Із самого раннього дитинства у людині розвивають навики поведінки в суспільстві, вчать правилам пристойності. Адже від культури поведінки громадян багато у чому залежить ступінь демократизації держави. Від культури поведінки суддівських працівників і осіб, що звертаються за захистом своїх прав і інтересів, насамперед, безпосередньо залежить ефективність роботи судів.

Розглянемо основні вимоги, які ставляться до поведінки відвідувачів суду, тобто до фізичних осіб, які тимчасово знаходяться в будинку чи службовому приміщенні суду (як учасники судового процесу, так і за своєю ініціативою, а також у зв'язку з виконанням службових обов'язків), для яких суд не є місцем постійної роботи.

Особливої культури поведінки потребує, передусім, участь громадян у судовому засіданні. Вимоги щодо поведінки осіб, присутніх під час розгляду судової справи, закріплені у процесуальному законодавстві. Так, наприклад, у ст. 162 Цивільно-процесуального кодексу України зазначені правила, які забезпечують урочисту обстановку проведення судових процесів. Закріплюється, що усі присутні в залі судового засідання при вході й видаленні суду (судді або колегії суддів) повинні вставати, стоячи виступають учасники процесу з поясненнями, показаннями і висновками, а також у судових суперечках. Рішення суду особи, присутні у залі, заслуховують стоячи. Відступи від цього порядку можливі лише з дозволу головуючого по справі за наявністю поважних причин (похилий вік, хвороба, інвалідність тощо).

Одним із найважливіших обов'язків учасників процесу й усіх присутніх у залі судового засідання є обов'язки додержуватися встановленого порядку у залі судового засідання і підкорятися усім розпорядженням головуючого. За додержанням порядку особами, присутніми у залі судового засідання, слідкує судовий розпорядник[108]*. Особі, що порушує порядок у судовому засіданні, головуючий від імені суду оголошує попередження. При повторному порушенні порядку особа, що бере участь у справі, або його представник можуть бути видалені із залу судового засідання на підставі ухвали суду на весь час судового засідання або його частину. Суд також має право накласти на осіб, винних у порушенні порядку в судовому засіданні, штраф у розмірі, встановленому законодавством. У випадку, якщо в діях особи, що порушує порядок у судовому засіданні, є ознаки злочину, суддя надсилає відповідні матеріали прокуророві для порушення кримінальної справи відносно порушника.

З метою забезпечення умов для більш повної реалізації конституційного права громадян на судовий захист, безпеки громадян при відвідуванні ними суду, а також суддів і працівників апарату суду та дотримання встановленого порядку у будинку та службових приміщеннях суду існують правила поведінки в судах, які розробляються окремо кожним судом у відповідності з нормами законодавства, що регламентують процедуру відправлення правосуддя судами на території України, а також іншими нормативними правовими актами. Ознайомимося з ними детальніше на прикладі Правил поведінки в Апеляційному суді Харківської обл.[109]* (далі - Правила), які закріплюють порядок поведінки громадян у судах.

Зокрема, Правилами встановлюється, що відвідувачі суду зобов'язані: 1) дотримуватися встановленого порядку діяльності суду і норм поведінки в громадських місцях; 2) повідомляти секретаря судового засідання про свою явку; 3) до запрошення в зал судового засідання знаходитися в місці, що вказується суддею, секретарем судового засідання або іншим працівником апарату суду, що забезпечує порядок в залах судового засідання суду; 4) залишати зал судового засідання на вимогу судді чи іншого відповідального працівника апарату суду; 5) не втручатися у дії судді апеляційного суду та інших учасників процесу, не перешкоджати проведенню судового розгляду питаннями, репліками без дозволу головуючого у справі, не допускати порушення громадського порядку; 6) виконувати вимоги і розпорядження суддів, працівників апарату суду, що забезпечують установлений порядок у залах судових засідань суду, і співробітників судової міліції, не допускаючи проявів зневажливого ставлення до них і відвідувачів суду; 7) обережно поводитися із майном суду, дотримуватися чистоти і тиші у будинку та службових приміщеннях суду.

Для попередження і припинення будь-якої злочинної діяльності чи адміністративних проступків, забезпечення особистої безпеки суддів, працівників апарату суду і відвідувачів у будинку та службових приміщеннях суду відвідувачам забороняється: 1) проносити у будинок і службові приміщення суду вогнепальну і холодну зброю, хімічні, легкозаймисті, вибухонебезпечні, радіоактивні та отруйні речовини, спиртні напої та інші предмети і речі, наявність яких у відвідувачів або їх застосування може бути небезпечним для оточуючих; 2) знаходитися у службових приміщеннях суду без дозволу суддів, працівників апарату суду, що забезпечують встановлений порядок у залах судового засідання суду, і співробітників судової міліції; 3) виносити з будинку чи службових приміщень суду документи, отримані для ознайомлення, а також майно суду; 4) вилучати зразки судових документів, графіків розгляду справ зі стендів суду, а також розміщувати на них будь-які об'яви; 5) курити у спеціально не відведених для цього місцях. Забороняється доступ у будинок і службові приміщення суду (або видаляються з них) особи у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного), що ображає людську гідність і громадську мораль, з тваринами, з агресивною поведінкою, що не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, малолітнім, якщо вони не є учасниками процесу.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про статус суддів" прояв неповаги до суду (судді) з боку осіб, які беруть участь у справі або присутні в судовому засіданні, а так само вчинення поза судовим засіданням будь-яких дій, що свідчать про явну неповагу до суду (судді) у зв'язку з їх службовою діяльністю, тягнуть за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно зі ст. 376 КК України втручання у будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися винесення неправосудного рішення тягне за собою можливість застосування відповідної санкції. При цьому до втручання у будь-якій формі науковці відносять, зокрема, критику судді у ЗМІ до вирішення конкретної справи у зв'язку з її розглядом. За змістом ст. 1853 КоАП України неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача, перекладача, експерта або в непідкоренні цих осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, вчинення дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, тягнуть за собою накладення штрафу у відповідних розмірах чи адміністративний арешт.

Забезпечення виконання учасниками судового процесу та іншими особами, присутніми у залі судового засідання, розпоряджень головуючого та у разі необхідності взаємодії зі спеціальними підрозділами судової міліції щодо підтримання громадського порядку в залі судового засідання та в приміщенні суду, дотримання етичних норм і правил покладається на службу судових розпорядників. Законодавча вимога про діяльність такої служби у кожному суді викладена у ст. 132 Закону України "Про судоустрій України". Ця стаття не містить винятків стосовно організації служби судових розпорядників, тому діяльність служби повинна передбачатися в усіх судах загальної юрисдикції.

Вітчизняне законодавство, крім загальної норми ст. 34 Конституції України, не містить чітких вказівок на те, що честь і гідність судді мають особливий захист. Однак практика Європейського Суду у цьому питанні однозначна і підтверджує позицію, що репутація судді має вищий захист, ніж репутація пересічної особи, через необхідність підтримання авторитету правосуддя, у тому числі й через діяльність ЗМІ. Більшість справ щодо дифамації на адресу суддів представниками ЗМІ програються в Європейському Суді, але прикладом справи з позитивним для них фіналом є справа 
Де Хаес і Гійсельс проти Бельгії від 24 лют. 1997 р., у якій було доведено ретельність у перевірці інформації та підтверджено додержання інших стандартів.[110]* З огляду на європейські та міжнародні принципи, матеріали ЗМІ про суддів мають бути виваженими й обґрунтованими. Бездоказові або неперевірені звинувачення можуть свідчити про неповагу до суду.

Норми чинного законодавства питання здійснення правосуддя на засадах поваги честі й гідності з боку суду до учасників процесу не регулюють. Винятком із цього є положення ст. 5 ЦПК України, які з метою гарантування від свавілля та дискримінації наголошують на тому, що суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників цивільного процесу, здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом та судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних, інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак[111]*. Наведене свідчить про намагання законодавця сконструювати дієвий механізм взаємної поваги суду і учасника процесу, що дає підстави оцінити такі спроби вітчизняного законотворення як безперечний позитив у світлі міжнародних і європейських стандартів судочинства.