1. Державний реєстр прав складається з розділів, які відкриваються на кожний об´єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього.
2. Кожний розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, які містять відомості про:

нерухоме майно;

право власності та суб´єкта (суб´єктів) цього права;

інші речові права та суб´єкта (суб´єктів) цих прав;

обтяження прав на нерухоме майно та суб´єкта (суб´єктів) цих прав.

1. Порядок ведення Державного реєстру прав визначає Кабінет Міністрів України.

КОМЕНТАР

Ст. 11 Закону визначає структуру Державного реєстру прав. Як випливає з ч. 1 даної статті, Державний реєстр прав складається з розділів, при цьому розділ відкривається державним реєстратором на кожний об´єкт нерухомого майна саме під час проведення реєстрації права власності на нього, на підставі прийнятого рішення про реєстрацію. Пов´язано це з тим, що за ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обмежені речові права є похідними від права власності і тому підлягають державній реєстрації після реєстрації права власності на нерухоме майно. Те саме стосується і реєстрації обтяжень. Як зазначено у п. 17 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141, розділ Державного реєстру прав відкривається державним реєстратором на кожний окремий об´єкт нерухомого майна, право власності на який заявлено вперше.

Водночас у випадках, установлених законодавством, державний реєстратор на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав запис про виникнення іншого речового права, відмінного від права власності, обтяжень речових прав на нерухоме майно, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна (абз. 2 п. 16 Порядку). Розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, які містять відомості про:

1. нерухоме майно;
2. право власності та суб´єкта цього права;
3. інші речові права та суб´єкта цих прав;
4. обтяження прав на нерухоме майно та суб´єкта цих прав (див. пункт 1 коментарю до статті 10 Закону).

Після відкриття державним реєстратором розділу Державного реєстру прав та внесення до нього запису державний реєстратор присвоює об´єкту нерухомого майна реєстраційний номер, який є ідентифікатором розділу Державного реєстру прав, відкритого державним реєстратором на такий об´єкт (абз 1, 2 п. 19 Порядку).

3. Ведення Державного реєстру прав включає у себе наступні дії державного реєстратора:

1. реєстрацію заяв (запитів) у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру прав;
2. пошук відомостей у Державному реєстрі прав;
3. оформлення рішень, свідоцтв про право власності на нерухоме майно;
4. відкриття розділів Державного реєстру прав та/або внесення записів до нього;
5. внесення змін до записів та скасування записів Державного реєстру прав;
6. надання інформації з Державного реєстру прав;
7. закриття розділів Державного реєстру прав (абз. 1 п. 4 Порядку).