "Кримінально-правові та кримінально-процесуальні аспекти здійснення правосуддя в Україні" (РК 0104U007591).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексний системний аналіз інституту підсудності в кримінальному судочинстві, теоретична розробка сучасних проблем застосування правил про підсудність і формування на цій основі пропозицій, спрямованих на удосконалення законодавства та судової практики.

Відповідно до мети визначені наступні задачі дослідження:

• уточнити поняття підсудності;
• провести історико-правове дослідження інституту підсудності;
• проаналізувати види підсудності, визначити їх ознаки та основу для систематизації в кримінальному судочинстві;
• встановити основні принципові положення, що складають зміст інституту підсудності ;
• розкрити юридичну природу надзвичайних, особливих та спеціалізованих судів та визначити для них правила підсудності;
• дослідити підсудність кримінальних справ різним складам суду, зокрема, суду присяжних;
• розробити рекомендації щодо вдосконалення законодавства.

         Об'єктом дослідження є закономірності побудови інституту підсудності у кримінальному процесі, внутрішньо структурні особливості та його зовнішні зв'язки з окремими процесуальними інститутами та принципами правосуддя.

Предметом дослідження є правові норми, що регулюють питання підсудності в сфері кримінальної юстиції, та судова практика з визначення конкретного суду та його складу для розгляду кримінальних справ по першій інстанції.

         Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають загальнонаукові та спеціальні методи. Підґрунтям дослідження виступає діалектичний метод наукового пізнання явищ дійсності в їх розвитку та взаємозв'язку. Використання історико-правового методу дало змогу виявити різні підходи до вирішення питань підсудності в різні історичні періоди з урахуванням соціально-політичних обставин тогодення. Широке застосування отримав порівняльно-правовий метод при співставленні положень чинного законодавства України, законопроектних норм з відповідними положеннями законодавства зарубіжних країн. Використання методу системного аналізу дозволило розглянути інститут підсудності як ціле, як єдину систему і виявити його взаємозв'язки з іншими елементами правової системи. Метод класифікації дозволив окреслити види підсудності, а догматичний - проаналізувати зміст законодавчих положень про підсудність. У процесі дослідження застосовувались також формально-логічний, структурно-функціональний, комплексний, юридичного аналізу, моделювання, логічний та інші методи, які надали змогу комплексно та всебічно дослідити пробні питання інституту підсудності.

         Теоретичною базою дослідження стали роботи вітчизняних та зарубіжних вчених в галузі кримінально-процесуального, кримінального права та судоустрою, а також роботи з історії держави і права, конституційного, цивільного процесуального права, інших правових дисциплін, філософії, психології, соціології.

         Нормативну базу дослідження склали Конституція України, Загальна декларація прав людини 1948 р., Конвенція про захист прав людини та основних свобод 1950 р., Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 р., Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах 1972 р., інші міжнародно-правові документи, кримінально-процесуальне та кримінальне законодавство, законодавство про судоустрій, відомчі нормативно-правові акти.

         Емпіричну основу дисертації становить вивчення 226 кримінальних справ, експертне опитування 93 суддів та прокурорських працівників, результати узагальнення судової практики з кримінальних справ, розглянутих судами Рівненської та Київської областей, м. Києва, статистичні дані Верховного суду України за період з 2000-2004 років та опублікована судова практика.

         Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в Україні вперше на дисертаційному рівні виконане комплексне монографічне дослідження з проблем підсудності кримінальних справ, в якому на основі Конституції України дано правову характеристику окремих видів підсудності та визначено дію правил підсудності відносно різних складів суду.

         На основі проведеного дослідження на захист виносяться наступні наукові положення, висновки і рекомендації.