1. Державні реєстратори, державні кадастрові реєстратори, нотаріуси, державні виконавці за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав несуть дисциплінарну, цивільно- правову або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

(частина перша статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI)

1. Дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду.

(частина друга статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI)

1. Шкода, завдана органом державної реєстрації прав, державним реєстратором, державним кадастровим реєстратором, нотаріусом, державним виконавцем фізичній чи юридичній особі під час виконання своїх обов´язків, підлягає відшкодуванню на підставі рішення суду, що набрало законної сили, у порядку, встановленому законом.

(частина третя статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI)
 

 
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону державні реєстратори, державні кадастрові реєстратори, нотаріуси, державні виконавці за порушення законодавства у сфері державної реєстрації несуть дисциплінарну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

Державні реєстратори є державними службовцями. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж юридичної роботи не менш як два роки, пройшов стажування в органах державної реєстрації прав не менше шести місяців. Не можуть бути призначеними на посаду державного реєстратора особи, щодо яких існують обмеження, передбачені Законом України «Про державну службу».

Особа державного кадастрового реєстратора є новою для українського законодавства. Відповідно до ст. 9 Закону України від 7 липня 2011 року № 3613-VI «Про державний земельний кадастр» державний кадастровий реєстратор є державним службовцем, який здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей. Державним кадастровим реєстратором може бути громадянин України, який має вищу землевпорядну або юридичну освіту та стаж землевпорядної або юридичної роботи не менш як два роки. До повноважень державного кадастрового реєстратора, окрім здійснення реєстрації заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей, також віднесено:

• перевірку відповідність поданих документів вимогам законодавства;
• формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них та забезпечення їх зберігання;
• внесення відомостей до Державного земельного кадастру;
• присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам.

Дисциплінарна відповідальність державних реєстраторів, державних кадастрових реєстраторів, державних виконавців визначається в Законі України «Про державну службу». Ст. 14 Закону України «Про державну службу» встановлює особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців. Так, дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов´язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов´язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Крім того, ст. 22 Закону України «Про державну службу» встановлює випадки відсторонення від виконання повноважень за посадою. Невиконання службових обов´язків, що призвело до людських жертв або заподіяло значної матеріальної чи моральної шкоди громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об´єднанню громадян, є підставою для відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою із збереженням заробітної плати. Рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою приймається керівником державного органу, в якому працює цей службовець. Тривалість відсторонення від виконання повноважень за посадою не повинна перевищувати часу службового розслідування. Службове розслідування проводиться у строк до двох місяців у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Якщо правомірність рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою не підтверджується результатами службового розслідування, це рішення скасовується. Відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою у разі вчинення ним корупційного правопорушення здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Варто підкреслити, що ч. 1 ст. 30 Закону не передбачена адміністративна відповідальність для державних реєстраторів, державних кадастрових реєстраторів, державних виконавців за порушення законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. У більшості випадків державні службовці притягаються до адміністративної відповідальності за загальних засадах та в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП), тобто як загальні суб´єкти адміністративного проступку, якщо вчинений ними адміністративний проступок не пов´язаний з виконанням службових обов´язків. Попри це, державні службовці за вчинення адміністративних проступків притягаються до адміністративної відповідальності як спеціальні суб´єкти, якщо вони є посадовими особами. Поняття «посадова особа» визначає Закон «Про державну службу». Відповідно до статті 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності лише за проступки, пов´язані з недодержанням тих правил, які входять до їх службових обов´язків. До посадових осіб застосовуються адміністративні стягнення, зокрема, попередження та штраф. При цьому, важливо зазначити, що штрафи, які застосовуються до посадових осіб, встановлюються у більшому розмірі, ніж штрафні санкції щодо громадян. Це зумовлено тим, що на посадових осіб покладається виконання таких обов´язків, які відзначаються особливим характером та мають публічне значення. Недодержання посадовою особою встановлених правил є, водночас, і адміністративним, і дисциплінарним проступком, що зумовлює застосування, в ряді випадків, як адміністративної, так і дисциплінарної відповідальності. Однак, КУпАП не містить статей, які б безпосередньо визначали проступки у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Цивільно-правова відповідальність ставить за мету відшкодування збитків, під якими слід розуміти реальні збитки та упущену вигоду. Реальні збитки являють собою втрати, яких особа зазнала у зв´язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Упущена вигода — це доходи, які особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено. Відповідно до чинного законодавства, державні службовці, які невиконанням або неналежним виконанням своїх посадових обов´язків заподіяли збитків державному органу або третім особам, притягаються до цивільно-правової відповідальності. Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України (ЦК України) юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх службових обов´язків. Ч. 1 ст. 1174 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. При цьому, відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 1191 ЦК України держава, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, має право зворотної вимоги до цієї особи тільки у разі встановлення в її діях складу злочину за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності відповідно органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, мають право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування (крім відшкодування виплат, пов´язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням моральної шкоди).

Кримінальна відповідальність державних службовців передбачена розділом XVII Кримінального кодексу України «Злочини у сфері службової діяльності». Зміст правопорушень державних реєстраторів, державних кадастрових реєстраторів, державних виконавців у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень можуть розкрити статті 364, 365, 367 Кримінального кодексу України (КК України). Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 364 КК України зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, - карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п´ятдесяти до семисот п´ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таке саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від п´ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.