ДЕРЖАВНИХ ВИКОНАВЦІВ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВ

1. Державний виконавець під час примусового виконання рішень відповідно до закону користується інформацією з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об´єкт незавершеного будівництва та обтяження таких прав.

Державний виконавець під час примусового виконання рішень відповідно до закону здійснює пошук у Державному реєстрі прав відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об´єкт незавершеного будівництва та обтяження таких прав і за його результатом формує інформаційну довідку з Державного реєстру прав, яка залишається у виконавчому провадженні державного виконавця.

1. Державний виконавець під час примусового виконання рішень відповідно до закону подає до органу державної реєстрації прав заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій або електронній формі.
2. Порядок доступу державних виконавців до Державного реєстру прав установлюється Міністерством юстиції України.

(Закон доповнено статтею 282 згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI)

КОМЕНТАР

В Україні система державної реєстрації прав на об´єкти нерухомого майна є інституційно роз´єднаною: державна реєстрація новосформованих земельних ділянок здійснюється Державним агентством земельних ресурсів України (Держземагентство), а державна реєстрація прав на землю та інше нерухоме майно — Державною реєстраційною службою України (Укрдержреєстр). Тому результати реєстраційної діяльності цих органів влади фіксуються у різних базах даних. Зокрема, відомості про зареєстровані (сформовані) земельні ділянки фіксуються у Державному земельному кадастрі, а відомості про зареєстровані права на земельну і неземельну нерухомість — у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Проте технологічно здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно та ведення державного земельного кадастру є тісно пов´язаними. Адже формування земельної ділянки як частини земної поверхні з чітко визначеними місцем розташуванням, лініями проходження меж та певним власністним статусом відбувається у процесі державної реєстрації ділянки, що є складовою частиною ведення державного земельного кадастру. І лише після формування земельної ділянки, про що свідчить її державна реєстрація у державному земельному кадастрі, вона набуває рис об´єкта речових і зобов´язальних прав, що робить можливим здійснення державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Водночас формування у державному земельному кадастрі повної системи відомостей про розташовані в межах державного кордону України землі, яка включає їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, неможливе без отримання з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про зареєстровані права на землю. Отже, ведення державного земельного кадастру та здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно потребує забезпечення взаємодії між Укрдержреєстром та Держземагентством шляхом обміну певними відомостями, що містяться відповідно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та у Державному земельному кадастрі.

Такий обмін відомостями здійснюється у порядку, встановленому чинним законодавством України. Зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2012 р. № 118 «Про інформаційну взаємодію органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав» затверджений Порядок надання інформації про зареєстровані земельні ділянки органу державної реєстрації прав та про зареєстровані речові права на земельні ділянки органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру.

Згідно з пп. 3 і 5 Порядку надання інформації про зареєстровані земельні ділянки органу державної реєстрації прав та про зареєстровані речові права на земельні ділянки органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, надання інформації про зареєстровані земельні ділянки та про зареєстровані права здійснюється на центральному рівні Укрдержреєстром та Держземагентством в електронному вигляді телекомунікаційними каналами зв´язку з використанням електронного цифрового підпису. Технічна підтримка надання зазначеної інформації забезпечується адміністраторами Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав). Плата за надану інформацію не стягується (п. 7 Порядку).

Слід відмітити, що обмін зазначеними відомостями здійснюється не у добровільному, а у обов´язковому порядку. Так, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, одночасно з проведенням державної реєстрації земельної ділянки зобов´язаний надати відповідно до цього Порядку органу державної реєстрації прав інформацію про зареєстровані земельні ділянки, що міститься в Державному земельному кадастрі, а саме про: 1) державну реєстрацію земельної ділянки (дату державної реєстрації, найменування органу, що здійснив таку реєстрацію); 2) кадастровий номер, площу, місце розташування земельної ділянки; 3) кадастровий план зареєстрованої земельної ділянки в електронній (цифровій) формі.

А Укрдержреєстр зобов´язаний надати Держземагентству інформацію про зареєстровані права, що міститься в Державному реєстрі прав, а саме про:

1. суб´єкта права власності на земельну ділянку:

для фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства) - прізвище, ім´я, по батькові (за наявності); податковий номер (крім фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має відмітку в паспорті); номер та серія паспорта (для фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має відмітку в паспорті); реквізити документа, що посвідчує особу власника (номер та серія документа, дата його видачі, відомості про суб´єкта, що здійснив його видачу, тощо);

для юридичної особи (резидента та нерезидента) - найменування юридичної особи; податковий номер;

для територіальної громади - відомості про територіальну громаду села, селища, міста, району в місті; найменування органу місцевого самоврядування; податковий номер органу місцевого самоврядування;

для держави - відомості про державу Україна; найменування органу державної влади, що здійснює управління нерухомим майном; податковий номер органу державної влади;

1. суб´єкта речового права на земельну ділянку:

для фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства) - прізвище, ім´я, по батькові (за наявності); податковий номер (крім фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має відмітку в паспорті); номер та серія паспорта (для фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має відмітку в паспорті); реквізити документа, що посвідчує особу власника (номер та серія документа, дата його видачі, відомості про суб´єкта, що здійснив його видачу, тощо);

для юридичної особи (резидента та нерезидента) - найменування юридичної особи; податковий номер;

для органу місцевого самоврядування - найменування органу місцевого самоврядування; податковий номер органу місцевого самоврядування;

для органу державної влади - найменування органу державної влади; податковий номер органу державної влади;

1. державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, права користування (сервітут) земельною ділянкою, права постійного користування земельною ділянкою, права оренди (суборенди) земельної ділянки, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій). Однак, у разі проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку зазначаються також відомості про форму власності, вид спільної власності (якщо майно належить на праві спільної власності) та розмір частки у праві спільної власності (якщо майно належить на праві спільної часткової власності). А у разі проведення державної реєстрації іншого речового права на земельну ділянку зазначаються також відомості про вид речового права та строк його дії (ознаку безстроковості);
2. дату державної реєстрації, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі прав із зазначенням відомостей про її кадастровий номер та орган, що провів державну реєстрацію.

Крім вищезазначеної інформації про зареєстровані (сформовані) земельні ділянки, Укрдержреєстру для здійснення державної реєстрації прав на об´єкти нерухомого майна у багатьох випадках необхідно мати можливість пересвідчитися у відповідності паперової інформації про земельні ділянки геопросторовим та деяким іншим її характеристикам. В зв´язку з цим постановою Кабінету Міністрів України «Про інформаційну взаємодію органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав» затверджений Порядок надання органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, органу державної реєстрації прав доступу до перегляду кадастрових карт (планів). Згідно з п. 3 Порядку, надання Укрдержреєстру прав доступу до перегляду кадастрових карт (планів) здійснюється на центральному рівні Держземагентством з використанням телекомунікаційних каналів зв´язку. Технічна підтримка надання доступу до перегляду кадастрових карт (планів) забезпечується адміністратором Державного земельного кадастру.

Як встановлено у ст. 1 Закону України «Про державний земельний кадастр», кадастрова карта (план) — це графічне зображення, що містить відомості про об´єкти Державного земельного кадастру. До них належать: землі в межах державного кордону України; землі в межах території адміністративно- територіальних одиниць; обмеження у використанні земель; земельна ділянка (ст. 10 Закону). Державні реєстратори Укрдержреєстру зацікавлені перевірити точність інформації про землю, що міститься у заяві про державну реєстрацію речового права на землю або його обтяження, шляхом звернення до графічного зображення відповідного об´єкта державного земельного кадастру, у першу чергу таких як земельна ділянка та обмеження у використанні земель. Масштаб кадастрових карт (планів), до яких надається доступ, повинен забезпечувати чітке зображення усіх елементів, умовних позначок і написів кадастрової карти (плану).

Проте посадові особи Укрдержреєстру не мають права копіювати графічні зображення об´єктів державного земельного кадастру. Держземагентство зобов´язане надати йому можливість перегляду кадастрових карт (планів) у Державному земельному кадастрі лише у режимі читання. Більше того, доступ до перегляду кадастрових карт (планів) здійснюється з урахуванням ряду обмежень та вжиття запобіжних заходів.

По-перше, такий доступ надається державним реєстраторам прав на нерухоме майно (користувачам) виключно для цілей ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

По-друге, отриману користувачами відповідно до цього Порядку в результаті перегляду кадастрових карт (планів) інформацію забороняється надавати іншим особам.