Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 13. База даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру прав

  1. Реєстрація заяв і запитів, пов´язаних з проведенням державної реєстрації прав та наданням інформації з Державного реєстру прав, проводиться в базі даних про реєстрацію заяв і запитів.

(частина перша статті 13 у редакції Закону України від 04.07.2012 р. N 5037-VI)

  1. Заява і запит реєструються у базі даних Державного реєстру прав, якщо заявником додержані вимоги, встановлені цією статтею та статтями 16 і 17 цього Закону.

КОМЕНТАР

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону невід´ємною складовою частиною Державного реєстру прав є база даних про реєстрацію заяв і запитів.

Коментований Закон передбачає вчинення реєстрації заяв і запитів, пов´язаних, по-перше, з проведенням державної реєстрації прав, по-друге, з наданням інформації з Державного реєстру прав.

Потреба в існування подібної самостійної реєстраційної процедури щодо заяв та запитів є дещо дискусійною, враховуючи ту обставину, що необхідність в створенні та функціонуванні Державного реєстру прав обумовлено, перш за все, потребою в здійсненні реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, на чому прямо вказано у ст. 4 Закону.

Однак з огляду на текст Закону, зокрема коментованої норми, обов´язковою передумовою державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень є реєстрація відповідних заяв та запитів.

Слід зазначити, що ч. 1 та ч. 2 ст. 13 Закону містять суперечливі положення щодо своєрідного місця здійснення реєстраційної дії, оскільки, згідно ч. 1 цієї статті вказується на здійснення реєстрації заяв та запитів в базі даних про реєстрацію заяв і запитів, в той час як в ч. 2 цієї ж статті зазначається на тому, що реєстрація заяв та запитів має бути здійснена в базі даних Державного реєстру.

Вважаємо, що вказані положення статті 13 Закону мають бути витлумачені у системному зв´язку з положеннями ч. 1 ст. 10 цього ж Закону, відповідно до якої база даних про реєстрацію заяв і запитів є невід´ємною складовою частиною Державного реєстру прав та ч. 1 ст. 2 Закону, згідно якої Державний реєстр речових прав на нерухоме майно визначається як єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об´єкти та суб´єктів цих прав.

Враховуючи, що невід´ємною складовою Державного реєстру є також реєстраційні справи, що існують не лише в електронній, а й паперовій формі, то Державний реєстр прав також існує в своїх електронних та письмових складових. При цьому, реєстрація заяв та запитів, пов´язаних з проведенням державної реєстрації прав та наданням інформації з Державного реєстру прав, здійснюється як самостійна реєстраційна процедура. При цьому база даних про реєстрацію заяв і запитів, з одного боку, не є розділом чи частиною Державного реєстру прав в розумінні ст. 11 Закону, а з іншого — є невід´ємною складовою Державного реєстру на підставі положень ч. 1 ст. 10 Закону. А отже, здійснення реєстрації заяв та запитів базі даних про реєстрацію заяв і запитів, водночас є реєстрацією в базі даних Державного реєстру.

В дискусії щодо сутності бази даних про реєстрацію заяв і запитів та бази даних Державного реєстру, доречно згадати й про те, що коментованим Законом проігноровану ту обставину, що чинне законодавство, а саме ЦК України та Закон України «Про авторське право та суміжні права» від 23.12.1993 р. використовує термін «база даних» для позначення одного з різновидів творів як об´єкта права інтелектуальної власності.

Так, згідно ст. 2 Закону України «Про авторське право та суміжні права» база (компіляція даних) визначається як сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації у довільній формі, в тому числі - електронній, підбір і розташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці, і складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп´ютера) чи інших засобів.

Натомість як згадувалося вище, в ч. 1 ст. 2 Закону Державний реєстр речових прав на нерухоме майно визначається як єдина державна інформаційна система та в ч. 4 ст. 10 Закону Державний реєстр прав визнаний державною власністю. При цьому, ні в зазначених, ні в інших статтях Закону не міститься посилання на належність державі чи іншому суб´єкту виключних прав на цей об´єкт як результат творчої діяльності та, власне, належність цієї бази даних до об´єктів права інтелектуальної власності.

Згідно коментованої норми, реєстрація може бути проведена лише щодо тих заяв та запитів, що пов´язані з проведенням державної реєстрації прав та наданням інформації з Державного реєстру прав.

У випадку коли буде подана заява, запит, звернення тощо, що не мають зазначених ознак, наприклад, подано інформаційний запит щодо діяльності органу державної реєстрації прав як органу державної влади, то такий запит не має реєструватися в порядку, встановленому ч. 1 ст. 13 Закону, а має бути зареєстрований та розглянутий згідно іншого чинного законодавства, наприклад, Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Слід проводити розмежування між заявами, що підлягають реєстрації згідно вимог цього Закону та іншими заявами, що згадуються в тексті Закону. Наприклад, в абзаці п´ятому ч.1 ст. 16 Закону вказується на заяву правонабувача, що не є тотожною заяві про реєстрацію права, а, тому ця заява не підлягає реєстрації в контексті положень ст. 13 Закону.

Закон передбачає подання, зокрема, таких заяв, пов´язаних з проведенням державної реєстрації прав, що реєструють в базі даних заяв та запитів:

  • про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки;

—              про реєстрацію обтяжень, у тому числі іпотек;

  • про реєстрацію прав оренди об´єктів нерухомого майна;

—              про припинення іпотеки;

—              про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна;

—              про отримання витягу з Державного реєстру прав.

Згідно ч. 3 ст. 28 Закону суд, органи місцевого самоврядування, органи внутрішніх справ, органи прокуратури, органи державної податкової служби, органи Служби безпеки України та інші органи державної влади (посадові особи) мають право на отримання інформаційної довідки з Державного реєстру прав на підставі поданого ними письмового запиту, якщо останній зроблено у зв´язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом.

Тобто, у випадку подання запиту з порушенням вимог ч. 3 ст. 28 Закону, він також не має реєструватися у порядку, встановленому ч. 1 ст. 13 Закону.

Деталізують порядок здійснення реєстрації заяв та запитів, пов´язаних, з проведенням державної реєстрації прав та наданням інформації з Державного реєстру прав Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядок надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджені Постановою КМ України від 22.06.2011 р. №703.

Так, зокрема, згідно п. 7, 8 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює МЮ України. Заява про державну реєстрацію подається щодо кожного об´єкта нерухомого майна окремо.

Орган державної реєстрації прав приймає заяви про державну реєстрацію в порядку черговості їх надходження шляхом реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів з автоматичним присвоєнням їм реєстраційного номера, фіксацією дати та часу їх реєстрації.

Моментом прийняття заяви про державну реєстрацію вважається дата та час її реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів.

Орган державної реєстрації прав видає заявникові картку прийому заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, форму та вимоги до оформлення якої встановлює МЮ України.

В свою чергу, відповідно до п. 9 Порядку надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно орган державної реєстрації прав приймає заяву про надання витягу шляхом її реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів з автоматичним присвоєнням їй реєстраційного номера, фіксацією дати та часу її реєстрації.

Моментом прийняття зазначеної заяви вважається дата та час її реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів.

Орган державної реєстрації прав видає заявникові картку прийому заяви про надання витягу, форму та вимоги до оформлення якої встановлює МЮ України.

Стаття 29 Закону встановлює плату за проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, внесення змін до записів Державного реєстру прав та надання інформації з Державного реєстру прав.

При цьому, згідно ч. 4 ст. 29 Закону суд, органи місцевого самоврядування, органи внутрішніх справ, органи прокуратури, органи державної податкової служби, органи Служби безпеки України та інші органи державної влади (посадові особи) звільняються від плати за отримання інформаційної довідки з Державного реєстру прав.

Оскільки відповідно до абзацу четвертого п. 10 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено положення, згідно якого Орган державної реєстрації прав не приймає заяву про державну реєстрацію у разі відсутності документа, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документа про сплату державного мита, слід враховувати, що подана заявником заява в цьому випадку не буде зареєстрована.

Аналогічне за змістом положення містить в абзаці другому п.11 Порядку надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно не прийняття заяви щодо отримання витягу з Державного реєстру прав.

Частина 2 ст. 13 Закону пов´язує можливість проведення реєстрації заяв та запитів з відповідністю останніх вимогам коментованої статті та статей 16 і 17 Закону.

Враховуючи, що ст. 13 Закону фактично не містить жодних вимог до змісту та (або) форми заяв та запитів, можна стверджувати про відсилочний характер коментованої норми[7].

Порядок та, власне, своєрідні етапи (стадії) проведення реєстрації встановлює ст. 15 Закону та згаданий вище Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Згідно ч. 2 ст. 16 Закону реєстрація заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості їх надходження.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону реєстрація заяви про реєстрацію прав та їх обтяжень у базі даних про реєстрацію заяв та запитів проводиться при отриманні заяви та документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень.