Актуальність теми дослідження. Взаємодія органів виконавчої влади, зокрема міліції, з громадськістю є необхідною умовою їх ефективної та прозорої діяльності. Сучасна світова практика функціонування зазначених органів довела, що тільки за постійної взаємодії, співпраці з користувачами послуг вони можуть якісно виконувати свої функції.

Для України на етапі її становлення як правової, соціальної та демократичної держави це питання набуває особливого значення. Вже більше 15 років минуло з того часу, як у країні відбулися докорінні зміни в системі державного устрою. За ці роки держава пройшла шлях від закритого тоталітарного режиму до демократії. Країні необхідні були кардинальні зміни як у законодавстві та системі державного управління, так і у світогляді представників влади всіх рівнів, побудові системи управління на нових, демократичних засадах. Цей процес ще не завершився.

На сучасному етапі розвитку України одним з найактуальніших питань є залучення громадськості до процесу здійснення контролю і, як результат цього, ефективності та прозорості діяльності органів публічної влади. В Україні процес контролю ще не є дійсно прозорим, а діяльність влади не завжди зрозуміла населенню. Закритість влади від громадськості, особливо при прийнятті управлінських рішень, є суттєвим гальмівним фактором на шляху демократичних перетворень. Сучасне законодавство України надає певні можливості для взаємодії органів публічної влади з громадськістю, але технології та методи цієї взаємодії ще потребують свого впровадження та вдосконалення. Розбудова України як правової, демократичної держави вимагає також структурних перетворень та нових підходів до роботи органів міліції, зокрема, до здійснення громадського контролю за їх діяльністю.

Таким чином, сучасні реалії життя зумовлюють важливість наукового дослідження громадського контролю за діяльністю міліції. Це питання потребує всебічного вивчення та здійснення відповідних реформ. Сучасний стан розвитку юридичної науки зумовлює необхідність теоретично узагальнити та осмислити норми чинного законодавства та результати досліджень, що стосуються контролю за діяльністю міліції, та визначити в ньому місце громадськості та ЗМІ, які повинні забезпечувати не просто інформування, а постійний діалог із громадськістю і, зокрема, впливати на роботу міліції з метою її вдосконалення.

Спеціальні комплексні дослідження, присвячені цьому питанню, відсутні, хоча існує значна кількість вчених, що вивчали державний контроль: С. Авакьян, В. Авер'янов, О. Андрійко, Ю. Барабаш, Д. Бахрах, Ю. Битяк, М. Вітрук, В. Гаращук, І. Голосніченко, С. Гончарук, В. Горшеньов, Є. Додін, І. Залюбовська, І. Ільїнський, Р. Калюжний, С. Ківалов, В. Колпаков, О. Кузьменко, Б. Лазарєв, В. Лімонов, О. Лунев, Д. Лученко, А. Малишев, О. Машков, М. Мескон, Н. Нижник, В. Опришко, О. Полінець, А. Селіванов, М. Селівон, В. Семчик, В. Сіренко, М. Снітчук, В. Сорокін, М. Студенікіна, В. Цвєтков, В. Чіркіна, І. Шахов, Ю. Шемшученко, В. Шестак, Є. Шоріна та інші. Існують також роботи таких вчених, як В. Афанасьєв, А. Басков, Г. Беккер, Е. Богардус, С. Денисюк, С. Кушнір, Т. Парсон, І. Попова, Р. Сафаров, присвячені дослідженню громадського контролю.

Беручи до уваги особливості контролю в сучасній Україні, необхідним видається розмежування контролю і нагляду, що, на нашу думку, дозволить сприяти покращенню діяльності ОВС. Хоча загальною метою нагляду і контролю за діяльністю міліції є забезпечення законності та більш ефективної реалізації функцій, покладених на міліцію, відмінність між ними існує. Питанням нагляду займались В. Гаращук, В. Горшеньов, Ю. Грошевий, М. Косюта, О. Красноокий, І. Козьяков, В. Кривобок, В. Ломовский, А. Мициков, М. Руденко, С. Піскун, Є. Попович, В. Тацій, І. Шахов, Є. Шоріна та інші. Оскільки до сьогодні питання розмежування контролю та нагляду за діяльністю міліції ще не було у фокусі досліджень, визначення їх особливостей та суб'єктів, теоретичне осмислення та оцінка чинного законодавства щодо цього питання є дуже важливою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень МВС України, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2001-2009 рр. (наказ МВС України від 5 липня 2004 р. №755) та основних напрямів наукових досліджень Київського національного університету внутрішніх справ на 2005-2010 рр. Робота безпосередньо спрямована на подальшу реалізацію положень Концепції адміністративної реформи в Україні, Концепції реформування органів внутрішніх справ у ХХI столітті, Програми формування позитивного іміджу міліції України на 2003-2007 роки.

Мета і завдання дослідження.

Метою дисертації є комплексне дослідження особливостей громадського контролю за діяльністю міліції.

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких конкретних завдань:

-        проаналізувати в історико-правовому аспекті порядок здійснення громадського контролю за діяльністю міліції;

-        розглянути особливості вживання термінів "контроль" та "нагляд" в науковій літературі та законодавстві, здійснити їх розмежування та дати визначення громадського контролю та нагляду за діяльністю міліції;

-        проаналізувати стан громадського контролю за діяльністю міліції в Україні на сучасному етапі та визначити його суб'єктів;

-        визначити здійснення контролю за діяльністю міліції з боку об'єднань громадян;

-        розглянути роль партій, професійних спілок, Громадської ради при МВС України з питань забезпечення прав людини та окремих громадян у здійсненні контролю за діяльністю міліції

-        з'ясувати місце ЗМІ у здійсненні громадського контролю за діяльністю міліції та формуванні громадської думки про діяльність міліції;

-        проаналізувати особливості формування у населення позитивної думки про міліцію;

-        сформулювати пропозиції для внесення змін та доповнень до законодавства України про грмоьадський контроль за діяльністю міліції.

Об'єктом дослідження виступають суспільні відносини в сфері громадського контролю за діяльністю міліції.

Предметом дослідження виступає громадський контроль за діяльністю міліції.

Методи дослідження визначаються специфікою роботи та поставленими завданнями. Загальним методом в роботі є діалектичний метод пізнання соціальних процесів у сферах дії держави та права. В дослідженні також використано дедуктивний метод, який на основі вивчення окремих праць та юридичних документів, що стосуються контролю і нагляду, дозволяє робити певні узагальнення (розділ 1, підрозділ 2.1). Для вивчення розвитку контролю за діяльністю міліції застосовується історико-правовий метод (підрозділ 1.3). Для аналізу та характеристики сучасних юридичних праць, присвячених дослідженню контролю та нагляду, застосовується порівняльно-правовий (підрозділи 1.2, 2.1), описово-аналітичний та типологічно-описовий методи (підрозділи 1.1, 1.2). Логіко-семантичний метод та метод аналізу словникових визначень (підрозділ 1.2) застосовується для поглиблення розуміння понятійного апарату дисертації та виявлення особливостей значень термінів "контроль" і "нагляд". За допомогою статистичного методу та кількісного аналізу (розділи 2, 3) робляться висновки про особливості громадської думки щодо громадського контролю за діяльністю міліції. Застосовуючи формально-юридичний метод, досліджується зміст правових документів, що передбачають здійснення контролю за діяльністю міліції (розділи 1, 2, 3).

Емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності ДЗГ МВС України та ЦЗГ УМВС України; анкетування (405 осіб) працівників ГУ МВС України в м. Києві щодо проблеми громадського контролю за діяльністю міліції; результати запитів, надісланих до ЗМІ щодо наявності оприлюднених матеріалів про діяльність міліції; 130 програм політичних партій України, зареєстрованих до вересня 2006 р.

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена характером обраної теми та підходом до її дослідження. На основі цього досягнуто певних результатів, що характеризуються науковою новизною.

Вперше:

-        розглянуто питання громадського контролю за діяльністю міліції в історико-правовому аспекті від часів заснування міліції до сьогодення, проведено порівняльний аналіз видів контролю за діяльністю міліції за останні п'ять років;

-        сформульовано авторське визначення термінів "цивільний контроль за діяльністю міліції" та "громадський нагляд за діяльністю міліції". Цивільний контроль за діяльністю міліції визначено як систематичне спостереження, що здійснюється суб'єктами владних повноважень на підставі та в межах, передбачених законом з метою перевірки виконання міліцією визначених засадами внутрішньої політики завдань у сфері правоохоронної діяльності, виявлення недоліків у її діяльності та попередження їх появи з одночасним втручанням в діяльність міліції, а громадський нагляд за діяльністю міліції як спостереження за дотриманням законності з боку правоохоронних органів, що здійснюється об'єднаннями громадян, громадянами особисто та ЗМІ та виключає їх безпосереднє втручання в діяльність міліції;

-        запропоновано поділ контролю за діяльністю міліції на державний контроль та громадський нагляд з виділенням їх суб'єктів. Демократичний цивільний контроль за діяльністю міліції в сучасній Україні складається з державного контролю (на рівнях законодавчої, виконавчої та судової влади) та громадського нагляду (об'єднання громадян, громадяни та ЗМІ);

-        після внесення змін до Конституції України комплексно розглянуто питання взаємного впливу законодавства про вибори, про політичні партії та про міліцію з метою вироблення пропозицій щодо запобігання політизації правоохоронних органів.

Удосконалено:

-        теоретичні засади розмежування термінів "контроль" і "нагляд". Контроль відносно нагляду є ширшим поняттям, тобто нагляд можна розглядати як елемент контролю або як контроль, звужений відносно сфери свого застосування;

-        класифікацію видів контролю. Пропонується класифікувати контроль наступним чином: залежно від призначення контролю, залежно від суб'єкта, за сферою діяльності, в залежності від мети та часу, в залежності від частоти проведення та передбачуваності, за предметною ознакою, за формами здійснення.

Дістали подальшого розвитку:

-        порядок та особливості здійснення контролю за діяльністю міліції з боку об'єднань громадян;

-        роль політичних партій у здійсненні контролю за діяльністю міліції;