1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім пунктів 3 і 5 розділу I та пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2013 року.

(пункт 1 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.12.2011 р. N 4152-VI)

1. Встановити, що державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 1 січня 2013 року.

(пункт 2 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.12.2011 р. N 4152-VI)

1. Встановити, що до 1 січня 2013 року державна реєстрація:

(абзац перший пункту 3 розділу ІІ із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 09.12.2011 р. N 4152-VI)

права власності та права користування (сервітут) на об´єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об´єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно;

права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів;

правочинів, іпотек, відомостей про обтяження нерухомого майна проводиться нотаріусами, реєстраторами юридичної особи, яка належить до сфери управління Міністерства юстиції України.

1. До розмежування земель державної і комунальної власності та державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки державна реєстрація права користування (сервітут), права постійного користування, договорів оренди, права користування для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови (суперфіцій) здійснюється без проведення державної реєстрації права власності.
2. Встановити, що державна реєстрація в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об´єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек, надання інформації із зазначених реєстрів здійснюються до 1 січня 2013 року.

Заяви чи повідомлення, подані у зв´язку з державною реєстрацією в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об´єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек, а також заяви чи запити, подані у зв´язку з отриманням інформації із зазначених реєстрів, розглядаються до 30 грудня 2012 року.

Державний реєстратор, нотаріус як спеціальний суб´єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", починаючи з 1 січня 2013 року мають доступ до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об´єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек і використовують під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєстраційні дані зазначених реєстрів.

Порядок використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об´єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

(розділ ІІ доповнено пунктом 5 згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI)

1. Встановити, що фізичні та юридичні особи звільняються від сплати державного мита під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

(розділ ІІ доповнено пунктом 6 згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI)
 

Пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено набрання чинності цього Закону з дня його опублікування, крім пунктів 3 і 5 розділу I та пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні    положення»      цього                         Закону,                  які               набирають     чинності  з

1 січня 2013 року[23].

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону встановлено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 1 січня 2013 року.

Законом передбачено, що до 1 січня 2013 року проведення державної реєстрації: речових прав на об´єкти нерухомого майна, на яких розташовані земельні ділянки, права власності на об´єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном — реєстраторами бюро технічної інвентаризації; речових прав на земельних ділянки — територіальними органами земельних ділянок; правочинів, іпотек, відомостей про обтяження нерухомого майна — нотаріусами, реєстраторами юридичної особи, яка належить до сфери управління Міністерства юстиції України (п. 3 Прикінцевих та перехідних положень).

Цей Закон покликаний регулювати відносини, пов´язані з державною реєстрацією речових прав та обтяжень на нерухоме майно всіх форм власності. Певні винятки з цього правила Законом передбачено щодо державної реєстрації обмежених речових прав на земельні ділянки, які знаходяться в державній та комунальній власності.

До розмежування земель державної і комунальної власності та державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки державна реєстрація права користування (сервітут), права постійного користування, договорів оренди, права користування для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови (суперфіцій) здійснюється без проведення державної реєстрації права власності (п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону).

Законом передбачено продовження діяльності нині діючих державних реєстрів щодо об´єктів, речових прав та обтяжень на нерухоме майно до 1 січня 2013 року.

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону встановлено, що:

державна реєстрація в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об´єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек, надання інформації із зазначених реєстрів здійснюються до 1 січня 2013 року;

заяви чи повідомлення, подані у зв´язку з державною реєстрацією в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об´єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек, а також заяви чи запити, подані у зв´язку з отриманням інформації із зазначених реєстрів, розглядаються до 30 грудня 2012 року;

державний реєстратор, нотаріус як спеціальний суб´єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до «Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», починаючи з 1 січня 2013 року мають доступ до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об´єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек і використовують під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєстраційні дані зазначених реєстрів;

порядок використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об´єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень[24].

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону встановлено, що фізичні та юридичні особи звільняються від сплати державного мита під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. № 1952-IV.

[1]  Частину першу статті 1 доповнено абзацом другим згідно із Законом України від 04.07.2012 р. № 5037-VI.
 

[2] Див.: Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України : у 2 т. — 4-те вид., перероб. і допов. / за ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. — К.: Юрінком Інтер, 2011. — Т. I. — (808 с.) — С. 315.
 

[3] Див.: Цивільне право : підручник : у 2 т. / В. І. Борисова (кер. авт. кол.), Л. М. Баранова, Т. І. Бєгова та ін. ; за ред. В. І. Борисової, І. В. Спасибо-Фатєєвої, В. Л. Яроцького. — Х. : Право, 2011. — Т. 1. — (656 с.) — С. 225.
 

[4]  Див.: Кірін Р. С. Поняття надр: еколого-правові аспекти // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. — 2001. — Випуск 44. — С. 54; http://www.legifrance.gouv.fr ;
 

[5] Див.: Носік В. В. Право власності на землю Українського народу: Монографія. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — С. 188.
 

[6]  Див.: Мірошниченко А. М. Земельне право України: Навчальний посібник. — К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 2007. - (432 с.). - С. 11-16.
 

[7] Див. коментар до вказаних статей.
 

[8] Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.06.2007 р. № 55 «Про затвердження Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об´єктів нерухомого майна» // Офіційний вісник України від 23.07.2007 р., № 51, стор. 28, стаття 2069, код акту 40380/2007
 

[9] Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV / / Відомості Верховної Ради України від 03.10.2003 р., № 40, стаття 356.
 

[10]  Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III / / Відомості Верховної Ради України від 25.01.2002 р., № 3, стаття 27.
 

[11]  Постанова Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» // Урядовий кур´єр від 28.09.2011 р., № 178.