{посилання-11}-    визначення структури та компетенції органів виконавчої влади у сфері забезпечення їх внутрішньої інформаційної безпеки;

{посилання-12}-    визначення особливостей реалізації адміністративно-правових та організаційних форм і методів у сфері забезпечення інформаційної безпеки органів виконавчої влади;

{посилання-13}-    окреслення теоретичних та практичних напрямів удосконалення адміністративно-правового та організаційного забезпечення інформаційної безпеки органів виконавчої влади.

Об'єктом дослідження виступає інформаційна безпека органів виконавчої влади.

Предметом дослідження є закономірності адміністративно-правового забезпечення інформаційної безпеки органів виконавчої влади.

Методи дослідження. Відповідно до мети і завдань дослідження в роботі застосовувався загальнонауковий діалектичний метод пізнання соціальних явищ у сферах дії держави та права. Цей метод сприяв об'єктивній оцінці стану інформаційного забезпечення органів виконавчої влади. Формально-юридичний метод використовувався при дослідженні змісту та структури адміністративно-правових норм, що регулюють відносини інформаційного забезпечення функціонування органів виконавчої влади. Логіко-семантичний метод сприяв поглибленню понятійного апарату. Догматико-юридичний метод аналізу норм чинного законодавства дозволив виявити в ньому прогалини та недоліки, сформулювати пропозиції щодо удосконалення правових норм у сфері забезпечення інформаційної безпеки органів виконавчої влади.

Нормативно-правовою базою дослідження є Конституція України, Закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України та інші підзаконні нормативні акти.

Наукова новизна одержаних результатів визначається як самою постановкою проблеми, так і підходом до її дослідження. У дисертації запропоновано новий підхід до розв'язання проблеми адміністративно-правового та організаційного забезпечення внутрішньої інформаційної безпеки органів виконавчої влади. Новизна дослідження пов'язана не лише з обранням і комплексною розробкою проблеми, а головним чином - із обґрунтуванням нових положень, що можуть вплинути на розвиток теорії і практики адміністративного права.

У результаті проведеного дослідження сформульовано низку концептуальних положень, що мають важливе теоретичне та практичне значення, зокрема:

уперше: